Постанова № 32760626, 31.07.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

31.07.2013

227/3171/13-а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Черкасовій О.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жорової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про заміну способу та порядку виконання судового рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про заміну способу та порядку виконання судового рішення.

Свою заяву обґрунтовує тим, що постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року було задоволено її позовні вимоги до відповідача та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міськради Донецької області провести ОСОБА_1 виплату одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, з урахуванням фактично сплаченої суми в розмірі 7586 грн. Вказане рішення суду набуло законної сили згідно ухвали Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2011 року.

Добропільським міськрайонним судом Донецької області ОСОБА_1 було видано виконавчий лист на вищезазначене рішення суду, який тривалий час знаходився на виконанні ВДВС Добропільського МРУЮ та було їй повернуто без виконання, і запропоновано звернутися до Державного казначейства України.

З посиланням на ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та ст. 263 КАС України заявниця просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення за її позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоотриманої суми компенсації по втраті годувальника шляхом стягнення з відповідача на її користь недоотриманої суми разової компенсації у зв'язку з втратою годувальника в сумі 28714 гривен.

У судовому засіданні заявниця підтримала свої вимоги, просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Жорова Н.А., що діє на підставі довіреності, заперечувала проти заяви, вказавши, що відповідно до ст. 263 КАС України: за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Представник вважає, що виняткові випадки з боку заявника відсутні, а обставин, що ускладнюють виконання судового рішення не вбачається. Тому просить відмовити у задоволенні заяви.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача та вирішено: зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міськради Донецької області провести ОСОБА_1 виплату одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, з урахуванням фактично сплаченої суми в розмірі 7586 грн. (а.с.24-26, 117-119).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2011 року вказане судове рішення залишено без змін (а.с.47, 120).

Добропільським міськрайонним судом Донецької області було видано виконавчий лист №2-а-2161/2009 на вищезазначене рішення суду в якому зазначено, що рішення набрало законної сили 26 червня 2011 року, строк пред'явлення до виконання до 29 червня 2012 року. Виконавчий лист виданий 16 серпня 2011 року (а.с.121).

Постановою ВДВС Добропільського МРУЮ від 01 лютого 2013 року виконавчий лист було повернуто стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: "встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутне майно чи кошти, на які можна звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, так як згідно ч.1,2 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів боржником за яким є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України, стягував за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду". Виконавчий документ може бути пред'явлений повторно в строк до 01 лютого 2014 року (а.с.122, 126).

З огляду на зазначене очевидна неможливість виконання постанови суду у визначений судом спосіб, при чому з урахуванням ст.263 КАС України, існують обставини, які вказують на складність виконання судового рішення протягом тривалого часу, яке не виконується.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901, відповідно до статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків державного органу, а в разі відсутності у зазначеного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, за нормами вказаного Закону судове рішення у відповідних спорах може бути виконано лише при зазначенні судом про стягнення з державного органу конкретної суми грошових коштів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням вказаного суд вважає, що Україна як держава несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Разом з тим, за нормами Закону України № 4901 держава гарантує виконання рішення суду виключно про стягнення певної суми грошових коштів, боржником за яким є державний орган.

Виходячи з положень Закону України № 4901 та приписів Порядку затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрі України від 3 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення про стягнення з державного органу конкретної суми коштів.

В даному випадку питання полягає у можливості здійснити заміну способу та порядку виконання судового рішення із зобов'язання виплатити визначену судом конкретизовану суму на стягнення такої суми. Правових обмежень або перешкод, які унеможливлювали провести таку заміну немає та законодавством не передбачено. В даному випадку будь-яких змін предмету або підстав розглянутих судом вимог не здійснюється, а відбувається лише зміна формулювання обов'язку відповідача - боржника здійснити виплату відповідної суми коштів, які він зобов'язаний був в силу закону проводити своєчасно.

У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" починаючи з 1 січня 2009 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати в розмірі 605 гривен 00 копійок.

З огляду на зазначене суд вважає, що з урахуванням приписів ст.263 КАС України, що виконання постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року можливе на сьогодні лише шляхом зміни способу виконання судового рішення про стягнення цієї суми, яка складає розмір 60 мінімальних заробітних плат, з урахуванням фактично сплаченої суми в розмірі 7586 грн., та не є спірною між сторонами. Таким чином, станом на момент ухвалення судового рішення сума, що підлягає стягненню: (60х605)-7586=28714 гривен.

Керуючись ст.ст. 158-160, 162, 165, 167, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про заміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Визнати належним способом виконання постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2009 року у справі № 2-а-2161/0514/2009 стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 виплату одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 28714,00 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот чотирнадцять гривен 00 копійок).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом п'яти днів з дня винесення ухвали.

Повний текст ухвали надруковано в нарадчій кімнаті власноручно 31 липня 2013 року.

Суддя М.В.Мамалуй