Рішення № 32773741, 23.07.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2643/13-ц

Провадження № 2/369/1687/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним кредитного договору, за зустрічним позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центрального регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, що 19 вересня 2007 року між ним та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений кредитний договір № 45-236/07-А. Згідно умов даного договору кредитні ресурси мали бути надані йому через відкритий рахунок НОМЕР_2. Кредитні ресурси, які він мав отримати, мали б бути використані за цільовим призначенням та повернуті до 18 вересня 2014 року.

За користування кредитом встановлена плата в розмірі від 11,3 до 10 процентів на рік, в залежності від року користування кредитними ресурсами.

Відповідно до умов спірного договору йому повинно було надано кредит для споживчих цілей у сумі 35 650 доларів США із встановленням процентної ставки у розмірі від 11,3 до 10 процентів на рік, в залежності від року користування кредитними ресурсами.

Всупереч вимогам п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладанням договору про надання споживчого кредиту банк не проінформував його про умови договору та не провів з ним переддоговірну роботу.

При укладанні даного кредитного договору банком були порушені вимоги банківської діяльності, а саме, проведений аналіз бухгалтерської проводки (дебет 2203, кредит 1001), вказаної у заяві про видачу готівки, згідно вимог п. п. 2, 4 глави 3 «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої Постановою НБУ № 337 від 14.08.2003 року вказує, що такі банківські операції, на які вказує бухгалтерська проводка в наданій банком заяві на видачу готівки, передбачені при видачі гривневих кредитів або ж видачі валютних переказів фізичній особі. Оскільки він не укладав з банком договір про відкриття поточного рахунку та не отримував кредитні ресурси через касу, тому виникає сумнів щодо нарахування банком процентів за користування коштами та видачу кредитних коштів загалом.

Згідно умов п. 2.2. кредитного договору для надання кредитних ресурсів та обліку залишку заборгованості за наданими кредитними ресурсами банк відкриває позичальнику позичковий рахунок.

Відповідно до постанов правління НБУ всі операції з іноземною валютою здійснюється тільки з використанням поточного рахунку на ім'я клієнта, але договір на відкриття та обслуговування рахунку НОМЕР_6 не може жодним чином бути відкритим рахунком для обліку виданих кредитів і своєї фінансової та бухгалтерської звітності. В даному випадку рахунки клієнта, це балансові рахунки № 26…, які відкриваються клієнтом за договором банківського рахунку, який він з банком ніколи не укладав.

Згідно п. 8.12 «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України» фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку за здійснення валютних операцій та письмового дозволу НБУ банк має право видавати кредит готівкою іноземною валютою тільки з поточного рахунку клієнта (балансові рахунки 26…).

Згідно п. 1.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Глава 72 ЦК України регламентує механізм операцій банку з валютними цінностями.

Законним і можливим шляхом видачі фізичній особі-резиденту готівкового кредиту в іноземній валюті є: відкриття клієнту поточного рахунку банку, що надає кредит (рахунок 2620) згідно плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України; перерахування на поточний рахунок клієнта (рахунок 2620 згідно плану рахунків бухгалтерського обліку в банках України) суми кредиту у валюті кредиту (в даному випадку в доларах США) з рахунку; видача готівки в доларах США клієнту особисто має бути здійснена за заявою про видачу готівки з поточного рахунку клієнта; видача готівки фізичним особам з їх поточних вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також з операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо.

Спірний кредитний договір суперечить нормам чинного законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановленні частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. У зв'язку з цим він вважає, що спірний кредитний договір суперечить чинному законодавству України та не відповідає вимогам, додержання яких є обов'язковим для чинності правочину, а отже є недійсним.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір № 45-236/07-А, який був укладений між ним та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 19 вересня2007 року.

У квітні 2013 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центрального регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 19 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»,та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 45-236/07-А.

Предметом даного договору є надання банком позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 35 650 доларів США, з терміном погашення кредитних ресурсів до 18 вересня 2014 року та з оплатою за процентною ставкою, визначену договором.

Відповідно до умов п. 3.3. кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно, в термін з 01 по 10 число кожного місяця (згідно графіка зниження розміру заборгованості) здійснювати погашення позичкової заборгованості за кредитним договором.

