Постанова № 32765553, 23.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р. Справа № 804/9113/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретарі судового засіданняРешетнік А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Данилова А.В. Гагарського А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Трансмагістраль" до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС № 0000582205 від 19.06.2013 року;

стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «ТЕК «Трансмагістраль» судовий збір у розмірі 2 294 грн.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ТЕК «Трансмагістраль», за результатами якої було складено акт та винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає висновки податкового органу хибними, а податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що винесене в результаті неналежної оцінки бухгалтерських та податкових документів, невірного застосування норм податкового законодавства України.

Представники позивача в судовому засіданні надав суду пояснення відповідно до позовної заяви та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оспорюване рішення ґрунтуються на висновках акту перевірки, який складено у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові пояснення та докази, що містяться у справі, встановив.

Приватне підприємство «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» зареєстровано 01.02.2010 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська.

Однією із основних видів діяльності ПП «ТЕК «Трансмагістраль» є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

З 17.06.2013 року по 19.06.2013 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Транс Атлантика Сервіс» за період з 01.02.2012 року по 31.08.2012 року».

За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення ПП «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль»:

1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 1 928 804 грн., у т.ч.: у лютому 2012 року на суму 282 808 грн., у березні 2012 року на суму 253 358 грн., у квітні 2012 року на суму 266 731 грн., у травні 2012 року на суму 340 127 грн., у червні 2012 року на суму 285 669 грн., у липні 2012 року на суму 293 854 грн., у серпні 2012 року на суму 206 258 грн.

При цьому, в основу вказаного висновку відповідачем покладено лише Акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7204/224/32694389 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Транс Атлантика Сервіс», яким встановлено, що операції з продажу товарів (робіт, послуг) ПП «Транс Атлантика Сервіс» порушують ч.ч. 1, 5 ст. 203,ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

19.06.2013 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0000582205, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 2 411 006,25 грн., з яких 1 928 805 грн. за основним платежем та 482 201,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас окрім, вказаних обставин, для правильного вирішення справи за участю податкового органу суду необхідно встановити, зокрема, чи здійснювався рух активів у процесі здійснення господарської операції, чи мають учасники господарської операції спеціальну податкову правосуб'єктність та чи існує зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Транс Атлантика Сервіс» (експедитор) та ПП «ТЕК «Трансмагістраль» (замовник) 09.01.2012 року укладено договір № 1219-ТЕ на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до якого експедитор за дорученням від замовника та за його рахунок зобов'язується організувати транспортно-експедиційне обслуговування перевозок вантажів замовника залізничним транспортом по території України, погоджених сторонами в додатках до договору.

Додатком № 1 від 09.01.2012 року до вказаного договору між експедитором та замовником погоджено перелік робіт та послуг, які виконуються згідно договору № 1219-ТЕ від 09.01.2012 року.

Протоколами погодження ціни № 1 від 01.02.2012 року, № 2 від 01.02.2012 року, № 3 від 01.03.2012 року, № 4 від 01.03.2012 року, № 5 від 01.03.2012 року, № 6 від 01.04.2012 року, № 7 від 01.04.2012 року, № 8 від 01.04.2012 року, № 9 від 01.05.2012 року, № 10 від 01.05.2012 року, № 11 від 01.06.2012 року, № 12 від 01.06.2012 року, № 13 від 01.06.2012 року між ПП «Транс Атлантика Сервіс» та ПП «ТЕК «Трансмагістраль» погоджено вартість послуг по перевозці конкретних вантажів.

За результатами наданих послуг між позивачем та ПП «Транс Атлантика Сервіс» складено наступні акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг): № 83 від 03.02.2012 року на суму 54 915 грн., № 112 від 05.02.2012 року на суму 57 530 грн., № 153 від 07.02.2012 року на суму 52 300 грн., № 242 від 10.02.2012 року на суму 242 420 грн., № 250 від 10.02.2012 року на суму 31 380 грн., № 271 від 11.02.2012 року на суму 49 685 грн., № 281 від 12.02.2012 року на суму 49 685 грн., № 369 від 15.02.2012 року на суму 44 455 грн., № 466 від 20.02.2012 року на суму 381 616 грн., № 750 від 29.02.2012 року на суму 449 780 грн., № 749 від 29.02.2012 року на суму 283 084 грн., № 627 від 10.03.2012 року на суму 436 800 грн., № 1296 від 20.03.2012 року на суму 321 360 грн., № 1876/2061 від 31.03.2012 року на суму 173 010 грн., № 2062 від 31.03.2012 року на суму 56 478 грн., № 1876/2 від 31.03.2012 року на суму 8 577,10 грн., № 2060 від 31.03.2012 року на суму 514 560 грн., № 1876/1 від 31.03.2012 року на суму 9 360 грн., № 542 від 10.04.2012 року на суму 349 170 грн., № 1227 від 20.04.2012 року на суму 316 725 грн., № 1492 від 30.04.2012 року на суму 10 150,76 грн., № 1492/1795 від 30.04.202 року на суму 336 810 грн., № 1796 від 30.04.2012 року на суму 114 345 грн., № 1597 від 30.04.2012 року на суму 473 184 грн., № 278 від 10.05.2012 року на суму 511 395 грн., № 598 від 20.05.2012 року на суму 321 360 грн., № 1078 від 31.05.2012 року на суму 458 865 грн., № 1079 від 31.05.2012 року на суму 11 806,98 грн., № 1080 від 31.05.2012 року на суму 220 495 грн., № 1081 від 31.05.2012 року на суму 516 838 грн., № 473 від 10.06.2012 року на суму 45 100 грн., № 472 від 10.06.2012 року на суму 508 305 грн., № 922 від 30.06.2012 року на суму 296 640 грн., № 1416 від 30.06.2012 року на суму 312 090 грн., № 1417 від 30.06.2012 року на суму 39 975 грн., № 1418 від 30.06.2012 року на суму 499 728 грн., № 1419 від 30.06.2012 року на суму 12 175,02 грн., № 510 від 10.07.2012 року на суму 363 075 грн., № 872 від 20.07.2012 року на суму 369 255 грн., № 1478 від 31.07.2012 року на суму 12 535,38 грн., № 1479 від 31.07.2012 року на суму 529 935 грн., № 1480 від 31.07.2012 року на суму 488 325 грн., № 479 від 10.08.2012 року на суму 469 680 грн., № 918 від 20.08.2012 року на суму 327 540 грн., № 1485 від 31.08.2012 року на суму 440 235 грн.

До кожного акту додано додаток, в якому зазначено дату прийняття вантажу до перевезення, номер перевізного документу, номер вагону, тоннаж, найменування вантажу, вантажовідправник, станція та залізниця відправлення, станція та залізниця призначення, вантажеотримувач, вартість послуг експедитора.

У зв'язку з цим, ПП «Транс Атлантика Сервіс» відповідно виписало наступні податкові накладні: № 83 від 03.02.2012 року, № 112 від 05.02.2012 року, № 153 від 07.02.2012 року, № 242 від 10.02.2012 року, № 250 від 10.02.2012 року, № 271 від 11.02.2012 року, № 281 від 12.02.2012 року, № 369 від 15.02.2012 року, № 466 від 20.02.2012 року, № 750 від 29.02.2012 року, № 749 від 29.02.2012 року, № 627 від 10.03.2012 року, № 1296 від 20.03.2012 року, № 1876 від 28.03.2012 року, № 2062 від 31.03.2012 року, № 2060 від 31.03.2012 року, № 2061 від 31.03.2012 року, № 542 від 10.04.2012 року, № 1227 від 20.04.2012 року, № 1492 від 25.04.2012 року, № 1795 від 30.04.202 року, № 1796 від 30.04.2012 року, № 1797 від 30.04.2012 року, № 278 від 10.05.2012 року, № 598 від 20.05.2012 року, № 1078 від 31.05.2012 року, № 1079 від 31.05.2012 року, № 1080 від 31.05.2012 року, № 1081 від 31.05.2012 року, № 473 від 10.06.2012 року, № 472 від 10.06.2012 року, № 922 від 30.06.2012 року, № 1193 від 26.06.2012 року, № 1416 від 30.06.2012 року, № 1417 від 30.06.2012 року, № 1418 від 30.06.2012 року, № 1419 від 30.06.2012 року, № 510 від 10.07.2012 року, № 834 від 19.07.2012 року, № 872 від 20.07.2012 року, № 1076 від 25.07.2012 року, № 1340 від 30.07.2012 року, № 1478 від 31.07.2012 року, № 1479 від 31.07.2012 року, № 1480 від 31.07.2012 року, № 429 від 09.08.2012 року, № 479 від 10.08.2012 року, № 918 від 20.08.2012 року, № 1485 від 31.08.2012 року.

За надані послуги ПП «ТЕК «Трансмагістраль» сплатило ПП «Транс Атлантика Сервіс» грошові кошти наступними платіжними дорученнями: № 684 від 27.02.2012 року, № 686 від 29.02.2012 року, № 688 від 01.03.2012 року, 705 від 12.03.2012 року, № 709 від 14.03.2012 року, № 714 від 15.03.2012 року, № 722 від 19.03.2012 року, № 731 від 22.03.2012 року, № 732 від 22.03.2012 року, № 743 від 27.03.2012 року, № 746 від 28.03.2012 року, № 747 від 28.03.2012 року, № 756 від 05.04.2012 року, № 768 від 10.04.2012 року, № 769 від 10.04.2012 року, № 774 від 11.04.2012 року, № 787 від 18.04.2012 року, № 799 від 23.04.2012 року, № 802 від 25.04.2012 року, № 804 від 25.04.2012 року, № 830 від 10.05.2012 року, № 839 від 14.05.2012 року, № 844 від 16.05.2012 року, № 857 від 21.05.2012 року, № 868 від 28.05.2012 року, № 873 від 29.05.2012 року, № 880 від 31.05.2012 року, 899 від 11.06.2012 року, № 901 від 11.06.2012 року, № 906 від 13.06.2012 року, № 908 від 15.06.2012 року, № 913 від 18.06.2012 року, № 921 від 19.06.2012 року, № 924 від 20.06.2012 року, № 931 від 26.06.2012 року, № 934 від 02.07.2012 року, № 938 від 04.07.2012 року, № 947 від 05.07.2012 року, № 953 від 09.07.2012 року, № 959 від 11.07.2012 року, № 973 від 19.07.2012 року, № 974 від 19.07.2012 року, № 981 від 23.07.2012 року, № 986 від 25.07.2012 року, № 992 від 30.07.2012 року, № 1001 від 01.08.2012 року, № 1013 від 09.08.2012 року, № 1015 від 09.08.2012 року, № 1019 від 13.08.2012 року, № 1051 від 27.08.2012 року, № 1057 від 29.08.2012 року, № 1066 від 04.09.2012 року, № 1074 від 05.09.012 року, № 1095 від 14.09.2012 року.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиційної діяльності в Україні визначаються Законом України «Про транспортно-експедиційну діяльність».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону транспортно-експедиційна послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Згідно ч. 12 ст. 9 цього Закону факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Як вже зазначалося вище, до кожного акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) додано додаток, в якому зазначено дату прийняття вантажу до перевезення, номер перевізного документу, номер вагону, тоннаж, найменування вантажу, вантажовідправник, станція та залізниця відправлення, станція та залізниця призначення, вантажеотримувач, вартість послуг експедитора. Також, позивачем надано суду для огляду та залучення до матеріалів справи деякі залізничні накладні, які складено відповідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року № 138, та які співпадають з актами здачі-прийняття робіт та додатками до нього.

