Вирок № 32762513, 30.07.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/527/13-к

Номер провадження 11-кп/786/155/2013

Категорія ч.2 ст. 286 КК ;Т.З.

Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т.В.

Доповідач ап. інст. Мілаш С. П.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого Мілаша С.П.

Суддів Давиденка Е.В., Гонтар А.А.

при секретарі Войтенко Є.М.

за участю прокурора Акулової С.М.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями старшого прокурора прокуратури Кобеляцького району, адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_8 на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 6 червня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с.Куст - Кущі Кобеляцького району Полтавської області, громадянин України, одруженого, працюючого у приватному підприємстві «Альфа» на посаді охоронника, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

засуджений за:

- ч.2 ст. 286 КК України на 7 років позбавлення волі;

- ч.1 ст. 135 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Стягнуто із ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9 630 грн. та завданої моральної шкоди 150 000 грн.

За вироком суду, ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів при таких обставинах.

20 січня 2013 року близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись на автомобілі ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Пристанційна в напрямку вул. Кобеляцька в смт. Білики Кобеляцького району, в порушення вимог п. 10.1 та п. 11.3 «Правил дорожнього руху України» виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення з двома велосипедистами ОСОБА_9 та ОСОБА_10, після чого залишивши потерпілих в небезпечному для життя становищі, покинув місце пригоди.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди велосипедистка ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння, від яких померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Кобеляцькій ЦРЛ. Згідно висновку судово - медичної експертизи смерть ОСОБА_10 настала від чисельних переломів кісток таза, лівого стегна лівої гомілки, правої ключиці, від травматичного шоку, які утворились в наслідок наїзду легкового автомобіля.

Крім того, в результаті ДТП, велосипедист ОСОБА_9 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому внутрішньої кісточки правого гомілково-ступеневого суглобу без зміщення, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок суду скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого і постановити новий, яким засудити ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України на 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки; за ч.1 ст. 135 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ч.1 ст. 70 КК остаточно визначити до відбування 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобами на 3 роки.

При цьому вказує, що судом належним чином не було взято до уваги те, що ОСОБА_6 після ДТП з метою уникнення покарання залишив місце пригоди, поставивши тим самим потерпілу ОСОБА_10 в небезпечне для життя становище, не вжив заходів для надання першої медичної допомоги, не викликав швидку допомогу, а тому в його діях відсутні пом'якшуючі покарання обставини. Зазначає, що судом безпідставно не застосовано до засудженого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Крім того, вказує, що судом не вирішено долю речових доказів, а саме автомобіля ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1, велосипедів «Україна» та «Либідь», що підлягає виправленню під час постановлення нового вироку апеляційним судом.

З врахуванням внесених змін до апеляції засуджений ОСОБА_6 просить звільнити його від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу приватного підприємства «Альфа С-2», а вирок суду скасувати і провадження по справі закрити, посилаючись на позитивні характеристики, матеріальний стан, першу судимість, наявність боргу по кредиту.

Захисник ОСОБА_5 підтримав свою апеляцію тільки в частині зменшення розміру моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_9, посилаючись на наявність порушень правил дорожнього руху і з боку потерпілих та тяжке матеріальне становище засудженого. В іншій частині захисник ОСОБА_5 апеляцію відкликав за згодою засудженого, про що надана відповідна заява до апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, прокурора Акулову С.М., яка частково підтримала апеляцію прокурора прокуратури Кобеляцького району та просила постановити новий вирок, призначивши засудженому і додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_2, представника потерпілих ОСОБА_4, які погодились з апеляцією прокурора, засудженого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_5, які підтримували апеляцію засудженого з врахуванням внесених до неї змін, а також прохання останніх про зменшення розміру моральної шкоди, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора Кобеляцького району підлягає частковому задоволенню, апеляція засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, апеляція захисника ОСОБА_5 з врахуванням внесених змін до неї підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні вказаних у вироку злочинів ґрунтується на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених судом доказах, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Учасниками процесу вирок суду в цій частині не оскаржується.

Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України є правильною.

Основне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі призначено ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням того, що засуджений вчинив два злочини, один з яких є тяжким. Обґрунтовано суд визнав вчинення злочину ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння обставиною, що обтяжує його покарання.

Прийняв до уваги та врахував в достатній мірі суд першої інстанції і дані про особу засудженого та визнання вини.

Основне покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, призначаючи покарання за ч.2 ст. 286 КК України, санкція якої передбачає і додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд у вироку взагалі не обговорив призначення такого покарання ОСОБА_6 хоча останній допустив порушення «Правил дорожнього руху України» в стані алкогольного сп'яніння, з настанням тяжких наслідків.

Цей недолік колегія суддів вважає за необхідне усунути шляхом постановлення нового вироку в цій частині.

Відповідно до ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки.

ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України в стані алкогольного сп'яніння, а тому підстав для застосування відносно нього положень ст. 47 КК України не має.

Що торкається доводів захисника ОСОБА_5 про порушення ПДР велосипедистами ОСОБА_9 та ОСОБА_10, то вони не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до висновку № 81/82 від 27.02.2013 року комплексної судової трасологічної та авто технічної експертизи в діях велосипедистів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відсутні будь - які невідповідності вимогам ПДР, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з ДТП ( т.1 а.с. 156 - 160).

Зважаючи на матеріальний стан засудженого, його невеликий заробіток та відсутність інших доходів, сімейний стан, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди до 100 000 грн.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд вирішив питання щодо речових доказів по справі, зокрема зазначив, що легковий автомобіль ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 необхідно повернути власнику ОСОБА_11, а велосипеди «Україна» та «Либідь» - ОСОБА_9 але в порушення вимог ч. 4 ст. 374 КПК України не зазначив про це у резолютивній частині вироку, що підлягає виправленню апеляційним судом.

З врахування викладеного, керуючись ст.ст. 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

Апеляцію старшого прокурора прокуратури Кобеляцького району та апеляцію адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Кобеляцького районного суду в частині призначення покарання за ч.2 ст. 286 КК України і ч.1 ст. 70 КК України стосовно ОСОБА_6 скасувати та постановити новий вирок.

Призначити ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ( ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України) остаточно визначити ОСОБА_6 до відбування 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Відмовити трудовому колективу приватного підприємства «Альфа С-2» в передачі ОСОБА_6 на поруки даному колективу.

Зменшити розмір стягнутої моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_9 із 150 000 грн. до 100 000 грн.

Уточнити резолютивну частину вироку та зазначити, що речові докази, які знаходяться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Кобеляцькому РВ УМВС України в Полтавській області, а саме легковий автомобіль ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_11, а велосипеди «Україна» та «Либідь» - потерпілому ОСОБА_9

В іншій частині вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 6 червня 2013 року відносно ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження протягом трьох місяців з моменту його проголошення шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І :

Мілаш С.П. Давиденко Е.В. Гонтар А.А.