Постанова № 32764105, 22.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 р. Справа №805/8902/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 55 хв.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М. при секретарі Піскурєвій Ю.А., за участю представників: позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 16.03.2012 року № 1Д-697), відповідача - Ємельянова С.М. (довіреність від 10.01.2013 року № 25), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (в особі Дебальцевського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області), за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділу опіки і піклування Дебальцевського міського виконавчого комітету, про визнання незаконною відмову в знятті з реєстрації та зобов'язання зняти з реєстрації ОСОБА_4 і ОСОБА_5,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_6, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (в особі Дебальцевського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області) (далі - ГУ ДМСУ в Донецькій області), за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділу опіки і піклування Дебальцевського міського виконавчого комітету, про визнання незаконною відмову в знятті з реєстрації та зобов'язання зняти з реєстрації ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає незаконними дії відповідача щодо відмови у знятті з реєстрації осіб, які не мають прав на проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, належній позивачеві. Таким чином, позивач просить у судовому засіданні визнати незаконною відмову відповідача у знятті з реєстрації за вказаною адресою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і зобов'язати зняти з реєстрації вказаних осіб.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов, у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Дебальцевського міського сектору ГУ ДМСУ в Донецькій області із зазначеною вище заявою без законних на те підстав, при цьому заява не відповідає законодавчо встановленій формі і була кваліфікована як така, що підпадає під дію Закону України «Про звернення громадян», а тому заявнику надана відповідь згідно з цим Законом у вигляді роз'яснення загальних правил зняття особи з реєстрації. Таким чином, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи - Відділу опіки і піклування Дебальцевського міського виконавчого комітету у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи без участі відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності третіх сторін та на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що 03.04.2013 року ОСОБА_1, яка діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_6, звернулась до сектору громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб Дебальцевського міського сектору ГУ ДМС в Донецькій області із заявою, в якій просить зняти з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та її неповнолітню доньку ОСОБА_5.

Підставою для зняття з реєстрації вказаних осіб є судове рішення, яким встановлений факт тимчасової реєстрації за зазначеною адресою ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також що вказані особи не набули самостійного права на користування спірним жилим приміщенням.

Як слідує з відповіді відповідача від 12.04.2013 року № 297, на підставі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на приміщення або права користування жилим приміщенням, визнанням права власності на житлове приміщення, визнання особи безвісно відсутньою або померлою, свідоцтва про смерть.

Таким чином, як зазначено відповідачем у вказаній відповіді, для зняття з реєстрації ОСОБА_4 та її доньки ОСОБА_5 необхідно надати до Дебальцевського міського сектору ГУ ДМС У в Донецькій області остаточне рішення суду про позбавлення права користування жилим приміщенням ОСОБА_4 разом з її донькою (а.с. 37).

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 09.11.2010 року у справі № 2-1939-2010 відмовлено повністю у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, яке набрало законної сили 02.02.2011 року (а.с. 7-10).

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що квартира НОМЕР_1 за вказаною адресою була придбана ОСОБА_6 за кошти його батьків та є його власністю. 06.05.2006 року ОСОБА_6 надав згоду лише на тимчасову реєстрацію ОСОБА_4 в цій квартирі строком до 06.07.2007 року, а потім з 17.07.2007 року.

Таким чином, керуючись нормами Сімейного кодексу України, Житлового кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України судом встановлено, що спірна квартира не є об'єктом спільної сумісної власності сторін, а отже ОСОБА_4 не має права на ? частину цієї квартири, а також майна, що знаходиться в ній.

Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 04.10.2011 року у справі № 2-4-2011 відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, яка діє за дорученням в інтересах ОСОБА_6, до ОСОБА_4 та її доньки ОСОБА_5, третьої особи Миронівська ТЕС структурного підрозділу ПАТ «Донецькобленерго» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, яке набрало законної сили 01.10.2011 року (а.с. 11).

Із вказаного судового рішення вбачається, що позивачу у задоволені позовних вимог відмовлено з огляду на те, що у судовому порядку (рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 09.11.2010 року у справі № 2-1939-2010) вже є встановленим факт відсутності речових прав ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1.

Отже суд визначив, що особа не може втратити право на користування жилим приміщенням, оскільки такого права у неї не було.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, ОСОБА_4 та її донька ОСОБА_5 не можуть втратити права на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, оскільки такого права у них не було і, відповідно, за даних спірних правовідносин не може бути окремого рішення суду про позбавлення вказаних осіб права користування жилим приміщенням

Згідно з преамбулою Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» цей Закон відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Статтею 7 цього Закону наведені підстави для зняття з реєстрації місця проживання особи, а саме:

заяви особи або її законного представника;

судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

свідоцтва про смерть;

паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

інших документів, які свідчать про припинення:

підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;

підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;

підстав на право користування житловим приміщенням.

Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.

Наведена норма також кореспондується з розділом ІІІ «Зняття з реєстрації місця проживання особи» Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2109/22421 (далі - Порядок № 1077).

Згідно з п. 1.3 розділу 1 Порядку № 1077 реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів.

З аналізу наведеного вбачається, що законом передбачено зняття з реєстрації місця проживання на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, при цьому здійснюється це органами ДМС України у день подання особою документів.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що заява від 03.04.2013 року ОСОБА_1, яка діє за дорученням в інтересах ОСОБА_6, була кваліфікована як така, що підпадає під дію Закону України «Про звернення громадян», в результаті чого відповідь Дебальцевського міського сектору ДМСУ Донецької області від 12.04.2013 року слід розцінювати не як відмову зняти з реєстрації спірної квартири ОСОБА_4 та її доньку ОСОБА_5, а як відповідь, яка надається на звернення громадян відповідно до Закону, з огляду на таке.

Так, згідно з абз. 3 ст. 3 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» заявою (клопотанням) є - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

З заяви ОСОБА_1 від 03.04.2013 року на адресу Дебальцевського міського сектору ДМСУ Донецької області не вбачається, що заявник повідомляв про яке-небудь порушення та/або недоліки або інші повідомлення у відповідності до наведеної норми.

Заявник, виклавши у заяві правові підстави звернення до Дебальцевського міського сектору ДМСУ Донецької області (судові рішення про відсутність речових прав на користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 жилим приміщенням), просив зняти з реєстрації цих осіб з адреси: АДРЕСА_1.

Разом з тим, у листі-відповіді Дебальцевського міського сектору ДМСУ Донецької області від 12.04.2013 року відсутні будь-які посилання на Закон України «Про звернення громадян», не повідомлено про право заявника на оскарження відповіді, адже абз 4 ст. 15 цього Закону передбачено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Отже заява ОСОБА_1 від 03.04.2013 року є зверненням, що підпадає під дію Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядку № 1077, які у тому числі передбачають підстави та строки зняття з реєстрації осіб.

Таким чином, суд вважає, що фактично лист Дебальцевського міського сектору ДМСУ Донецької області від 12.04.2013 року є відмовою у задоволенні зазначеної заяви ОСОБА_1

Разом з цим, зважаючи на те, що єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви від 03.04.2013 року виступив факт відсутності остаточного рішення суду про позбавлення права користування жилим приміщенням ОСОБА_4 разом з її донькою, суд вважає таку відмову незаконною та необґрунтованою, оскільки із рішень Дебальцевського міського суду Донецької області слідує, що ОСОБА_4 та її донька такого права (користування) не мали, а тому із цього приводу не може бути окремого рішення суду.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зняти з реєстрації ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд зазначає, що реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання чи перебування особи відноситься до виключної компетенції управлінь, відділів (секторів) Державної міграційної служби України.

Отже, вказані правовідносини знаходиться поза межами юрисдикції судів, оскільки суди не можуть перебирати на себе повноваження інших державних органів, за даних обставин - Державної міграційної служби України.

При цьому, керуючись приписами ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги суть спірних правовідносин, неможливість позивача іншим чином захистити свої майнові права та інтереси, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, змінити обраний позивачем спосіб захисту права та зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_3, від 5 квітня 2013 року про зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з урахуванням норм діючого законодавства та встановлених у даному судовому рішенні обставин.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 128, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (в особі Дебальцевського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області), за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділу опіки і піклування Дебальцевського міського виконавчого комітету про визнання незаконною відмову в знятті з реєстрації та зобов'язання зняти з реєстрації ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - задовольнити повністю.

Визнати незаконною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (в особі Дебальцевського міського сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області) у знятті з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_3, від 5 квітня 2013 року про зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з урахуванням встановлених у даному судовому рішенні обставин.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 22.07.2013 року. Повний текст постанови виготовлений 27.07.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.