Рішення № 32768611, 02.08.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

м. Чернігів, проспект Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

30 липня 2013р. справа №927/751/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

вул.Горького,40, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», вул.Червоноказача,5, м. Ніжин, 16600

Про стягнення 710 643грн. 99коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Костенкова О.П. юрисконсульт, довіреність №28/2959 від 03.07.13р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 676293,98грн. боргу за активну електричну енергію, 22849,15грн. боргу за реактивну електроенергію згідно договору на постачання електричної енергії №578 від 23.03.12р., 1871,73грн. 3% річних за період з 02.04.13р. по 13.06.13р. та 9629,13грн. пені за період з 02.04.13р. по 13.06.13р.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Від відповідача надійшло клопотання від 29.07.13р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити представника відповідача у судове засідання.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю поважних причин нез'явлення представника відповідача у судове засідання.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення в судове засідання повноваженого представника відхилено судом, оскільки стороною до поданого клопотання про відкладення розгляду справи не подано доказів, які підтверджують неможливість явки повноважного представника в судове засідання. Окрім того, відповідно до положення ст.28 Господарського процесуального кодексу України надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, представниками юридичних осіб в господарському процесі можуть бути не лише особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені юридичної особи, а й самі керівники. Тобто, у разі неможливості направити в судове засідання уповноваженого представника, в судове засідання має з'явитися керівник сторони. Також, керівник юридичної особи не позбавлений права здійснити заміну свого представника на іншого.

Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника відповідач в судове засідання не направив. Ухвала про порушення провадження у справі від 19.06.2013 року отримана відповідачем 25.06.2013 року згідно поштового повідомлення №1400602780491. Явка у судове засідання уповноважених представників сторін обов'язковою судом не визнавалася. Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96р. зі змінами та доповненнями, постачання електроенергії для забезпечення потреб споживачів здійснюється на підставі договору на постачання електроенергії, що укладається між споживачем та електропостачальною організацією.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.12.12р. у справі №5028/12/60/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення заборгованості встановлено, що 23.03.12р. між публічним акціонерним товариством «Чернігівобленерго» (постачальник) та комунальним підприємством «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 578 (далі - договір).

Відповідно до умов зазначеного договору позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання продавати електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозвільною потужністю 2579,81 кВт, а споживач оплачувати Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

В матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору № 578 про постачання електричної енергії від 23.03.12р.

Матеріали справи свідчать про підписання між сторонами до договору № 578 про постачання електричної енергії від 23.03.12р.: додатків №1/1-1/23 «Однолінійна схема»; додатків №2/1-2/5, 2/7-2/21 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; додатку №3 «Порядок розрахунків за використану електричну енергію», додатку №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; додатків №6/1-6/2 «Режим роботи електроустановок споживача», додатків №7/1-7/13 «Порядок розрахунку втрат електроенергії в електричних мережах при установці приладів обліку не на межі балансової належності мереж»; додатків №8/1-8/7 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.2.4. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надавати споживачу рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в додатку №3 до цього договору «Порядок розрахунків».

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив за період з 28.02.13р. по 27.05.13р. відповідачеві 1043934кВтгод електроенергії, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами про використану електричну енергію від 27.03.13р., від 29.04.13р., від 27.05.13р.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії № 578 від 23.03.2012р. відповідачу виставлено позивачем рахунки за спожиту активну електроенергію: №578_03-2013 від 27.03.13р. на суму 402372,14грн., який отриманий відповідачем 27.03.13р., №578_04-2013 від 29.04.13р. на суму 435852,55грн., який отриманий відповідачем 29.04.13р., №578_05-2013 від 27.05.13р. на суму 412230,29грн., який отриманий відповідачем 27.05.13р.,

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що за період з 28.02.13р. по 27.05.13р. сторонами підписано Акти за перетікання реактивної електроенергії від 27.03.13р., в якому визначена вартість реактивної електроенергії у сумі 4259,99грн., від 29.04.13р., в якому визначена вартість реактивної електроенергії у сумі 6101,53грн., від 27.05.13р., в якому визначена вартість реактивної електроенергії у сумі 12487,69грн. Відповідачу пред'явлено до оплати рахунки за реактивну електроенергію №578_03-2013 від 27.03.13р. на суму 4259,99грн. (отриманий відповідачем 27.03.13р.), №578_04-2013 від 29.04.13р. на суму 6101,53грн. (отриманий відповідачем 29.04.13р.), №578_05-2013 від 27.05.13р. на суму 12487,69грн. (отриманий відповідачем 27.05.13р.).

