Постанова № 32764170, 23.07.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

23 липня 2013 року Справа № 814/3071/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомЮжноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області, вул. Дружби народів, 54, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

доОСОБА_1, АДРЕСА_2 простягнення коштів в сумі 3675,76 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 3675,76 грн.

23.07.2013 р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою боргу і просить стягнути з відповідача 2995,76 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач був працевлаштований за трудовим договором і, відповідно, не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

В судове засідання прибув представник позивача, відповідач у судове засідання не прибув, про дату і час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

23.05.2012 р. відповідач подав заяву до Южноукраїнського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного і отримання допомоги по безробіттю, заповнивши картку № 145312052300001 (а. с. 6-7).

Відповідно до п. 11 абз. 2, 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219, державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про зайнятість населення". За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості.

Таким чином, з вказаної норми вбачається, що наданню статусу безробітного обов'язково передує реєстрація особи в центрі зайнятості як такої, що шукає роботу. При цьому, центр зайнятості, приймаючи рішення про надання особі статусу безробітного, виходить з тих відомостей, які особа внесла в персональну картку при реєстрації як такої, що шукає роботу.

Відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", того ж дня відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

На підставі обміну даними з Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією позивачем виявлено, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 працював у приватному підприємстві "Укрбудсервіс і Ко" з 01.08.2012 р. до 31.08.2012 р. на підставі договору від 01.08.2012 р. № 27 (а. с. 11).

Відповідно до ст. 1 ч. 3 п. б Закону, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, відносяться до зайнятого населення.

З огляду на наведені норми, суд приходить до висновку про те, що відповідач на час перебування на обліку в центрі зайнятості, працював та відносився до зайнятого населення.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

У період з 03.08.2012 р. до 23.02.2013 р. відповідачу виплачувалася допомога по безробіттю, яка склала 3675,76 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а. с. 13).

На адресу відповідача направлено повідомлення від 24.04.2013 р. на зазначену суму (а. с. 14). Відповідач заборгованість визнав та зобов'язувався повернути її частинами до липня 2013 р. (а. с. 16). З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача складає 2995,76 грн.

Таким чином, суд вважає, що відповідачу була безпідставно нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 2995,76 грн.

Спори, що виникають із правовідносин щодо виплати допомоги по безробіттю, відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Южноукраїнського міського центру зайнятості (р/р 37172003000460 в ГУДКСУ Миколаївської області, МФО 826013, ЄДРПОУ 20911399) виплачену допомогу по безробіттю в сумі 2995,76 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз