Постанова № 32768100, 31.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 липня 2013 р. № 820/4621/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Панова М.М., суддів - Горшкової О.О., Шевченко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України прозобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони Міністерства оборони України виплатити недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 915,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки згідно судових рішень доплата грошового забезпечення 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України йому була здійснена за період проходження дійсної військової служби на офіцерських посадах у військовій прокуратурі, то він мав право на отримання грошового забезпечення у повному обсязі, тобто на той час позивач мав право на компенсацію втрат доходів відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. З наведеного позивач вважає, що утримання з нього податку у сумі 915,83 грн. при виконанні рішень суду та виплаті різниці грошового забезпечення не відповідає чинному законодавству України.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пунктом 10 ч. 1 ст. З КАС України визначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з червня 2011 року по березень 2012 року проходив дійсну військову службу на прокурорських посадах у військовій прокуратурі Центрального регіону України та у вказаний період служби перебував на фінансовому забезпеченні в 19 фінансовому відділі Міністерства оборони України, що підтверджується відповідними витягами з наказів військового прокурора та послужним списком (а.с. 10-13).

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України, в якому просив зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України перерахувати грошове забезпечення та виплатити недоотримані грошові кошти у вигляді надбавки за безперервну військову службу і надбавки за вислугу років у відповідно встановлених відсотках за період проходження військової служби (з 07 липня 2011 року по 29 березня 2012 року) у військовій прокуратурі Центрального регіону України з урахуванням дати 31 серпня 1995 року строком початку перебування на військовій службі, з урахуванням проходження військової служби у період з 31.08.95р. по 13.06.1998р. у Київському військовому ліцеї ім.. І. Богуна та з урахуванням проходження військової служби на військово - юридичному факультеті Національної юридичної Академії України ім.. Я. Мудрого. Зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України здійснити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби протягом трьох років.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2012 року по справі № 2-а- 10375/12/2670 (а.с. 14-17) позовні вимоги задоволено частково, а саме: зобов'язано 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження ним служби з 07.06.2011 року до 29.03.2012 року у військовій прокуратурі Центрального регіону України з урахуванням навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна в період з 31.08.1995 року до 13.06.1998 року та з урахуванням половини навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Зобов'язано 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України здійснити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби протягом трьох років, тобто з 31.09.95р. по 13.06.98р.

Не погодившись с вказаним рішенням 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України було подано апеляційну скаргу .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2012 року по справі № 2-а-10375/12/2670 (а.с. 18-19) в задоволенні апеляційної скарги 19 фінансового відділу Міністерства оборони України було відмовлено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2012 року - залишено без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання вказаного рішення суду у лютому 2013 року 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України було здійснено розрахунок доплати різниці грошового утримання згідно рішення суду та виплачено суму 5171,82 грн. згідно роздавальної відомості на виплату грошового забезпечення № 15 за лютий 2013 року (а.с. 23). Згідно даної відомості сума утриманого податку на доходи фізичних осіб складає 915,83грн. Крім того, факт утримання податку на доходи фізичних осіб зі ОСОБА_1 підтверджується листом відповідача від 16.05.2013р. (а.с. 21).

Суд зазначає, що факт набуття права на доплату грошового забезпечення саме за виконання обов'язків, пов'язаних з проходженням військової служби, встановлено Окружним адміністративним судом міста Києва та відображено у постанові цього суду від 15.10.12р., а також ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.12р. по справі № 2а-10375/12/2670.

При вирішенні спірних правовідносин суд враховує, що згідно норм Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом IV ПК України встановлено особливості справляння податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Приписами п.168.5 ст.168 ПК України встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Враховуючи вищенаведені положення, при звільненні військовослужбовці мають право на компенсацію податку з доходів фізичних осіб, який було нараховано з всього грошового забезпечення (заробітної плати, грошової допомоги та інших виплат).

На день звільнення з органів військової прокуратури позивач відносився до осіб, на яких поширюється дія п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, таким чином, податок з доходів фізичних осіб у розмірі 915, 83 грн. підлягав компенсації на користь позивача.

Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 при проведенні перерахунку грошового забезпечення на підставі судових рішень, відповідач повинен виплатити рівноцінну та повну компенсацію втрат доходів у зв'язку із утриманням з одноразової грошової допомоги суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 915,83 грн.

Суд зазначає, що оскільки згідно винесених судових рішень доплата 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України на користь позивача грошового забезпечення була здійснена за період проходження дійсної військової служби на офіцерських посадах у військовій прокуратурі та вказана допомога йому призначена у зв'язку з виконанням ним обов'язків несення служби, тому на час звільнення зі служби вказана особа мала право на отримання компенсації втрат доходів на підставі п.168.5 ст.168 ПК України.

Таким чином, бездіяльність 19 фінансового відділу Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу рівноцінної та повної компенсації втрат доходів від утримання сум податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовця у розмірі 915,83 грн. є протиправною.

Згідно ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 статті 2 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 128, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність 19 фінансового відділу Міністерства оборони України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) недоотриманого грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 915,83 грн.

Зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони Міністерства оборони України (03113, м. Київ, пр.-т Перемоги, 55/2, код ЄДРПОУ 09608364) виплатити громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 83 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Суддя Панов М.М.

Судді Шевченко О.В.

Горшкова О.О.