Згідно умов п. 4.7. кредитного договору сторони домовились, що у випадку непогашення, несвоєчасного погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних ануїтетних платежів, за користування кредитними ресурсами, застосовується процентна ставка у розмірі 15 % річних, подальше нарахування процентів здійснюється за вказаною новою процентною ставкою та відповідно, розмір ануїтетного платежу за цим договором становить 688 доларів США, починаючи з одинадцятого числа місяця, в якому позичальник не сплатив, або несвоєчасно сплатив або сплатив не в повному обсязі третій поспіль вище зазначений платіж.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та на підставі письмової згоди ОСОБА_1, здійснив йому видачу кредитних ресурсів в розмірі 35 650 доларів США.

У відповідності до умов п. 3.5 кредитного договору банк має право зупинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику в продовженні строку дії кредитного договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих відсотків по них, неустойки, відповідно до умов кредитного договору.

ОСОБА_1 скористався кредитними ресурсами, однак своїх зобов'язань перед банком належним чином не виконує, систематично порушує виконання умов кредитного договору. Банком були надіслані йому вимоги про усунення порушень за № 30-12/392 від 01.03.2012 року та повідомлення, щодо усунення порушень за № 30-11/161 від 20.12.2011 року, але ОСОБА_1 так і не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором.

Станом на 19 квітня 2013 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед банком становить 133 861 грн. 76 коп., яка включає в себе: сума строкової заборгованості - 11 975 доларів США 54 центи, що за курсом НБУ становить 95 720 грн. 49 коп.; сума простроченої заборгованості - 2 427 доларів США 52 центи, що за курсом НБУ становить 19 403 грн. 17 коп.; сума строкової заборгованості по кредиту - 114 доларів США 02 центи, що за курсом НБУ становить 911 грн. 36 коп.; сума простроченої заборгованості по кредиту - 730 доларів США 02 центи, що за курсом НБУ становить 5 837 грн. 45 коп.; пеня за прострочення заборгованості по кредиту та відсотками - 11 989 грн. 29 коп.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та позичальником 19 вересня 2007 року був укладений договір застави автомобіля, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1714.

Відповідно до умов договору застави ОСОБА_1 передав банку в заставу майно, а саме Toyota Camry седан-В, 2007 року випуску, колір сірий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в Києво-Святошинському МРЕВ 19.09.2007 року. Право власності заставодавцю належить на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, серія НОМЕР_4, виданого РВ ДДАІ МВС України 21.03.2007 року.

Враховуючи викладене, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центрального регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 45-236/07-А від 19 вересня 2007 року у розмірі 133 861 грн. 76 коп. та понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 позов підтримала і просила його задовольнити, зустрічний позов не визнала та заперечувала проти його задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центрального регіонального управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_1, зустрічний позов підтримала та просила задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, зустрічний позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центрального регіонального управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого з 28 вересня 2009 року є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 45-236/07-А, згідно умов п. 2. якого банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 35 650 доларів США з оплатою за процентними ставками, встановленими п. 4.1. даного договору.

Згідно умов п. 2.3. договору кредитні ресурси, отримані позичальником за цим договором, використовуються за цільовим призначенням: для придбання автомобіля Toyota Camry, 2007 року випуску.

Відповідно до умов п. п. 3.1. - 3.3. договору видача кредитних ресурсів за цим договором проводиться на підставі письмової заяви позичальника, за погодженням банку. Позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором до 18 вересня 2014 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов'язується щомісяця, в термін з 01 по 10 число кожного місяця (згідно із графіком зниження розміру заборгованості) здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у складі щомісячних ануїтетних платежів.

Згідно умов п. 3.5. (б, в, г) кредитного договору банк має право зупинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику в продовженні строку дії цього договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки, відповідно до умов цього кредитного договору, у випадках: якщо позичальник у період дії цього договору порушив будь-які умови цього договору, у тому числі: позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом або процентами, відповідно до пунктів 3.2., 3.3., 4.3., 4.4. цього договору. Позичальник на вимогу банку не сплатив у передбачених цим договором випадках неустойку (штраф, пеню). Позичальник в період дії цього договору припускався порушень зобов'язань перед банком, передбачених договорами, укладеними у забезпечення виконання зобов'язань за цим договором. У випадку вимоги банку про дострокове погашення кредитних ресурсів та сплати процентів позичальник зобов'язаний зробити повне погашення заборгованості за цим договором, тобто повернути отримані кредитні ресурси та сплатити всі проценти, протягом 10 банківських днів з моменту одержання вимоги банку. Банк може повідомляти позичальника по телеграфу, шляхом відправлення рекомендованих листів з повідомленням, або шляхом доставки нарочним позичальнику за вказаною адресою. Дострокове повернення кредитних ресурсів та сплата процентів не звільняють позичальника від відповідальності, передбаченої розділом 6 цього договору, за порушення умов цього договору.

Відповідно до умов п. 3.7. договору сторони домовились, що суми, внесені позичальником у погашення поточної заборгованості за цим договором, направляються на виконання зобов'язань позичальника в наступній черговості: у першу чергу погашаються прострочені проценти за користування кредитними ресурсами; у другу чергу погашаються нараховані проценти за користування кредитними ресурсами, які не є простроченими; у третю чергу погашаються прострочені суми за основним боргом по кредиту; у четверту чергу погашається непрострочена заборгованість по кредитних ресурсах; у п'яту чергу погашається пеня за прострочення сплати ануїтетних платежів, комісій банку та інших платежів за цим договором.

Згідно умов п. п. 4.2. - 4.3. кредитного договору нарахування процентів проводиться за період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Нарахування процентів за день видачі кредитних ресурсів проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Нарахування процентів проводиться не рідше одного разу на місяць на залишок заборгованості на позичковому рахунку позичальника за період з 1 числа по останнє число місяця. Позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурсами щомісяця, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, у складі щомісячних ануїтетних платежів, розміри, яких встановлені п. 3.3 цього договору, згідно з графіком зниження розміру заборгованості.

Згідно умов п. 4.7. кредитного договору сторони домовились, що у випадку непогашення, несвоєчасного погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних ануїтетних платежів, за користування кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 15 % річних, подальше нарахування процентів здійснюється за вказаною новою процентною ставкою та відповідно, розмір ануїтетного платежу за цим договором становить 688 доларів США, починаючи з одинадцятого числа місяця, в якому позичальник не сплатив, або несвоєчасно сплатив або сплатив не в повному обсязі третій поспіль визначений платіж.

Відповідно до умов п. 5.1. кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є застава автомобіля Toyota Camry седан-В, 2007 року випуску, колір сірий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, серія НОМЕР_5, виданого Києво-Святошинському МРЕВ 19.09.2007 року.

Згідно вимог п. 6.1. кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

19 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого з 28 вересня 2009 року є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 був укладений договір застави автомобіля, згідно умов п. п. 1. - 2.1. заставодавець передає в заставу заставодержателю майно: автомобіль марки Toyota Camry седан-В, 2007 року випуску, колір сірий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в Києво-Святошинському МРЕВ 19.09.2007 року. Вказаний автомобіль передається в заставу, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором № 45-236/07-А від 19 вересня 2007 року на суму 35 650 доларів США, строком до 18 вересня 2014 року, а також сплати процентів за користування кредитом.

У судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 стверджувала, що ОСОБА_1 не укладав з банком договору про відкриття поточного позичкового рахунку та не отримував від банку поточні ресурси, що суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме положенню Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, тому кредитний договір підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що сторонами в момент вчинення правочину не були додержані вимоги чинного законодавства.

Однак, факт надання коштів ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підтверджується заявою позичальника ОСОБА_1 від 19 вересня 2007 року про отримання кредиту, яка міститься в матеріалах справи, в якій він просив надати йому кредит для придбання автомобіля в сумі 35 650 доларів США на строк до 84 місяців під заставу автомобіля Toyota Camry седан-В, 2007 року випуску, колір сірий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, НОМЕР_3. Також факт отримання ОСОБА_1 коштів підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви на видачу готівки № 1599/24 від 19 вересня 2007 року, згідно якої ОСОБА_1 було видано кредит відповідно до кредитного договору № 45-236/07-А від 19 вересня 2007 року на суму 35 650 доларів США.

В судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 не заперечувала, що грошові кошти були отримані ОСОБА_1 згідно умов договору.

Відповідно до вимог ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вказані посилання представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 не можуть бути підставою для визнання кредитного договору недійсним, оскільки кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами умов у письмовій формі, досягнення згоди з усіх істотних умов договору, а дії щодо укладання договору про відкриття банківського рахунку стосуються саме його виконання. Тому для вирішення питання про визнання кредитного договору недійсним має значення додержання сторонами вимог закону саме при укладанні договору.

Суд вважає, що при укладенні кредитного договору № 45-236/07-А від 19 вересня 2007 року, ОСОБА_1 діяв вільно, виходячи з власних інтересів, прийняв рішення про вибір контрагента та про вступ з ним в договірні відносини, на власний розсуд з банком визначив характер вказаного договору, який він уклав, їх умови (зміст).

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 стверджувала, що у банку відсутній дозвіл та ліцензія на видачу кредиту в іноземній валюті.

Однак в матеріалах справи міститься банківська ліцензія № 28, видана ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 30 жовтня 1991 року на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та пунктами 5-11, ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», дозвіл № 28-2 від 30 жовтня 1991 року, додаток до дозволу № 28-2 від 17 липня 2007 року про перелік операцій, які має право здійснювати ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які підтверджують, що на час укладання кредитного договору банк мав право на здійснення операцій в іноземній валюті.

Також, однією з підстав визнання кредитного договору № 45-236/07-А від 19 вересня 2007 року недійсним, на думку ОСОБА_1 є те, що спірний кредитний договір був вчинений під впливом обману, що є порушенням вимог п. 2 ст. 11, п. 2 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

На підставі вищезазначеного вбачається, що правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Крім того, відповідні обставини наявності умислу, істотність значення обставин, щодо яких введено в оману, і сам факт обману, повинна довести сторона, яку введено в оману.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 добровільно виявив бажання скористатися послугами банку та укласти кредитний договір, що підтверджується заявою ОСОБА_1 на отримання кредиту, підписану ним особисто 19 вересня 2007 року для придбання автомобіля.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним кредитного договору № 45-236/07-А від 19 вересня 2007 року, укладеного між ним та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Суд, дослідивши дійсні обставини справи вважає, що позовна заява ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центрального регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення, оскільки Банк свої зобов'язання за кредитним договором № 45-236/07-А від 19 вересня 2007 року виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 35 650 доларів США. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 19 квітня 2013 року становить в сумі 133 861 грн. 76 коп., яка включає в себе: сума строкової заборгованості - 11 975 доларів США 54 центи, що за курсом НБУ становить 95 720 грн. 49 коп.; сума простроченої заборгованості - 2 427 доларів США 52 центи, що за курсом НБУ становить 19 403 грн. 17 коп.; сума строкової заборгованості по кредиту - 114 доларів США 02 центи, що за курсом НБУ становить 911 грн. 36 коп.; сума простроченої заборгованості по кредиту - 730 доларів США 02 центи, що за курсом НБУ становить 5 837 грн. 45 коп.; пеня за прострочення заборгованості по кредиту та відсотками - 11 989 грн. 29 коп.

Банк виконав свої зобов'язання по договору, надавши кредит, проте відповідач у встановлені строки борг не повертає та не сплачує відсотки за користування кредитом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки відповідач (позивач за зустрічним позовом ) ОСОБА_1 не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, суд вважає, що зустрічний позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центрального регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» підлягає задоволенню.

Відповідно до умов п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», затвердженого Загальними зборами акціонерів та погодженого Національним Банком України 28 вересня 2009 року, рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з метою приведення у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» статут Банку викладено у новій редакції та змінено найменування Банку на Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит». Банк є правонаступником щодо всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Банку «Фінанси та Кредит», товариство з обмеженою відповідальністю, комерційного банку «Фінанси та Кредит» та комерційного банку «Банк ділового співробітництва».

Судові витрати по справі слід стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 згідно зі ст. 88 ЦПК України на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. ст. 203, 215, 230, 627, 638 ЦК України, ст. ст. 10, 16, 60, 64, 185, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічний позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі «Центрального регіонального управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за Кредитним договором № 45-236/07-А від 19 вересня 2007 року в розмірі 133 861 грн. 76 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 338 грн. 62 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.