Ухвала суду № 32768624, 23.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р.Справа № 821/408/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» (далі - позивач, або ПАТ «Херсонський суднобудівний завод») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, або ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - третя особа, або ГУДКСУ у Херсонській області), в якому позивач просив суд зобов'язати відповідача подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Херсонській області висновок із зазначенням суми 2 391 987 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету Публічному акціонерному товариству «Херсонський суднобудівний завод».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Херсонській області висновок із зазначенням суми 2 391 987 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету Публічному акціонерному товариству «Херсонський суднобудівний завод».

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач, ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання представник позивача та третьої особи не прибули, попередньо звернувшись з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності (а.с.74-77, 80-81).

Представник відповідача у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.72), причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 20.03.2012 року ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» подало до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року. У рядку 23.1 поданої декларації позивачем визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2 391 987 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем була подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) у розмірі 2 391 987 грн.

Відповідно до довідки від 03.05.2012 року № 676/15-4/14308500 «Про результати позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за лютий 2012 року» перевіркою підтверджено відображене ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» у декларації за лютий 2012 року (від 20.03.2012 року № 9013146703) бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 2 391 987 грн. на розрахунковий рахунок платника у банку, однак в порядку та строки, передбачені чинним законодавством України податковим органом не було надано до органу казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету ПАТ «Херсонський суднобудівний завод».

У зв'язку з неприйняттям відповідачем рішення про відшкодування підтвердженої суми бюджетного відшкодування, а саме ненаданням до органу державного казначейства відповідного висновку, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Херсонський суднобудівний завод», суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки, відповідачем не надано жодних доказів щодо правомірності своїх дій щодо ненадання до органів державного казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» в порядку і строки, передбачені чинним законодавством України, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог п.п. 200.7-200.15 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Тобто, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника податків порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості). Встановлений ст. 200 Податкового кодексу України порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державної казначейської служби України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державної казначейської служби України відповідний висновок.

Визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та органу Державної казначейської служби при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше, як цими органами.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» щодо зобов'язання ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС подати ГУДКСУ у Херсонській області висновок із зазначенням суми 2 391 987 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» за своїм змістом не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом, і не підлягають розгляду в суді.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 лютого 2009 року за наслідками розгляду за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справи за позовом закритого акціонерного товариства «Авангард» до державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, яка є правонаступником Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та спонукання до вчинення дій. Зокрема, у зазначеній постанові Верховий Суд України вказав, що рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

На підставі наведеного, колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 198 КАС України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та скасуванню постанови суду першої інстанції з закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/