Рішення № 32761350, 17.07.2013, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/2202/13-ц

Номер рядка звіту 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі

головуючого судді - Охтень А.А.,

секретаря судового засідання - Томенчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому вказує, що 26.03.2013 року він на своєму автомобілі ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 здійснював рух в напрямку с. Чулаківка, Голопристанського району, Херсонської області. Не доїжджаючи до вказаного населеного пункту на автодорозі його автомобіль був обігнаний та підрізаний транспортним засобом відповідача. Після повної зупинки автомобілів, ОСОБА_2, вийшовши зі свого авто, підняв на обочині невідомий предмет та кинув в транспортний засіб позивача. Внаслідок таких дій відповідача автомобілю ОСОБА_1 були спричинені механічні пошкодження вартість відновлювальних робіт по яким склала 1500 грн. В зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача вказану суму, а також моральну шкоду в сумі 2000 грн., витрати пов'язані з отриманням правової допомоги - 2000 грн. та 230 грн. за сплату судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставах викладених в позові та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов не визнав в повному обсязі та пояснив, що ніяких дій по пошкодженню майна позивача не вчиняв. Вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними, оскільки він взагалі не має відношення до спричинення механічних ушкоджень транспортному засобу позивача, а природу їхнього виникнення пов'язує з ДТП, яке мало місце напередодні звернення до суду. Просив суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на його надуманість та недоведеність.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та кримінального провадження, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження та підлягають залишенню без задоволення виходячи з наступного.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, і також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для настання відповідальності на підставах даної статті необхідна наявність складу правопорушення: 1) наявність шкоди; 2) про типравна поведінка особи, яка заподіяла шкоду; 3) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою особи, що його заподіяла.

Зі змісту абзацу другого описової частини постанови про закриття кримінального провадження від 28.03.2013 року вбачається, що в ході розслідування слідчим СВ Голопристанського РВ було встановлено, що гр. ОСОБА_2 пошкодив автомобіль ОСОБА_1

Посилаючись на вказану постанову та на зміст встановлених в ній обставин, представник позивача вважав факт спричинення шкоди майну позивача доведеним та таким, що не потребує додаткового доказування.

Однак, з таким висновком суд погодитись не може та вважає, що на виконання положень ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 61 ЦПК України визначено підстави звільнення від доказування. Відповідно до ч. 4 вказаної статті, обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань: чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою є вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, виходячи з приписів вищевказаної статті, суд вважає, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів причетності відповідача до спричинення шкоди майну позивача, а тому дана обставина не визнається доведеною та її підтвердження потребує інших засобів доказування.

Крім цього, вивчивши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд констатує відсутність логічного зв'язку між зібраними в ході досудового слідства матеріалами та висновками слідчого про заподіяння шкоди автомобілю позивача ОСОБА_2 виходячи з наступного.

Так, з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що в них містяться лише протоколи допиту ОСОБА_1 в якості свідка та потерпілого, акт огляду місця події та ще декілька супутніх документів. Протоколи допиту свідків даної події або самого ОСОБА_2 по обставинам вчиненого - відсутні. З огляду на це, суд вважає, що органом досудового слідства проведене одностороннє та не об'єктивне розслідування, а висновки про причетність ОСОБА_2 до пошкодження майна зроблені лише зі слів потерпілого тобто не може відповідати встановленому факту таких обставин.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, задля всебічного і повного з'ясування обставин справи.

На виконання положень вказаної статті, судом роз'яснювалось сторонам право на з'явлення для допиту свідків, які можуть підтвердити зазначені позивачем обставини. Однак, зазначеним правом сторони не скористались.

На підставі даного та беручи до уваги відсутність інших доказів, суд вважає, що в процесі судового розгляду справи не було підтверджено протиправність поведінки відповідача, що має наслідком і відсутність причинного зв'язку зі збитками понесеними позивачем.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фі зичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за на явності вини.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні вина ОСОБА_2 доведена не була, позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.88 ЦПК України та приймаючи до уваги недоведеність заявлених позовних вимог, суд вважає, що витрати на правову допомогу та судовий збір стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 11, 60, 179, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя А. А. Охтень