Постанова № 32764244, 11.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року Справа № 811/119/13-а.

провадження № 2-ап/811/44/13

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження відокремлені матеріали справи

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ - Енерго»

до

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про

визнання неправомірними дій та зобов’язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Економ - Енерго» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби в якому просило: 1). Визнати неправомірними дії Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ-Енерго» (код ЄДРПОУ 35720395); 2). Визнати неправомірними дії Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо визначення та визнання у акті перевірки №43/22-7/35720395 від 31.10.2012 року нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Економ-Енерго» (код ЄДРПОУ 35720395) із підприємствами-контрагентами; 3). Зобов’язати Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомостей щодо нікчемності правочинів між ТОВ «Економ-Енерго» (код ЄДРПОУ 35720395) та його контрагентами.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року у відкритті провадження за позовними вимогами щодо визнання неправомірними дії Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо визначення та визнання у акті перевірки №43/22-7/35720395 від 31.10.2012 року нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Економ-Енерго» (код ЄДРПОУ 35720395) із підприємствами – контрагентами - відмовлено.

08.02.2013 року позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 17.01.2013 року.

Зі справи були відокремлені матеріали, що стосувались оскарження рішення та направлені до апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Економ - Енерго» задоволено, скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року, а матеріали направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року відокремлені матеріали справи прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судове засідання 11 липня 2013 року представник позивача не прибув подавши клопотання про розгляд матеріалів за його відсутності (а.с.58).

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не з’явився, подавши клопотання про відкладення розгляду матеріалів (а.с.44).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників сторін та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 11 липня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Позовна вимога обґрунтована тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними

Представником відповідача надано заперечення яке повністю співпадає з актом перевірки позивача.

Судом встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Економ-Енерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 01.10.2012 року за результатами якої 31.10.2012 року було складено акт № 43/22-7/35720395, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, зокрема ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України та зазначено, що правочини, укладені Позивачем з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою ненастання реальних наслідків. У зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Позивачем, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Із зазначеними висновками суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності укладених позивачем правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що договір, який був укладений між позивачем та зазначеним в акті перевірки контрагентом - ТОВ «Рис Бессарабії», визнаний судом недійсним.

А від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, відповідач при складанні акту перевірки та зазначення висновків, які не узгоджуються з положеннями чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав договір, укладені між позивачем - з одної сторони та його контрагентом - з другої сторони, недійсним.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її висновок, викладений в акті перевірки від 31.10.2012 року за № 43/22-7/35720395 є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення позовної вимоги.

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неправомірними дії Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби щодо визначення та визнання у акті 43/22-7/35720395 від 31.10.2012 року нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Економ - Енерго» (код ЄДРПОУ 35720395) із підприємствами - контрагентами.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Жук