Постанова № 32762056, 25.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року о 12 год. 27 хв.Справа № 808/5773/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.

за участю представників

позивача - Никоненко І.С.,

відповідача - Лисенко Н.В.,

третьої особи - Шрамко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей сервісу»

до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Запорізького обласного відділення Запорізької міської виконавчої дирекції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей сервісу» (далі - позивач) до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Запорізького обласного відділення Запорізької міської виконавчої дирекції (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя, в якому позивач просить суд рішення №237 від 07.05.2013 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визнати неправомірним та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки на виконання рішення відповідача про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій на порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності до управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя 16.04.2013 надано платіжні доручення №6, 154, проте виконані вони були казначейською службою лише 23.04.2013 та 24.04.2013 відповідно, з незалежних від позивача підстав. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачем впродовж 10 днів не виконано рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій на порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, в результаті чого до позивача відповідно до вимог чинного законодавства застосовано штрафні санкції. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи зазначив, що дійсно до управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя 16.04.2013 позивачем подано платіжні доручення №6, 154 на перерахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 509,63 грн. Вказані кошти перераховано казначейською службою на рахунок відповідача 23.04.2013 - в рахунок неправомірно витрачених коштів в розмірі 339,75 грн. та 24.04.2013 - в погашення штрафних санкцій у розмірі 50% в розмірі 169,88 грн. Просить врахувати пояснення при прийнятті рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.03.2013 відповідачем проведено перевірку повноти нарахування, своєчасності перерахування до Фонду страхових внесків, дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів у ДНЗ «Запорізькій професійний ліцей сервісу», за результатами якої складено акт №138 від 29.03.2013 р. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем ч.2 ст.35, ст.48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п.1.5 Порядку придбання та забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів ФСС з ТВП, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від 25.10.2007 №47.

05.04.2013 відповідачем прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій на порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №82 (далі-Рішення №82). Відповідно до вказаного рішення до позивача застосовано фінансові санкції за неправомірно витрачені страхові кошти в розмірі 339,75 грн. та штраф у розмірі 50% суми неправомірно витрачених страхових коштів в розмірі 169,88 грн.

07.05.2013 відповідачем прийнято рішення №237 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Рішення №237), яким до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасне повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 51,64 грн. Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням звернувся із позовом до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне. При розгляді справи встановлено, що позивач проти виявлених порушень ч.2 ст.35, ст.48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п.1.5 Порядку придбання та забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів ФСС з ТВП не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошті, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкцій, визначені статтею 30 цього Закону.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Згідно з абз.2 п.4.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішення за їх результатами та процедуру оскарження (затвердження постановою правління Фонду від 22.12.10 №26 (далі - Інструкція) розрахунок фінансових санкцій здійснюється після закінчення строку виконання рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій на підставі копій платіжних документів про перерахування зазначених коштів, виписок банку про надходження коштів на рахунки органів Фонду, які є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду.

З матеріалів справи судом встановлено, що кошти за рішенням №82 підлягали поверненню до 22.04.2013 р. Разом з тим, з наданих до матеріалів справи копій платіжних доручень №6 та №154 встановлено, що кошти перераховано казначейською службою на рахунок відповідача 23.04.2013 - в рахунок неправомірно витрачених коштів в розмірі 339,75 грн. та 24.04.2013 - в погашення штрафних санкцій у розмірі 50% в розмірі 169,88 грн. Тобто пізніше, строку встановленого чинним законодавством.

Водночас, при вирішенні питання про правомірність стягнення штрафних санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності позивача складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафних санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

З матеріалів справи встановлено, що ДНЗ «Запорізький професійний ліцей сервісу» має організаційно - правову форму за КОПФГ (425) державна організація (установа, заклад), що здійснює діяльність з професійно-технічної освіти та фінансується з Державного бюджету України.

Судом встановлено, що рішення №82 отримано позивачем 12.04.2013 р. (термін повернення коштів до 22.04.2013 р.), 16.04.2013 року позивачем до управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя подано платіжне доручення №6 в рахунок погашення неправомірно витрачених коштів в розмірі 339,75 грн. та платіжне доручення №154 в рахунок погашення штрафних санкцій у розмірі 50% в розмірі 169,88 грн., що також підтверджується поясненнями представника третьої особи. Проте, з незалежних від позивача підстав вказані платіжні доручення були проведені УДКСУ у Комунарському районі м. Запоріжжя 23.04.2013 та 24.04.2013 р.

З пояснень представника третьої особи встановлено, що транзакції за вказаними платіжними дорученнями здійснено у відповідності з вимогами Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 та відповідно до пп.2.3.2 договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування, згідно з яким розрахункові операції здійснюються за дорученням позивача в межах відкритих асигнувань або наявних коштів на рахунку позивача та в межах наявних коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку органу Казначейства. Крім того, представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що після отримання платіжних доручень вони проводяться через головне управління Державної казначейської служби України, і тільки після надходження від ГУ Державної казначейської служби України відповідних підкріплень до вказаних платіжних доручень, управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя має право списувати кошти за платіжними дорученнями, станом на 22.04.2013 р. в УДКСУ у Комунарському районі м. Запоріжжя були відсутні вказані підкріплення, що позбавило останнього можливості виконати платіжні доручення до 22.04.2013 р. Крім того, з пояснень представника третьої особи встановлено, що виконання платіжних доручень здійснюється протягом 10 днів з дня їх отримання, інших обставин, що перешкоджали списанню коштів за вищевказаними платіжними дорученнями підчас розгляду справи не встановлено. Отже при розгляді справи встановлено, що кошти не були своєчасно перераховані з обставин, незалежних від позивача.

Також з матеріалів справи встановлено, що позивач звертався 17.04.2013 та 22.04.2013 до УДКСУ у Комунарському районі м. Запоріжжя з проханням у зв'язку із стислими термінами оплати та з метою недопущення нарахування штрафних санкцій, терміново перерахувати на рахунок відповідача неправомірно витрачені страхові кошти та штраф, згідно рішення від 05.04.2013 р. №82 на суму 509,63 грн., відповідно до платіжних доручень №6 від 16.04.2013 та №154 від 16.04.2013 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем вжито всіх можливих та необхідних дій по виконанню рішення №82, а саме, подано платіжні доручення до УДКСУ у Комунарському районі м. Запоріжжя та подано звернення до УДКСУ у Комунарському районі м. Запоріжжя з проханням виконати платіжні доручення з метою недопущення нарахування штрафних санкцій, проте вказані кошти були перераховані казначейською службою 23.04.2013 та 24.04.2013, що є пізнішим ніж граничний термін повернення коштів Фонду (22.04.2013), з незалежних від позивача підстав.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рушення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

А відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей сервісу».

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей сервісу» до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Запорізького обласного відділення Запорізької міської виконавчої дирекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Запорізького обласного відділення Запорізької міської виконавчої дирекції №237 від 07.05.2013 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей сервісу» судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва