Рішення № 32768489, 29.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2013 р.Справа № 916/822/13

За позовом Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот";

3-тя особа позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-Міндобрива" ;

до відповідача Одеська залізниця

про стягнення 32795,04грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Водолазський Д.В. - за дорученням;

Від відповідача:Баштовий В.Б. - за дорученням;

Від третьої особи: Старчак С.Г. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення збитків за недостачу карбаміду у розмірі 32 795,04 гривень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 березня 2013 року порушено провадження у справі №916/822/13.

Представник відповідача 18.04.2013 року за вх. № 12766/2013 надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та вважає такими що не підлягають задоволенню, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18 квітня 2013 року до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю „ТІС-Миндобрива".

У свого чергу 13.05.2013 року за вх.№14599 представник позивача надав заперечення на відзив відповідача.

Також свої міркування стосовно позовних вимог надав представник третьої особи 16.05.2013 року, вказані пояснення були залучені до справи.

За клопотанням представника позивача строк розгляду справи було продовжено до 12 червня 2013 року, ухвалою суду від 27 травня 2013 року.

Приймаючи до уваги, що суддя Гуляк Г.І. знаходилась з 10.06.2013р. на лікарняному, за розпорядженням голови суду від 10.06.2013 року справу № 916/822/13 передано судді Демешину О.А. та ухвалою суду від 10 червня 2013 року справу прийнято до провадження.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 14 червня 2013 року справу № 916/822/13 передано на розгляд судді Гуляк Г.І. та ухвалою від 14 червня 2013 року справу прийнято до провадження.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 29 липня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

04.08.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС-Міндобрива" (Виконавець) було укладено договір №ТМD - 035 про перевалку та накопиченню мінеральних вантажів, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання робіт по накопиченню, перевалці мінеральних вантажів(Вантаж), за які Замовник здійснює оплату на користь Виконавця згідно із цим договором, додатковими угодами та додатками до нього.

Надання послуг зі сторони Виконавця здійснюється без переходу права власності на вантаж, якщо інше не обумовлено у письмовому вигляді.(п.1.2. договору).

28.09.2012р. на виконання умов договору №ТМD - 035 від 04.08.2011р., Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" уклав з Донецькою залізницею договір на перевезення карбаміду на адресу ТОВ "ТІС-Міндобрива", а факт укладання договору перевезення між позивачем та Донецькою залізницею підтверджується залізничною накладною №52607702.

Відповідно до зазначеної накладної Позивач зі станції Рубіжне відвантажив на адресу ТОВ "ТІС-Міндобрива" (станція Чорноморська Одеської залізниці) 3343150 кг мінеральних добрив - карбаміду у 30 вагонах - мінераловозах, які були завантажені та запломбовані засобами Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", який є власником вказаних вагонів.

Залізниця без жодних зауважень щодо кількості та якості прийняла до перевезення карбамід у справних у комерційному та технічному відношенні вагонах-мінераловозах у кількості 3343150 кг про що свідчить відмітка у залізничній накладній №52607702.

30.09.2012р. вагони прибули на станцію Чорноморська Одеської залізниці, та під час перевірки маси вантажу було виявлено, що у вагонах №59232116 та № 59558825 маса вантажу менша ніж зазначено у документі, у зв'язку з чим на адресу начальника станції Чорноморська було подано заявку від 30.09.2012 року з проханням виділити прийомоздавальника для участі у перевірці маси вантажу та тари вказаних вагонів.

Представником залізниці разом із представником ТОВ „ТІС-Міндобрива" та представником ВОХР, на підставі поданої заяви додатково оглянули вагони №59232116 та № 95558825 та встановили, що ЗПП справні та відповідають номерам у перевізному документі, течі вантажу немає. За результатами огляду було складено акт загальної форми №5664 від 30.09.2012р.

Як зазначає позивач у своєму позові представник станції Чорноморська відмовився перевірити стан тари вагону, а саме завантажувальні люки, а також прийняти участь при зважуванні вантажу, незважаючи на подану заяву вантажоотримувача. Таким чином на думку позивача відповідачем порушено п.1.1 Правил видачі вантажів, належним чином не здійснив огляд вагонів, а саме стан верхніх завантажувальних люків.

Про факт нестачі вантажу позивач 30 вересня 2012 року письмово - листом повідомив начальника станції Чорноморська Одеської залізниці з вимогою комісійної видачі вантажу та видачі комерційного акту по даній відправці, крім того було подано заявку з проханням виділити прийомоздавальника для участі у перевірці маси вантажу та вагонів, яка буде відбуватися у присутності представників Одеської торгово-промислової палати. Вказані звернення відповідачем були залишені поза увагою.

Як зазначає позивач - представники залізниці для здійснення комісійної перевірки вантажу та складення комерційного акту не прибули, перевірку було здійснено у присутності представників Одеської торгово-промислової палати, яка відповідно до ст.11 Закону України „Про торгово-промислові палати" має право проводити контроль кількості та якості товарів.

За результатами перевірки кількості вантажу у вагонах №59232116 та №59558825 експертом Одеської торгово-промислової палати було складено акт експертизи №УТЗ-2778 від 03.06.2012 р. про недостачу карбаміду у вказаних мінераловозах у загальній кількості 9750 кг, а саме: у вагоні №59232116 недостача склала 5010 кг; у вагоні №59558825 недостача склала 4710 кг.

Крім того експертизою встановлено, що на кожному із зазначених вище вагонів зрізано запірні штоки усіх завантажувальних люків, відкрито вільний доступ до вантажу. При огляді вантажу експертом через відкриті завантажувальні люки встановлено, що у зазначених вагонах на поверхні вантажу є нерівності, поглиблення у вигляді вибірок та сліди забруднення вантажу. Таким чином акт експертизи №УТЗ-2778 від 03.06.2012 р. свідчить, що у 2-х вагонах з карбамідом, які надійшли на адресу вантажоодержувача за накладною №52607702 при цілісних ЗПП відправника встановлені такі несправності вагонів, при яких був можливим доступ до вантажу під час його перевезення.

Вантажоодержувачем 01.10.2012 року на адресу начальника Одеської дирекції залізничних перевезень було подано скаргу №0110/05 на відмову начальника станції Чорноморська від складання комерційного акту. Вказана скарга залишена без розгляду.

Представник позивача зазначає, що з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено претензію №01/ПП-467 від 30.10.2012 р. про відшкодування вартості недостачі вантажу.

Представник позивача звертає увагу суду на той факт, що відповідач, не оглянувши вагони та не пересвідчившись у відсутності пошкоджень вагонів, не мав підстав для видачі вантажу без перевірки їх кількості та стану у порядку ст. 52 Статуту залізниць України.

На думку позивача, наявні докази свідчать про те, що вагони з карбамідом №59232116 та №59558825 прийняті залізницею у технічно справному стані з вантажем тієї кількості, яка зазначена у залізничній накладній. На станцію призначення вказані вагони прибули з цілісними ЗПП відправника, але з такими технічними несправностями, при яких був можливим доступ до вантажу.

Таким чином позивач вважає, що усі зазначені обставини доводять вину перевізника у виникненні недостачі вантажу у кількості 9750 кг у вагонах №59232116 та №59558825, які надійшли на станцію Чорноморська за залізничною накладною №52607702, а тому відповідальність за цю недостачу повинен нести відповідач. Недостача карбаміду у вищезазначених вагонах, з урахуванням норми недостачі становить 8 038 кг, вартість однієї тони карбаміду, який було відправлено за залізничною накладною №52607702 складала 3400,00 грн. без ПДВ, таким чином відповідач повинен відшкодувати на користь позивача вартість втраченого під час перевезення вантажу у розмірі 32 795,04 гривень.

Представник відповідача вимоги позивача не визнає та зазначає, що відповідно до записів у залізничній накладній №52607702 від 28.09.2012 року, завантаження вагонів №59232116, №59558825 проводилося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Згідно п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагоні закритого типу та контейнери приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Згідно ст.. 24 Статуту залізниць України залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення.

