Рішення № 32767314, 26.07.2013, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1732/13-ц

Провадження №2/654/540/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2013 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Охтень А.А.,

секретаря - Томенчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області цивільну справу за позовом Херсонського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Збур'ївське лісомисливське господарство» до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту і повернення земельної ділянки у державну власність, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що Херсонською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у ході проведення перевірки встановлено, що розпорядженням голови Голопристанської районної державної адміністрації №392 від 09.08.2007 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарства зокрема ОСОБА_1 На підставі вищезазначеного розпорядження відповідачем отримано державний акт на право приватної власності серії ЯД №733428 від 14.08.2007, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1АА002146-010772100164.

Спірна земельна ділянка, яка передана у власність відповідачу для ведення особистого селянського господарства, розташована в межах двокілометрової прибережної захисної смуги Ягорлицької затоки Чорного моря на території Геройської сільської ради Голопристанського району, відноситься до земель лісового фонду та знаходиться у постійному користуванні державного підприємства «Збур'ївське лісомисливське господарство» Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (Геройське лісництво), і, відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Земельного Кодексу України, ч. 5 ст. 88, ч. 1 ст. 90 Водного кодексу України, не може відводитись у приватну власність та використовуватись для ведення особистого селянського господарства.

Позивач вважає, що вказаний державний акт видано з грубим порушенням норм законодавства, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним та поверненню спірної земельної ділянки у власність держави.

В судовому засіданні прокурор Пластун Т.А. підтримала позовні вимоги на підставах, що вказані в позові.

Представник Херсонської обласної державної адміністрації надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ДП «Збур'ївське лісомисливське господарство» Т.Г. Касіч в судовому засідання позов підтримала в повному обсязі та пояснила, що спірна земельна ділянка лісовпорядковується ще з 1959 року та може надаватися в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам для ведення лісового господарства, про те, що спірна земельна ділянками безпідставно вибула з користування ДП «Збур'ївське лісомисливське господарство» вони дізналися тільки після проведення перевірки документації із землеустрою 02.09.2011 року, відповідно до якої і виявлено накладення земельних ділянок.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, вважає відсутні підстави для задоволення позову, оскільки з боку відповідача будь-яких порушень законодавства щодо відведення земельної ділянки не було, взагалі позивачем не доведено розташування спірної земельної ділянки в прибережній захисній смузі, так як у матеріалах справи відсутній проект землеустрою, крім того позивач порушив строки позовної давності.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ст.116 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав та посвідчуються, зокрема державним актом (ст.ст.125, 126 ЗК України).

Встановлено, що розпорядженням голови Голопристанської районної державної адміністрації №392 від 09.08.2007 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистих селянських господарства громадянам ОСОБА_1 та інш.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримано державний акт на право приватної власності серії ЯД №733428 від 14.08.2007, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1АА002146-010772100164.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з листа відділу Держкомзему у Голопристанському районі № 01-10/322 від 05.03.2013 року спірна земельна ділянка, яка передана у власність відповідачу для ведення особистого селянського господарства, розташована в межах двокілометрової прибережної захисної смуги Ягорлицької затоки Чорного моря на території Геройської сільської ради Голопристанського району, відноситься до земель лісового фонду та знаходиться у постійному користуванні державного підприємства «Збур'ївське лісомисливське господарство» Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (Геройське лісництво), і, відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Земельного Кодексу України, ч. 5 ст. 88, ч. 1 ст. 90 Водного кодексу України, не може відводитись у приватну власність та використовуватись для ведення особистого селянського господарства.

Вилучення вказаних земельних ділянок у відповідності до ст.149 Земельного кодексу не проводилось.

Згідно частини 5 ст. 88 Водного кодексу України уздовж моря і навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до положень ст.58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті, у тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються проектами землеустрою.

Відповідно до ст.118 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки при подачі на розгляд місцевої адміністрації обов'язково погоджується з природоохоронним органом.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність (у тому числі земельної ділянки, відведеної у власність відповідачу), погоджений державним інспектором з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_4

Разом з тим, вказане погодження проекту землеустрою здійснено незаконно, оскільки відносно інспектора ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість) саме за фактом незаконного погодження проектів землеустрою, у тому числі і відносно спірної земельної ділянки. Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 17.12.2010 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України з нереабілітуючих підстав - на підставі ст. 1 п. «в» ст.6 Закону України «Про амністію», провадження у справі закрито.

Згідно з ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При отриманні вказаної земельної ділянки допущені численні порушення вимог Земельного кодексу України.

З врахуванням положень ст. 216 ЦК України, п «б» ч.3 ст.152 ЗК України земельна ділянка площею 2,00 га повинна бути повернена до державної власності.

Доводи щодо не належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду з підстав відсутності рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування про виділення спірних земельних ділянок до такої категорії та проекту водоохоронної зони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відсутність такого рішення та проектної документації само по собі не може свідчити про неналежність земельних ділянок до вищевказаної категорії, враховуючи, що саме їх місце розташування і вказує на належність даних земель виключно до земель водного та лісового фонду, та враховуючи, що віднесення землі до вищевказаної категорії прямо визначено чинним законодавством України.

Крім того, Порядком «Про погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок»затвердженим наказом Мінприроди від 05.11.2004 року за №434, передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених в натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом врахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок, нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтованих розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Постановою КМУ №486 від 08.05.1996 р. "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином не підлягає застосуванню пропуск строку позовної давності, заявлений представником відповідача ОСОБА_3, оскільки Державне підприємство «Збур'ївське лісомисливське господарство», в інтересах якого прокурор звернувся до суду, дізналося про порушення своїх прав тільки у вересні 2011 року після проведення документальної перевірки, якою і виявлено накладення земельних ділянок, що підтверджується протоколом проведення перевірки від 02.09.2011 року.

Також, стаття 264 ЦК України встановлює випадки переривання позовної давності, а стаття 263 ЦК - випадки її зупинення, на які також посилається позивач.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Пунктом 2.3 Пленуму вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»передбачено, що у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі державні акти про право власності чи постійного користування.

Таким чином, враховуючи, що внаслідок оформлення спірного державного акту, земельна ділянка незаконно була передана у власність для ведення особистого селянського господарства, державний акт на право власності на земельну ділянку слід визнати недійсним.

Частина 2 статті 321 ЦК України передбачає, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст.ст.152, 155, 211 Земельного кодексу України державний акт, який виготовлений, виданий та зареєстрований з порушенням вимог чинного земельного законодавства України визнається недійсним в судовому порядку.

Враховуючи, що право приватної власності на земельну ділянку набуто відповідачем з порушенням норм діючого законодавства України, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог прокурора про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у власність держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 58, 69, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №733428 від 14.08.2007, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1АА002146-010772100164, експертна грошова оцінка якої складає 167790 грн.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 6522381500:07:003:0089, експертна грошова оцінка якої складає 167790 грн. шляхом складення акту приймання-передачі з ДП «Збурївське ЛМГ».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 114 грн. 70 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя А. А. Охтень