Ухвала суду № 32767987, 30.07.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Мельника Ю.М., Григоренко М.П.,

секретар судового засідання - Приходько Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Млинівського районного суду від 11 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Млинівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Млинівського районного суду від 11 червня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 аліменти в сумі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на день подання позову становить 291 грн. 60 коп., щомісячно, починаючи з 06.03.2013 р. до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено рішення в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць допустити до обов"язкового негайного виконання.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.

Вказує, що шлюб з відповідачем розірвано в серпні 2012 року. Від шлюбу у них є син. Матеріальну допомогу на його утримання відповідач надавав лише кілька місяців в 2011 році та останній раз у лютому 2012 року в сумі 300 грн.

Зазначає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов"язків.

Вважає безпідставним висновок суду про те, що в матеріалах справи відсутні докази протиправної поведінки та вини відповідача.

Не погоджується і з висновком суду про те, що рішення № 11-13 від 24 квітня 2013 року органу опіки та піклування Млинівської райдержадміністрації ґрунтується виключно на її поясненнях, оскільки такі висновки не відповідають дійсності.

Вказує, що представник відповідача жодним чином не пояснила органу опіки та піклування, чому батько не навідує дитину, не розмовляє з нею по телефону чи не спілкується іншими засобами зв"язку, не вітає з днем народження.

Зазначає, що в судовому засіданні було встановлено, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов"язками: він не забезпечує дитині достатній життєвий рівень, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не створює умов для отримання дитиною освіти, не забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості.

Посилаючись на викладені обставини, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови від позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі розірвали шлюб рішенням Рівненського міського суду від 02.08.2012р.

Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_3 не виконує своїх батьківських прав щодо утримання та виховання дитини, забезпечення нормальних умов для його морального та фізичного розвитку.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ст. 164 СК України.

Постановлюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його неповнолітнього сина, суд першої інстанції правильно послався на те, що ОСОБА_1 не надала достатніх та переконливих доказів того, що ОСОБА_3 ухиляється від своїх батьківських обов"язків щодо утримання та виховання сина.

В своїх запереченнях ОСОБА_3 вказує на те, що любить сина та піклується про нього, добровільно надає позивачці матеріальну допомогу на утримання сина, мало спілкується з ним через непорозуміння їх з позивачкою щодо вирішення спільних життєвих питань та організації їх життя.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, та враховуючи досліджені судом обставини по справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивачки є недостатніми для задоволення її вимог і на даний час позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав не буде відповідати інтересам дитини.

Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити

Рішення Млинівського районного суду від 11 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: