Постанова № 32771457, 31.07.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 р. Справа №818/6241/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/6241/13-a

за позовом Сумської митниці

до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції

про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Сумська митниця (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС СМУЮ), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.12.2012 р. ВП № 35655904; про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.02.2013 ВП № 36795140;

-зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 07.11.2012 р. у справі №1041/80513/12.

В обґрунтування позову зазначив, що 3 грудня 2012 року Сумською митницею до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції подано заяву про примусове виконання постанови Сумської митниці від 07.11.2012 р. у справі №1041/80513/12.

08 лютого 2013 року позивачем отримано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.12.2012 р. ВП №35655904 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Білецької Л.І., якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначеної постанови Сумської митниці з тих підстав, що у виконавчому документі не зазначено ідентифікаційний номер боржника.

Не погодившись із вказаним рішенням державного виконавця позивачем на адресу відповідача направлено скаргу №11/1-13/1103 на дії державного виконавця, в якій наголошувалася на тому, що згідно зі статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у заяві по відкриття виконавчого провадження стягував вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. Тобто встановлено право стягувача зазначати ідентифікаційний код божника, а не його обов'язок.

За результатами направлення скарги митниці, 2 липня 2013 року Сумською митницею отримано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.02.2013 р. ВП №36795140 старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бабич Т.О., якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначеної постанови Сумської митниці з тих підстав, що не подано заяву про відкриття виконавчого провадження, а скарга на дії державного виконавця не є такою заявою.

Позивач з вказаною постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 20.02.2013 р. ВП №36795140 не погоджується та вважає її незаконною, враховуючи наступне.

Згідно частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом шостим частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Так, постанова Сумської митниці від 07.11.2012 року у справі №1041/80513/12 є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції оскаржувана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначеної постанови митниці видана керуючись пунктом 6 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Однак, яким саме вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не відповідає виконавчий документ державним виконавцем не зазначено.

Відповідно до частини 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з частиною 2 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, Сумська митниця, направляючи скаргу на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції додавала оригінал виконавчого документу для прискорення вжиття дій з виконання постанови митниці на випадок сумлінного виконання начальником Сумського міського управління юстиції своїх обов'язків з розгляду скарг учасників виконавчого провадження та зобов'язань державного виконавця провести виконавчі дії. Натомість, в порушення вимог даної норми Закону України «Про виконавче провадження» начальником Сумського міського управління юстиції скарга митниці не розглянута, а виконавчий документ безпідставно та незаконно від'єднано від неї та розглянуто окремо.

Таким чином, заява про виконання постанови Сумської митниці від 07.11.2012 року у справі №1041/80513/12 вже подавалась до відповідача (ще у 2012 році) і міститься у його матеріалах справ, а тому викладені в оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсності.

Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено поняття виконавчого провадження, згідно якого ним є сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1 та 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Тобто, вказаною нормою надано не право державному виконавцеві відкривати виконавче провадження, а саме зобов'язано вчиняти такі дії при отриманні виконавчих документів.

Тобто, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції не виконано законодавчо встановлений обов'язок приймати до виконання виконавчі документи і відкривати за ними виконавче провадження, чим окрім порушення норми Закону державним виконавцем створено умови для правопорушника уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

При цьому, оскаржувана постанова винесена 20.02.2013 р., а надіслана на адресу позивача лише 02.07.2013 р., тобто - майже через 5 місяців.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем оскаржувані постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.12.2012 р. ВП №35655904 та від 20.02.2013 р. ВП №36795140 винесені незаконно та необґрунтовано, чим відповідно порушено вимоги статей 1, 11, 17, 18, 25 та 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідачем надіслано клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.12.2012 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Білецькою Л.І. прийнято постанову ВП №35655904, якою відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Сумської митниці по справі №1041/80513/12 від 07.11.2012 р. про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в сумі 8500,00 грн. (а.с. 11).

Не погодившись із зазначеним рішенням державного виконавця Сумською митницею на адресу відповідача направлено скаргу №11/1-13/1103 на дії державного виконавця (а.с. 12-15).

За результатами розгляду скарги Сумської митниці, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бабич Т.О. прийнята постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.02.2013 р. ВП №36795140, оскільки не подано заяву про відкриття виконавчого провадження, а скарга на дії державного виконавця не є такою заявою (а.с. 17).

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 03.12.2012 р. ВП №35655904 про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець крім іншого зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження " визначені вимоги до виконавчого документа. При цьому пунктами 1, 2, 4, 5, 6 ч.1,2 зазначеної статті визначені обов'язкові вимоги до виконавчого документа.

Пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі повинні міститися дані, які ідентифікують особу боржника та стягувача, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Так, при винесенні постанови у справі № 1041/80513/12 Сумській митниці не були відомі дані щодо індивідуального ідентифікаційного номеру боржника, а тому позивач, приймаючи постанову у справі про порушення митних правил, не має законодавчо встановленого обов'язку зазначати такий номер у постанові.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема і постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статей 18, 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У виконавчому документі зазначається, зокрема, індивідуальний ідентифікаційний номер боржника за наявності.

Згідно до частини 1 статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як встановлено з матеріалів справи, у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 1041/80513/12 від 07.11.2012 р. було відмовлено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону, а саме через невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону.

Проте, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. Тобто даною статтею встановлено саме право стягувача зазначати ідентифікаційний номер боржника, але не обов'язок. Посилання державного виконавця на відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника не може бути правовою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова, прийнята з порушенням вимог ст. ст. 18,19 Закону України "Про виконавче провадження", а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 20.02.2013 р. ВП №36795140 про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець крім іншого зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» серед інших передбачено, також право права сторін та інших учасників виконавчого провадження оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно ч.3 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ч.8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Згідно з частиною 2 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ч.8 ст. 82 та ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено чіткий порядок, згідно якого за результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, проте норми Закону України «Про виконавче провадження» не містять повноважень державного виконавця за наслідками розгляду скарги на дії державного виконавця прийняти нову постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, а тому, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова від 20.02.2013 р. ВП №36795140 про відмову у відкритті виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 07.11.2012 року у справі №1041/80513/12, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису є виключною компетенцією державного виконавця, а тому позовні вимоги, щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 07.11.2012 року у справі №1041/80513/12 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумської митниці до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанов -задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.12.2012 р. ВП №35655904.

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.02.2013 р. ВП № 36795140.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук