Ухвала суду № 32765598, 30.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Решетняк І.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року справа №219/4070/2013-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2013 року у справі 219/4070/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій неправомірними.

З рішенням суду першої інстанції не погодилась позивач та звернулась з апеляційною скаргою у якій вказала, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права. Зазначила, що суд першої інстанції помилково відмовив у відкритті адміністративного провадження та помилково зазначив, що позивач повинен звернутися до суду в порядку цивільного провадження, оскільки вона не є учасником виконавчого провадження. Просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 та ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюються відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів. згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У частині 2 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» №3 від 13 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями до неї) зазначено, що судам слід звертати увагу на те, що до цивільної юрисдикції належать лише спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень ухвалених загальними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Спори з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень судів цивільної юрисдикції, відповідно до статті 181 КАС України повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства, але з обов'язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень крім випадків , встановлених законом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Крім того, частина 1 статті 383 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом до відповідача відділу Державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції - суб'єкта владних повноважень, в якому просить визнати дії державного виконавця неправомірними. Позивач у виконавчому провадженні не є стороною виконавчого провадження, проте вважає, що діями державного виконавця порушені її права як власника квартири. Вимоги позивача породжують публічно-правові відносини між позивачем та відповідачем - суб'єктом владних повноважень, та повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 204 КАС України Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає направити вказану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2013 року у справі № 219/4070/13-а - задовольнити.

Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2013 року у справі № 219/4070/13-а - скасувати.

Справу № 219/4070/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій неправомірними направити до Артемівського міськрайонного суду Донецької області для продовження розгляду справи.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.В.Жаботинська