Рішення № 32768638, 01.08.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 р. Справа № 917/1091/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термастіл", вул. Половка, буд. 70, кв. 8, м. Полтава, Полтавська область, 36000

до Фізичної особи-підприємця Барабан Олексія Андрійовича, пр-т Миру, буд. 24, кв. 82, м. Полтава, Полтавська область, 36037

про стягнення 177162,37 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Репало Д. О.

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 66329,63 грн., у тому числі 57369,06 грн. заборгованості за товар, поставлений згідно договору постачання № 143-12 від 26.10.2012р., 3834,24 грн. - пені, 5126,33 грн. - 20% річних.

Позивач на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій прохає стягнути 177162,37 грн., з них: 143423,06 грн. заборгованості за товар, поставлений згідно договору-постачання № 143-12 від 26.10.2012р., 14359,50 грн. - пені, 19379,81 грн. - 20% річних (а.с.28).

Ухвалою суду від 16.07.2013р. заява про збільшення позовних вимог прийнята судом (а.с.37). Подальший розгляд справи проводиться в межах збільшених позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав. Ухвали від 04.06.2013р. та від 16.07.2013р., надіслані відповідачу на адресу проспект Миру, буд. 24, кв. 82, м. Полтава, Полтавська область, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (а.с.19-21, 39-41).

Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Якщо особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу (п. 23 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. N 01-8/164).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", де зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.07.2013р. Барабан Олексій Андрійович зареєстрований як Фізична особа-підприємець за адресою: проспект Миру, буд. 24, кв. 82, м. Полтава, Полтавська область (а.с.25-26).

На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом. Ця ж адреса зазначена відповідачем і в договорі № 143-12 від 26.10.2012р. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України, закінчився, клопотання про його продовження сторонами не подано, отже подальше відкладення розгляду справи не є можливим.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.08.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Термастіл» (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем Барабан Олексієм Андрійовичем (відповідачем) був укладений договір постачання № 143-12 від 26 жовтня 2012 року (далі - Договір); (а.с.10-12).

Згідно п. 1.1 Договору позивач як виробник зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) продукцію, а як покупець взяв на себе обов'язок прийняти і оплатити продукцію.

За п.3.2 Договору покупець оплачує товар на суму 143423,06 грн. за наступним графіком: 60 % від суми зазначеної в рахунку № 14628 від 25.10.2012 р. (86054,00 грн.) - попередня оплата, 20 % від суми зазначеної в рахунку № 14628 від 25.10.2012 р. (28684,63 грн.) - до 20.11.2012 року, 20 % від суми зазначеної в рахунку № 14628 від 25.10.2012 р. (28684,63 грн.) - до 20.12.2012 року.

На виконання своїх зобов'язань за договором позивач 31 жовтня 2012 року передав у власність ФОП Барабан О.А. товар на загальну суму 143423,06 грн. Даний факт підтверджується двостороннє підписаною видатковою накладною № ТерПо-013537 від 31.10.2012р. (а.с.13).

На оплату вказаного товару позивачем був виписаний рахунок-фактура № ТерПо-14628 від 25.10.2012 р. на загальну суму 143423,06 грн. (а.с.14).

Відповідач оплату товару не провів. Зазначене підтверджується довідкою головного бухгалтера ТОВ «Термастіл» від 01.08.2013р. (а.с.46).

Отже, відповідач має заборгованість за отриманий товар у розмірі 143423,06 грн.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається рокам, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В п. 3.2 Договору сторонами встановлено строки оплати щодо двох платежів на суму 28684,63 грн., але не визначено конкретного строку проведення попередньої оплати на суму 86054,00 грн.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту частини першої статті 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Така ж правова позиція викладена в п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», п.1 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

Отже, оплата товару на суму 86054,00 грн. мала бути проведена відповідачем після його прийняття, тобто 31.10.2012р.

З огляду на викладене прострочення зобов'язання з оплати одержаного товару починається відповідно 01.11.2012 - для платежу на суму 86054,00 грн., 21.11.2012р. - для платежу на суму 28684,63 грн., 21.12.2012р. - для платежу на суму 28684,63 грн.

Відповідач одержаний товар не оплатив. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 143423,06 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 7.3. Договору за порушення термінів оплати сторона, що завинила, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаної норми позивачем заявлено вимоги про стягнення 14359,50 грн. - пені, нарахованої за періоди 26.10.2012р.-15.07.2013р. за прострочення платежу на суму 86054,00 грн., 21.11.2012р.-15.07.2013р. за прострочення платежу на суму 28684,63 грн., 21.12.2012р.-15.07.2013р. за прострочення платежу на суму 28684,63 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог); (а.с.30).

Проте при нарахуванні пені позивачем не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на зазначений вище початок строку прострочення платежів та положення ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені є правомірним за періоди 01.11.2012р.-01.05.2013р. за прострочення платежу на суму 86054,00 грн., 21.11.2012р.-21.05.2013р. за прострочення платежу на суму 28684,63 грн., 21.12.2012р.-21.06.2013р. за прострочення платежу на суму 28684,63 грн. Загальна сума пені за ці періоди становить 10700,68 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вимоги в частині стягнення 3658,82 грн. пені слід відхилити, як заявлені з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України та без врахування належної дати початку прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що за несвоєчасне погашення своїх грошових зобов'язань винна сторона сплачує 20 % річних за користування чужими грошовими коштами від суми простроченого зобов'язання.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 19379,81 грн. - 20 % річних, нарахованих за періоди 26.10.2012р.-15.07.2013р. за прострочення платежу на суму 86054,00 грн., 21.11.2012р.-15.07.2013р. за прострочення платежу на суму 28684,63 грн., 21.12.2012р.-15.07.2013р. за прострочення платежу на суму 28684,63 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог); (а.с.31).

З урахуванням визначеної вище належної дати початку прострочення платежу на суму 86054,00 грн., річні слід нараховувати за періоди 01.11.2012р.-15.07.2013р. за прострочення платежу на суму 86054,00 грн., 21.11.2012р.-15.07.2013р. за прострочення платежу на суму 28684,63 грн., 21.12.2012р.-15.07.2013р. за прострочення платежу на суму 28684,63 грн. Загальна сума річних за ці періоди становить 19096,90 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вимоги в частині стягнення 282,91 грн. річних слід відхилити, як заявлені без врахування належної дати початку прострочення платежу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Барабан Олексія Андрійовича (пр-т Миру, буд. 24, кв. 82, м. Полтава, Полтавська область, 36037; ідентифікаційний номер 3038922419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термастіл" (вул. Половка, буд. 70, кв. 8, м. Полтава, Полтавська область, 36000; ідентифікаційний код 34742308) 143423грн. 06 коп. основного боргу, 10700грн. 68 коп. пені, 19096грн. 90 коп. - річних, 3464грн. 41 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 02.08.2013р.

Суддя Безрук Т.М.