Більш того, в самому акті перевірки податковим органом зазначено, що позивачем було надано на перевірку товарно-транспортні накладні, а оскільки зміст господарської операції між позивачем та його контрагентом полягає у наданні експедиторських послуг залізничним транспортом, суд дійшов висновку, що вказаними документами є залізничні накладні, які і підтверджують факт надання вказаних послуг. Зазначена обставина не заперечувалася представником відповідача у судовому засіданні.

Таким чином, з огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що податком органом не спростовано факт надання ПП «Транс Атлантика Сервіс» ПП «ТЕК «Трансмагістраль» експедиторських послуг з перевезення і навпаки, вказана господарська операція підтверджується наданими суду документами.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначається статтею 198 Податкового кодексу України.

Згідно вказаної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1.)

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Оскільки господарська операція ПП «Транс Атлантика Сервіс» та ПП «ТЕК «Трансмагістраль» підтверджені відповідними первинними документами, що складені у відповідності до вимог закону, а саме - господарським договором, податковими накладними, залізничними накладними, актами виконаних робіт, платіжними документами, суд доходить висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за господарською операцією з ПП «Транс Атлантика Сервіс».

Суд не сприймає як беззаперечний доказ безтоварності господарської операції між позивачем та ПП «Транс Атлантика Сервіс» Акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7204/224/32694389 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Транс Атлантика Сервіс» з наступних підстав.

Як зазначалося вище, вказаним актом встановлено, що операції з продажу товарів (робіт, послуг) ПП «Транс Атлантика Сервіс» порушують ч.ч. 1, 5 ст. 203,ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Водночас, суд зазначає, що статтею 228 ЦК України передбачено,що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Так як, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не наведено в акті перевірки ПП «Транс Атлантика Сервіс» та представником відповідача не було пояснено в судовому засіданні чим підтверджується спрямованість правочинів, укладених між ПП «Транс Атлантика Сервіс» та ПП «ТЕК «Трансмагістраль», на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, на відчуження викраденого майна, або, що ці правочини порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, суд вважає висновки податкового органу безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Також, не надано суду доказів, що позивач чи його контрагенти укладали правочини з метою порушення публічного порядку, як то передбачено ст. 228 ЦК України.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача надано суду копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2013 року по справі № 804/6144/13-а, з відміткою про набрання рішенням законної сили 20.05.2013 року, з якої вбачається, що судом:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ПП «ТРАНС-АТЛАНТІКА СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32694389), в результаті якої був складений акт № 7204/224/32694389 від 21 грудня 2012 року;

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо формування в акті № 7204/224/32694389 від 21 грудня 2012 року висновків про визнання відсутності у ПП «ТРАНС_АТЛАНТІКА СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32694389) об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємства - покупцям у період з грудня 2011 року по серпень 2012 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо коригування показників податкової звітності ПП «ТРАНС_АТЛАНТІКА СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32694389) за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби вказані показники податкової звітності відновити.

Також, судом з'ясовано, що приватне підприємство «Транс Атлантика Сервіс» було зареєстровано 16.10.2003 року та припинено 03.01.2013 року у зв'язку із визнанням банкрутом. Одним із основних видів діяльності вказаного підприємства було організація перевезення вантажів. Вказане підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника податку на додану вартість № 4017212 та вказане свідоцтво було анульоване 28.12.2012 року. Тобто, на момент здійснення господарської діяльності та на момент проведення господарських операцій з ПП «ТЕК «Трансмагістраль» приватне підприємство «Транс Атлантика Сервіс» мало загальну та спеціальну правосуб'єктність та здійснювало діяльність у відповідності до статутних документів.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наведеної у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, суд вважає, що висновки державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 7204/224/32694389 від 19.06.2013 року, є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000582205 - протиправним.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ПП «ТЕК «Трансмагістраль» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 19.06.2013 року № 0000582205.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» судові витрати у розмірі 2 294 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 29 липня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 29.07.13р. Суддя В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський