Постанова № 32765302, 25.07.2013, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/27/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області, третьої особи - Білокоровицької сільської ради Олевського району Житомирської області про зобов'язання постановки на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

05 липня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області, що полягають у відмові у постановці ОСОБА_1, на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно, яке знаходиться по АДРЕСА_1 - неправомірними та зобов'язати відповідача поставити ОСОБА_1, на чергу, як спадкоємця померлої матері ОСОБА_2, для виплати грошової компенсації, в розмірі 156963.00 грн., за втрачене домоволодіння, яке знаходиться за вказаною адресою, у зв'язку із знаходженням останнього на радіоактивній території.

Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2, яка проживала в АДРЕСА_1. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді нерухомого майна, яке складається з житлового будинку з відповідними надвірними будівлями. Позивач являється спадкоємцем за заповітом після смерті матері. Відповідно до рішення Олевського районного суду Житомирської області від 05.10.2010 року, у порядку спадкоємства за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2, він набув право власності на жилий будинок АДРЕСА_1

Село Білокоровичі Олевського району Житомирської області, відповідно до «Переліку населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року з наступними змінами та доповненнями - відноситься до 3-ї зони гарантованого добровільного відселення.

20.06.2013 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про постановку його на чергу, як спадкоємця померлої матері ОСОБА_2, для отримання грошової компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території в с.Білокоровичі Олевського району, яке складається з житлового будинку з відповідними надвірними будівлями.

Однак УПСЗН Олевської РДА 20.06.2013 року за № 3088 відмовили позивачу в постановці на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території в с.Білокоровичі Олевського району посилаючись на вимоги постанови КМУ від 18.11.2009 року № 1243 «Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду письмову заяву щодо розгляду справи у його відсутності. Заявлені позовні вимоги його довірителем підтримує повністю.

Представник УПСЗН Олевської РДА в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи про, що свідчить розписка про отримання судової повістки. Заперечення щодо заявленого позову до суду не надіслав.

Представник третьої особи - Білокоровицької сільської ради Олевського району Житомирської області в судове засідання також не з'явився, з невідомих суду причин.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, слідує, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, у їх сукупності, суд вважає, що заявлений адміністративний позов ОСОБА_1, підлягає задоволенню з наступних підстав:

матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_2. (а.с.9)

Згідно до рішення Олевського районного суду Житомирської області від 05.10.2010 року (а.с.23-25), у порядку спадкоємства за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2, ОСОБА_1, набув право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 що стверджується заповітом ОСОБА_2, від 28.11.2008 року, копією свідоцтва про смерть спадкодавця, витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 28.10.2010 року, копією технічного паспорту на житловий будинок та довідкою характеристикою КП «Коростенське МБТІ». (а.с.9-14).

Зазначений будинок АДРЕСА_1 позивачем був переданий 19.06.2013 року на баланс Білокоровицької сільської ради Олевського району Житомирської області, що стверджується актом прийому-передачі від 19.06.2013 року.(а.с.15)

Відповідно до висновку про вартість майна від 14.06.2013 року (а.с.16), загальна вартість житлового будинку АДРЕСА_1, станом на 14.06.2013 року, складає: 156963.00 грн.

20.06.2013 року позивач звернувся із заявою до відповідача про постановку ОСОБА_1, на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно.

Однак, 20.06.2013 року за № 3088 позивачу було відмовлено відповідачем у постановці на чергу щодо виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи, мотивуючи свою відмову тим, що позивач отримав будинок у місці відселення, у порядку спадкування за законом і відповідно до постанови КМУ від 18.11.2009 року № 1243 «Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення» спадкоємці громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на грошову компенсацію за втрачене спадкодавцем нерухоме майно, якщо компенсація була нарахована, але не отримана переселенцем, відповідно до норм Цивільного кодексу України.

Статтею 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено, що кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про подальше проживання на цій території чи відселення.

Відповідно до п.6 ст.35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», компенсацію, передбачену ст.4 цього Закону, у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, мають право громадяни, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій.

Позивач отримав у спадщину житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться в АДРЕСА_1 та згідно до тимчасової посвідки на постійне проживання та довідки КП «ВЖРЕП № 9» від 14.06.2013 року № 582 Житомирської міської ради проживає в м.Житомир, що підтверджує його не проживання на території радіоактивного забруднення, так як в 2010 році ОСОБА_1, переїхав з Республіки Литва на постійне проживання до м.Житомира, де і проживає по даний час (а.с.6,17).

Згідно «Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року з наступними змінами і доповненнями та розпорядження КМ України № 17 від 12.01.1993 року село Білокоровичі Олевського району Житомирської області - відноситься до 3-ї зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст. 386 ЦК України слідує, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник , права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Крім того, відповідно до п.5 «Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 року № 1243, (далі Порядок), на яку посилався відповідач при відмові позивачу у його заяві щодо постановлення на чергу для отримання грошової компенсації, передбачені права спадкоємців на грошову компенсацію за втрачене спадкодавцем нерухоме майно якщо компенсація була нарахована, але не отримана переселенцем.

Але спадкодавець - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 нерухоме майно якої успадкував позивач, своє право на переселення не використала і не переселялася, свій будинок органу місцевого самоврядування не здавала, компенсація їй не нараховувалася, а тому посилання відповідача на постанову КМУ від 18.11.2009 року № 1243 «Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення» є безпідставним і застосуванню не підлягає, оскільки спадкодавець за життя своє нерухоме майно не втрачала, що було б безумовною підставою для застосування пункту 5 зазначеної Постанови.

В даному випадку застосуванню підлягає п.6 ст.35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачає право позивача на виплату грошової компенсації за втрачене нерухоме майно.

Відповідно до ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Оскільки позивач здав належний йому на праві приватної власності будинок на баланс Білокоровицької сільської ради Олевського району Житомирської області, але компенсації за втрачене нерухоме майно не отримав, суд вважає, що позов слід задовольнити та зобов'язати відповідача поставити позивача на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно. Так, як відповідач неправомірно позбавив позивача його права на отримання грошової компенсації, зазначеної в п.6 ст.35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Статтею 50 Конституції України визначено, що кожен має право на безпечне життя і здоров'я довкілля.

Суд вважає, що відмовляючи позивачу у постановці на чергу для отримання компенсації обтяжується становище позивача, який вимушений використовувати своє право власності в більш небезпечних для здоров'я умовах відносно свого постійного місця проживання, чим порушується його конституційне право на безпечні умови життя.

Частиною 2 ст.162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.

Керуючись ст.50 Конституції України, ст.4, п.6 ст.35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року (із змінами і доповненнями), ст.386 ЦК України, ст.ст.8-11,17,56,59,71,86,105,159-163,167,186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, третьої особи - Білокоровицької сільської ради Олевського району Житомирської області про зобов'язання постановки на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови позивачу ОСОБА_1 в постановці на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно - протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області поставити позивача ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації в розмірі 156963 (сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн., 00 коп., за втрачене спадкове нерухоме майно, а саме: житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 у зв'язку із знаходженням його на радіоактивно забрудненій території.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: В. В. Волощук