Ухвала суду № 32773684, 29.07.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 1327/5020/2012

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Кріль М.Д.

при секретарі Пилипяк Ю.М.

за участю: представника стягувача Гоптаренко Ю.А., ПоліщукаП.Я.,

Колотій А.Ю.

представника боржника Мацея М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Червоноград Львівської області клопотання АТ "Black Red White" SA про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Black Red White" S.A. 31.10.2012 р. звернулося до Червоноградського міського суду Львівської області з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 серпня 2012 р. в справі АС № 54у/2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВМВ Компані" на користь "Black Red White" S.A. 3 202 139,43 Євро та 670 439,45 польських злотих основного боргу, 43 670,30 Євро пені, 24045,92 польських злотих трьох відсотків річних, 30 000 польських злотих витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, 26 100,07 Євро витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 3 271 915,80 Євро та 724 485,37 польських злотих.

В судовому засіданні представник стягувача клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з тих мотивів, що вказане рішення було винесено у відповідності до діючого законодавства, набрало законної сили і боржником в добровільному порядку не виконується.

Представник боржника в дане судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи яке судом залишено без задоволення, так як в попередніх судових засіданнях були заслухані думка як представника стягувача, так і думка представника боржника, а також було досліджену усі надані докази та заперечення по справі. Представник боржника, Мацей М.М., в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та просив відмовити стягувачу у видачі виконавчого листа, посилаючись на те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 серпня 2012 р. в справі АС № 54у/2012 містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, оскільки судом здійснено тлумачення умов контракту № 10/0103 від 01.03.2004 р. щодо поставки товару та строків оплати товару. При прийнятті вищезгаданого рішення було вирішено питання про права та обов'язки третіх осіб - перевізника.

Також представником боржника зазначено, що виконання рішення суперечитиме публічному порядку, оскільки рішення прийнято з порушенням принципів змагальності, безпосередності, обгрунтованості, оскільки при розгляді справи судом взято до уваги неналежні докази - акти звірки взаєморазрахунків та товаросупровідні документи в яких відсутні необхідні реквізити. Крім того, на думку боржника, арбітражна процедура не відповідала вимогам закону тієї держави, де мав місце арбітраж. Оскільки судом приймалися документи, складені мовами іноземних держав - польською та англійською, а також документи, видруковані з електронної інформаційної системи стягувача.

Письмові заперечення та ксерокопії товаросупровідних документів й листування по справі подані боржником через канцелярію суду 24.12.2012 р.

У відповідь на заперечення боржника стягувачем подані письмові пояснення по справі (вих. № 16/01-13) від 16.01.2013 року.

Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає необхідним визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.08.2012 року АС № 54у/2012, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 серпня 2012 р. в справі АС № 54у/2012 позовні вимоги А.Т. "Black Red White" S.A. до ТОВ "ВКФ "ВМВ Компані" задоволено. Присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВМВ Компані" на користь "Black Red White" S.A. 3 202 139,43 Євро та 670 439,45 польських злотих основного боргу, 43 670,30 Євро пені, 24045,92 польських злотих трьох відсотків річних, 30 000 польських злотих витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, 26 100,07 Євро витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 3 271 915,80 Євро та 724 485,37 польських злотих.

Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України регулюються нормами Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24.02.1994 р. (зі змінами та доповненнями).

У відповідності до ч. 4 ст. 389-7 Цивільного процесуального кодексу України, надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється у порядку, передбаченому статтями 391 - 398 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 396 ЦПК України встановлено, що у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення може бути відмовлено: якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; в інших випадках, встановлених законами України.

Як вбачається з довідки Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23.10.2012р. № 2418/14-6, рішення від 30.08.2012 р. у справі АС № 54у/2012 є остаточним, набуло законної сили з моменту його підписання арбітрами - 30.08.2012 р. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України, рішення МКАС при ТПП України є остаточним і обов'язковим для сторін з дати його винесення.

Боржник мав можливість взяти участь в арбітражному процесі під час розгляду справи в МКАС при ТПП України та скористався своїм процесуальним правом, беручи участь у всіх засіданнях арбітражного суду через свого представника Оленчина Р.Б., надаючи пояснення та додаткові докази, про що зазначено в тексті рішення від 30.08.2012р. АС № 54у/2012.

Згідно зі ст. 391 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України в справі АС № 54у/2012 прийнято 30 серпня 2012 р. Стягувач звернувся в суд з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання вказаного рішення 23.10.2012 р., тобто строк пред'явлення рішення до примусового виконання не було пропущено.

Предметом спору при розгляді справи в МКАС при ТПП України було стягнення заборгованості за поставлені товари згідно Контракту № 10/0103 від 01 березня 2004 р.. Контракт № 10/0103 від 01 березня 2004 р. недійсним не визнавався.

В своїх запереченнях боржник вказує, що при вирішенні справи МКАС при ТПП України встановив умови поставки товару та умови оплати товару, що свідчить про тлумачення судом умов контракту № 10/0103 від 01 березня 2004 р. та наявність в рішенні постанов з питань, що виходять за межі арбітражної угоди. Однак такі висновки боржника суперечать матеріалам справи. Зокрема, пункт 10.1. вказаного контракту передбачає, що будь-яка суперечка, що виникає з приводу цього контракту, по якій сторони не можуть досягти згоди, вирішуватиметься в Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України. При розгляді справи застосовується матеріальне право України.

Як вбачається з рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 серпня 2012 р. в справі АС № 54у/2012 на підставі п. 10.1. контракту № 10/0103 від 01 березня 2004 р. склад арбітражного суду було сформовано, арбітражна процедура проходила у відповідності до Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

В ході арбітражного розгляду справи складом арбітражного суду було проаналізовано умови оплати та умови постачання товару згідно Контракту № 10/0103 від 01 березня 2004 р. на підставі норм Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (1980 р.) та інших норм чинного законодавства України, досліджено подані Сторонами пояснення та письмові докази (свої пояснення щодо умов постачання та умов оплати товару боржником було надано в ході арбітражного розгляду), надано їм належну правову оцінку, про що зазначено в рішенні від 30.08.2012 р. (стор. 26-27, 30-32).

Таким чином, аналіз МКАС при ТПП України умов контракту при прийнятті рішення повністю відповідає положенням арбітражної угоди сторін, Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж" та Регламенту МКАС при ТПП України.

Посилання боржника на те, що примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 серпня 2012 р. в справі АС № 54у/2012 суперечитиме публічному порядку, не знаходять свого підтвердження. Як правило, під публічним порядком розуміють правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу діючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності і недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Обгрунтованих доводів та доказів, які б підтверджували порушення публічного порядку під час арбітражного розгляду, боржником не надано. Процедура надання дозволу на примусове виконання рішення арбітражного суду та подальшого виконання такого рішення регламентується нормами Глави 8 ЦПК України, ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж", ЗУ "Про виконавче провадження" й не може суперечити публічному порядку, оскільки здійснюється у повній відповідності з діючими нормативно правовими актами. Сторони у справі є юридичними особами приватного права, а заборгованість боржника виникла внаслідок його господарської діяльності, спір між сторонами виник з договірних правовідносин та був вирішений у встановленому законом порядку, тому у суду відсутні підстави вважати, що виконання рішення могло б загрожувати інтересам України та порушувати публічний порядок.

Суд відхиляє доводи боржника стосовно того, що надання дозволу на примусове виконання рішення спричинить порушення публічного порядку, оскільки вони зводяться до незгоди з правовою позицією арбітражного суду та даною ним оцінкою доказів при прийнятті рішення по суті спору.

Статтею 5 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж" встановлено, що з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому законі. Єдиний випадок, коли загальний суд може втручатися в суть спору - розгляд клопотання боржника про скасування арбітражного рішення місцевим загальним суду за місцезнаходженням арбітражу в порядку, встановленому ст. 34 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж".

У відповідності до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від від 24 грудня 1999 року N 12 "Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни. Таким чином при розгляді клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у суду відсутні правові підстави повторно розглядати раніше досліджені арбітражем докази та переглядати арбітражне рішення по суті.

Висновок боржника про те, що арбітражна процедура не відповідала вимогам закону, де мав місце арбітраж, оскільки до суду подавалися докази англійською та польською мовами суперечить чинному законодавству та не відповідають обставинам справи. Арбітражна процедура в Україні регламентується розділом 5 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж". У відповідності до ч. 2 ст. 22 вказаного закону третейський суд може дати розпорядження про те, щоб будь-які заяви і документальні докази супроводжувалися перекладом на мову або мови, про які домовились сторони або які визначені третейським судом. При цьому надання розпорядження про переклад документів та вибір мови на яку слід перекладати документи - право, а не обов'язок третейського суду. Як вбачається з матеріалів справи, всі письмові пояснення/докази англійською та польською мовами досліджувалися судом, що відображено в рішенні, відповідач висловлював свої заперечення щодо їх змісту, тому відсутні підстави вважати, що не було подані докази не було перекладено на українську мову, чи хтось з учасників процесу не розумів змісту письмових доказів.

Твердження боржника про те, що подані стягувачем документи під назвою "Komunikat IE599" не є офіційними документами та доказового значення не мають, також не заслуговує на увагу, оскільки в своєму рішенні від 30.08.2012 року (стор. 32) арбітражний суд зазначив, що позивач на підтвердження виконання ним зобов'язань по поставці товару як доказ поставки надав також інші товаросупровідні документи, передбачені контрактом № 10/0103 від 01 березня 2004 року, а саме, CMR, рахунки-фактури. З врахуванням зазначених вище норм ст. 5 Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж", в суду відсутні підстави повторно досліджувати надані докази, які вже були предметом розгляду в арбітражному суді.

Посилання боржника на те, що при прийнятті рішення було вирішено питання про права та обов'язки третіх осіб - перевізника не знаходять підтвердження в матеріалах справи. Як вбачається з тексту рішення, арбітражний суд, з'ясуваши умови поставки, постановив стягнути з боржника на користь стягувача суму заборгованості за Контрактом № 10/0103 від 01 березня 2004 року, при цьому жодних прав чи обов'язків перевізника зазначене рішення не зачіпає. Крім того, ч. 2 ст. 396 ЦПК України та ч. 1 ст. 36 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж" не передбачено такої підстави для відмови в наданні дозволу на примусове виконання рішення, як вирішення судом питання про права та обов'язки третіх осіб.

Частина 1 ст. 36 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж" покладає на боржника процесуальний обов'язок доказування наявності обставин, що дають підстави для відмови в наданні дозволу на примусове виконання рішення арбітражного суду. Боржником було надано ксерокопії товаросупровідних документів, складених на іноземних мовах. З письмових заперечень боржника вбачається, що ці документи вже були досліджені складом арбітражного суду за участі обох сторін спору в ході арбітражного розгляду справи, та не є належними доказами в справі про надання дозволу на примусове виконання рішення арбітражного суду. Жодних інших доказів, які підтверджували б наявність обставин, що дають підстави для відмови у наданні дозволу на примусове виконання арбітражног рішення боржником надано не було.

Наведені представником боржника обставини, відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж" та ч. 2 ст. 396 ЦПК України, не можуть бути підставою для відмови у виконанні рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.08.2012 року по справі АС № 54у/2012.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2013 року, залишеною в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.06.2013 року, заяву ВКФ «ВМВ Компані» про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України залишено без задоволення.

Судом не встановлено будь яких інших законних підстав для відмови у задоволенні клопотання стягувача.

Враховуючи, що в рішення арбітражу суми стягнень зазначені в іноземній валюті (Євро та польські злоті), то відповідно до ч. 8 ст. 395 ЦПК України сума коштів, яку слід стягнути, визначається в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

За даними Національного банку України на день постановлення ухвали (29.07.2013 року) встановлений курс гривні по відношенню до Євро (1 Євро = 10,59 грн.) та по відношенню до польського злотого ( 1 польський злотий = 2,50 грн.).

Таким чином з боржника підлягає стягненню на користь стягувача 3 202 139,43 Євро та 670 439,45 польських злотих основного боргу, 43 670,30 Євро пені, 24045,92 польських злотих трьох відсотків річних, 30 000 польських злотих витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, 26 100,07 Євро витрат по сплаті арбітражного збору, що в цілому становить 3 271 915,80 Євро та 724 485,37 польських злотих і що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 року складає 36460801 грн. 70 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 36 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж", ч. 4 ст. 389-7, ст.ст. 391 - 398 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Акціонерного товариства "Black Red White" S.A. про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 серпня 2012 р. в справі АС № 54у/2012 задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 серпня 2012 р. в справі АС № 54у/2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВМВ Компані" (місцезнаходження: 80100, Україна, Львівська область, м. Червоноград, проспект Шевченка 18А, код ЄДРПОУ 22363743) на користь "Black Red White" S.A. (місцезнаходження: вул. Кжешовска 63, 23-400, Білгорай, Республіка Польща (ul. Krzeszowska 63, 23-400, Bilgoraj, Poland), НІП 9181745428) 3 202 139,43 Євро та 670 439,45 польських злотих основного боргу, 43 670,30 Євро пені, 24045,92 польських злотих трьох відсотків річних, 30 000 польських злотих витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, 26 100,07 Євро витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 3 271 915,80 Євро та 724 485,37 польських злотих, що складає 36460801 грн. 70 коп.

Копію ухвали направити ТзОВ «Виробничо-комерційна фірма «ВМВ Компані».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: М. Д. Кріль