З огляду на викладене, всього відповідачу за період з 28.02.2013р. по 27.05.2013р. було поставлено: активну електричну енергію на загальну суму 1 250 454,98грн., реактивну електроенергію на загальну суму22 849,21грн.

Відповідно до п.2.3.3 договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами додатку №3 до цього договору «Порядок розрахунків», додатку №4 до цього договору «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та діючого законодавства.

Згідно п.2.3.4 договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками №8/1-8/7 до цього договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» в термін проведення остаточного розрахунку.

На виконання укладеного між сторонами додатку №3 до договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 28 числа попереднього місяця по 27 число наступного місяця включно плановими платежами, при чому: перший плановий платіж, самостійно до 10 числа розрахункового періоду 15% вартості заявленого обсягу споживання, згідно договору, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду; другий плановий платіж, самостійно до 20 числа розрахункового періоду 35% вартості заявленого обсягу споживання, згідно договору; третій плановий платіж, самостійно до 25 числа розрахункового періоду 50% вартості заявленого обсягу споживання, згідно договору. Розмір суми попередньої оплати, авансового платежу, планового платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу напруги на очікуваний обсяг/частку очікуваного обсягу споживання електричної енергії. У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді. Якщо сума платежів, здійснених протягом розрахункового періоду, перевищує вартість фактично спожитої електроенергії, різниця зараховується як часткова оплата заявленого на наступний розрахунковий період обсягу електричної енергії. Остаточний розрахунок - не пізніше перших 3 операційних днів з дня отримання рахунку. Величина коштів, яку має сплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається як обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку, який розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів до сплати визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії. Оплата вартості активної електричної енергії здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Пунктом 16 додатку № 8 та додатків №8/1-8/7 до договору про постачання електричної енергії № 578 від 23.03.2012 року передбачено, що кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії протягом трьох днів від дати, вказаної на рахунку.

З огляду на визначені сторонами у п.2.3.3 договору та у додатку №3 до договору строки оплати спожитої електричної енергії, а у п. 2.3.4 договору та у п.16 додатку №8 та додатків №8/1-8/7 до договору визначені сторонами строки оплати за перетікання реактивної електричної енергії, суд доходить висновку, що відповідач був зобов'язаний провести оплату за спожиту активну електроенергію по рахункам: №578_03-2013 від 27.03.13р. на суму 402372,14грн. у строк 01.04.13р., №578_04-2013 від 29.04.13р. на суму 435852,55грн. у строк 06.05.13р., №578_05-2013 від 27.05.13р. на суму 412230,29грн. у строк 30.05.13р. та за перетікання реактивної електроенергії по рахункам №578_03-2013 від 27.03.13р. на суму 4259,99грн. у строк 01.04.13р., №578_04-2013 від 29.04.13р. на суму 6101,53грн. у строк 06.05.13р., №578_05-2013 від 27.05.13р. на суму 12487,69грн. у строк 30.05.13р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в обумовлені строки за реактивну електроенергію своєчасно не розрахувався, а за активну електроенергію розрахувався частково на суму 574161,00грн., в тому числі 21.03.13р. на суму 194254,00грн., 26.04.13р. на суму 191984,00грн., 16.05.13р. на суму 187923,00грн., що підтверджується банківською випискою від 21.03.13р., від 26.04.13р. та від 21.05.13р., зведеним реєстром від 14.03.13р. актів звірки щодо погашення заборгованості місцевих бюджетів по пільгах і субсидіях підприємствам за житлово-комунальні послуги в рахунок відповідного погашення боргів цих підприємств за спожиту електроенергію перед ПАТ «Чернігівобленерго» станом на 01.03.13р., зведеним реєстром від 26.04.13р. актів звірки щодо погашення заборгованості місцевих бюджетів по пільгах і субсидіях підприємствам за житлово-комунальні послуги в рахунок відповідного погашення боргів цих підприємств за спожиту електроенергію перед ПАТ «Чернігівобленерго» станом на 01.04.13р., зведеним реєстром від 16.05.13р. актів звірки щодо погашення заборгованості місцевих бюджетів по пільгах і субсидіях підприємствам за житлово-комунальні послуги в рахунок відповідного погашення боргів цих підприємств за спожиту електроенергію перед ПАТ «Чернігівобленерго» станом на 01.05.13р., копії яких подані позивачем до матеріалів справи .