Вагони №59232116, №59558825 до станції призначення Чорноморська Одеської залізниці, прибули 30.09.2012 в технічно справному стані, зі справними ЗПП вантажовідправника, що відповідали документу відправника та акту загальної форми №5664 від 30.09.2012. при огляді вагонів ЗПУ №М141546 на вагоні №59232116 та ЗПУ №141547 на вагоні №59558825 справні виконують свої функції, течії вантажу немає.

Таким чином на думку відповідача, всі обставини вказують на те, що Одеська залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схороненому стані, відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу.

Також представник залізниці зазначає, що нею було доставлено товар до станції призначення, та видано на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, згідно якої на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу (для вантажів у контейнерах) лише у разі прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак нестачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Згідно накладної №52607702 від 28.09.2012 року, вантаж вантажоодержувачу було видано 30.09.2012, що підтверджено штемпелем в вищезазначеному документі, але заявку на проведення експертизи отримувачем вантажу було подано 01.10.2012, а саму експертизу, щодо нестачі вантажу у вагонах №59232116, №59558825, було проведено лише два дні потому, а саме 03.10.2012 року. Згідно акту експертизи №УТЗ-2778 від 03.10.2012, експертиза проводилася лише в присутності експедитора ООО «Вибо-Транс», отже вказаний акт не підписаний представниками залізниці, які повинні були брати участь при здійсненні експертизи.

Крім того, згідно листа начальника станції Чорноморська від 15.11.2012 № 595, про проведену з вагонами №59232116, №59558825 роботу по відправці № 52607702 Рубіжне Донецької залізниці - Чорноморська Одеської залізниця: Вагони №59232116, №59558825 прослідували без зупинки 30 вересня 2012 року в складі поїзда 2723 в 12 год 58 хв. По першій головній колії приймально-відправного парку, індексом 4987-36-4030 в кількості 64 вагонів, вантаж карбамід призначенням на під'їзну колію ТОВ «ТІС» локомотив 1498.

Підсумовуючи свої заперечення відповідач зазначив, що крім висновку експерта-спеціаліста від 03.10.2012, на якому ґрунтується доказ позивача про втрату вантажу по вині залізниці, в матеріалах справи немає жодних документів які б засвідчували втрату вантажу по вині залізниці.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна - є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно залізничної накладної №52607702 маса вантажу у вагоні №59232116, прийнятого до перевезення залізницею, становила 56060 кг. та у вагоні № 59558825 - 56060 кг..

За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд, дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем за нестачу вантажу у вагонах № 59232116 та №59558825 повинна покладатись на ДП "Одеська залізниця", як перевізника вантажу, з огляду на наступне.

30.09.2012р. вагони прибули на станцію Чорноморська Одеської залізниці, та під час перевірки маси вантажу було виявлено, що у вагонах №59232116 та № 59558825 маса вантажу менша ніж зазначено у документі.

На адресу начальника станції Чорноморська було подано заявку від 30.09.2012 року з проханням виділити прийомоздавальника для участі у перевірці маси вантажу та тари вказаних вагонів. Представником залізниці разом із представником ТОВ „ТІС-Міндобрива" та представником ВОХР, на підставі поданої заяви оглянули вагони №59232116 та № 95558825 та встановили, що ЗПП справні та відповідають номерам у перевізному документі, течі вантажу немає. За результатами огляду було складено акт загальної форми №5664 від 30.09.2012р. Однак на вхідних вагах ТОВ «ТІС» було виявлено розходження маси вантажу у зазначених вагонах від даних зазначених у перевізних документах в сторону зменшення.

30 вересня 2012 року був складений акт загальної форми за участю прийомоздатчика УЗ (ст. Чорноморська) Никифорчук та прийомоздатчик (підприємство ТОВ „Транінвест сервіс" - Костенко, відповідно якого зафіксовано різницю брутто у вагонах №59232116 -2,9 та № 59558825 - 2,5, про що було відомо на станції Чорноморська Одеської залізниці 30 вересня 2012 року о 14 :55 годині.

Крім того було надано заяву 30.09.2012 року про виділення представника станції для участу у перевірці маси вантажу та тари вагону, перевірка маси вантажу буде проводитися у присутності представника ТПП України.

Одеською регіональною торгово-промисловою палатою з 01.10.2012 року по 02.10.2012 року було здійснено перевірку та складено акт експертизи 03.10.2012 року за №УТЄ-2778. Експертизою встановлено, що на вагонах №59232116 та № 59558825 зрізано усі запірні штоки та виявлено недостачу карбаміду у вказаних мінераловозах у загальній кількості 9750 кг тобто експерт засвідчив факт пошкодження завантажувальних люків та факт недостачі вантажу.

А відповідно до акту загальної форми залізниця перевірила лише ЗПП на вагонах, які розташовано на нижніх зливних люках, при цьому не здійснивши огляд кузова вагонів та не пересвідчившись у їх справності, як цього вимагає п. 11 Правил видачі вантажів, верхні завантажувальні люки не оглядалися .

Таким чином, відповідач, не пересвідчившись у відсутності пошкоджень вагонів, не мав підстав для видачі вантажу без перевірки їх кількості та стану у порядку ст. 52 Статуту залізниць України.

Твердження відповідача про те, що потяг зі ст. Рубіжне до ст. Чорноморська рухався без зупинок тому на шляху прямування доступ до вантажу був неможливий не заслуговує на увагу, оскільки відповідачем не доведено належними доказами вказаний факт.

Не заслуговує на увагу також твердження відповідача стосовно того, що вантаж було видано 30.09.2012 року, а експертизу Одеською ТПП було проведено лише 03.10.2012 року, оскільки у самому акті експертизи зазначено, що дата початку перевірки 01.10.2012 року тобто на наступний день після прибуття вантажу на станцію призначення і закінчено 02.10.2012 року, а 3 жовтня 2012 року зазначено як дату складення та реєстрації висновку. Тобто експерт Одеської ТПП був долучений до перевірки стану вагонів та вантажу саме 01.10.2012року.

Крім того було складено та узгоджено сторонами як представником станції так і вантажоотримувачем пам'ятки №8130 про забирання вагонів з якої вбачається, що вагони були отриманні 2 жовтня 2012 року об 16:30 годині.

Суд також не приймає твердження відповідача стосовно виклику представника залізниці на проведення експертизи за участю представника Одеської ТПП, оскільки заявка подана 30.09.2012 року про що свідчить відбиток штампу на копії заяви, проведення вказаної експертизи розпочато 01.10.2012 експертом Одеської ТПП за участю представників експедитора ТОВ «ВибоТранс» та вантажоодержувача ТОВ «ТІС - Міндобрива» про що було відомо представнику залізниці.

Також 1 жовтня 2012 року вантажоотримувачем було подано скаргу, яка зареєстрована 01.10.2012 року за вх.№8/957 на ім'я начальника Одеської дирекції залізничних перевезень та на ім'я начальника станції Чорноморська Одеської залізниці, про відмову у складанні комерційного акту, на яку відповіді надано не було.

Відповіднос до вимог ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За таких умов, суд вбачає вину Державного підприємства "Одеська залізниця" у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують докази наявні в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, розрахунок вартості недостачі вантажу, наданий позивачем до матеріалів справи, здійснений ним загалом правомірно та обґрунтовано, у зв'язку з чим, суд, приймає його до уваги та погоджується з розрахунком позивача Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" та визначенням вартості збитків у розмірі 32 795,04 гривень.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення збитків за недостачу карбаміду у розмірі 32 795,04 гривень є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, код ЄДРПОУ 33270581, п.р. 26003156367001 у ПАТ "КБ "НАДРА", м. Київ ЦЕНТР, МФО 380764) суму збитків за недостачу карбаміду у розмірі 32 795 (тридцять дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять) гривень 04 копійки, витрати по сплаті судового збору на суму 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 2 серпня 2013 року.

Суддя Гуляк Г.І.