За таких обставин, заборгованість відповідача на день розгляду справи за активну електроенергію становить 676293,98грн., за реактивну електроенергію - 22849,21грн., що підтверджується матеріалами справи, та не спростовується відповідачем належними і допустимими доказами у розумінні ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вище наведене та приймаючи до уваги, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 22849,15грн, що не перевищує фактичної суми заборгованості - 22849,21грн., суд доходить висновку, що з відповідача на корись позивача підлягає стягненню борг за активну електроенергію в сумі 676293,98грн., за реактивну електроенергію в сумі 22849,15грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 9629,13грн. пені за період з 02.04.13р. по 13.06.13р., в тому числі 9358,63грн. за прострочення оплати за активну електроенергію та 270,50грн. за прострочення оплати за реактивну електроенергію, розраховану від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки - 7,5%.

Відповідно до ст. ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Як встановлено рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.12.12р. у справі №5028/12/60/2012, пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 3 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно постанови правління Національного банку України від 21 березня 2012 року за N 102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» встановлено з 23.03.2012р. облікову ставку в розмірі 7,5% річних.

Згідно постанови правління Національного банку України від 06.06.2013р. за № 209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» встановлено з 10 червня 2013 року облікову ставку в розмірі 7,0% річних.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої активної та реактивної електроенергії, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 9315,07грн., оскільки позивачем при проведені розрахунку пені не враховано зміни з 10.06.13р. розміру облікової ставки НБУ - 7%, а також при визначенні кількості днів прострочки позивачем не враховано проведення часткової оплати у сумі 191984,00грн. - 26.04.13р. відповідно до відомостей банківської виписки від 26.04.13р., а не 29.04.13р., як зазначено у розрахунку.

В решті стягнення пені відмовити у зв'язку з безпідставністю проведеного нарахування.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1871,73грн. 3% річних за період з 02.04.13р. по 13.06.13р., в т.ч. за прострочення оплати активної електроенергії в сумі 461,85грн. та 722,62грн. за прострочення оплати реактивної електроенергії.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за спожиту активну електричну енергію та реактивну електричну енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних обґрунтовані проте підлягають частковому задоволенню в сумі 1820,41грн., оскільки позивачем при визначенні кількості днів прострочки не враховано проведення часткової оплати у сумі 191984,00грн. - 26.04.13р. відповідно до відомостей банківської виписки від 26.04.13р., а не 29.04.13р., як зазначено у розрахунку.

В решті стягнення 3% річних відмовити у зв'язку з безпідставністю проведеного нарахування.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконав, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 676293,98грн., в частині стягнення боргу за реактивну електроенергію в сумі 22849,15грн., в частині стягнення пені в сумі 9315,07грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 1820,41грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 14205,57грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 230, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 35, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (вул.Червоноказача,5, м. Ніжин, р/р 26004301610020 у ВАТ Банк «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, код 32009905) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (м. Чернігів, вул. Горького, 40, поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26032301102791 в філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код 22815333) 676293грн. 98коп. боргу за активну електроенергію.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (вул.Червоноказача,5, м. Ніжин, р/р 26004301610020 у ВАТ Банк «Демарк» м.Чернігів, МФО 353575, код 32009905) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (м. Чернігів, вул. Горького, 40, поточний рахунок №26009301102791 в філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код 22815333) 22849грн.15коп. боргу за реактивну електроенергію, 1820грн.41коп. три проценти річних, 9315грн.07коп. пені та 14205грн.57коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 02.08.2013р.

Суддя Н.Ю. Книш