Рішення № 32759195, 23.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 р. Справа № 914/1836/13

За позовом: Приватного підприємства «ВІТАНТРАНС», м.Луцьк

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лев Транс», с.Сокільники

Про стягнення 21041,85 грн.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Торська І.В.

В судове засідання з’явились:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Приватного підприємства «ВІТАНТРАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» про стягнення 19521,83 грн. основного боргу, 1211,42 грн. пені, 242,28 грн. три відсотки річних, 66,32 грн. інфляційних та судові витрати.

В судовому засіданні 11.06.2013 року оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучено до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалі суду від 11.06.2013 року .

В судове засідання 23.07.2013 року позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в справі матеріалами та просив задоволити позовні вимоги повністю з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Відповідач в жодне судове засідання участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів оплати боргу суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 23.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

18.08.2012 року та 30.09.2012 року між ТзОВ «Лев Транс» (Замовник) та ПП «ВІТАНТРАНС» (Перевізник) були укладені договори № 18/09-01 та № 30/09-01 про надання транспортних послуг ( а.с.54-55,58-59) відповідно до яких Перевізник взяв на себе зобов’язання надати транспортні послуги з перевезення вантажів на прохання Замовника у відповідності до п.3.1 Договору, а Замовник взяв на себе зобов’язання своєчасно та в повному розмірі здійснити оплату за подані послуги Перевізника .

За умовами договорів ( п.1.2) по кожному конкретному випадку (перевезення) оформляється замовником Заявка, в якій відображаються додаткові та конкретні умови кожного перевезення.

На виконання умов договорів та поданих Замовником заявок від 19.09.2012 року та від 02.10.2012 року ( а.с.56-57,60-61) позивачем надано послуги з перевезення вантажів за маршрутом: м.Вольбром (Польща) – м.Донецьк (Україна) згідно визначеної вартості по 1725,00 Євро.

Як стверджує позивач, свої зобов’язання з оплати послуг відповідач виконав частково. По заявці №1209-ВАН-06 від 19.09.2012 року неоплаченою залишилась сума в розмірі 1710,59 грн., а за заявкою від 02.10.2012 року №1210-ВАН-01 сума не оплачена повністю. Загальний розмір заборгованості по наданих послугах складає 19521,83 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

За порушення строків оплати відповідно до п.5.1 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 1211,42 грн., та відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 242,28 грн. та інфляційні в сумі 66,32 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладених договорів №18/09-01 від 18.08.2012 року та №30/09-01 від 30.09.2012 року про надання транспортних послуг та заявок ТзОВ «Лев Транс» №1209-ВАН-06 від 19.09.2012 року та № 1210-ВАН-01 від 02.10.2012 року позивачем були надані послуги з перевезення вантажів за маршрутом: м.Вольбром (Польща) – м.Донецьк (Україна), що підтверджується СМR №124236 та СМR № 146470 з відміткою вантажоодержувача, деклараціями, актом наданих послуг № 263 від 12.10.2012 року та іншими долученими до справи документами ( а.с.62-71). Згідно підписаних та завірених печатками сторін заявок вартість перевезення погоджена сторонами складала по 1725 Євро в гривні по курсу НБУ на день вивантаження.

Відповідно до п.4.3 Договорів передбачено, що термін оплати послуг складає 15 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, якщо інше не передбачено в заявці.

Заявками передбачено умови оплати протягом 16-20 банківських днів по оригіналам документів.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Для оплати наданих послуг позивачем були виписані рахунки №172 від 27.09.2012 року на суму 17710,59 грн. та № 259 від 12.10.2012 року на суму 17811,24 грн. і податкові накладні.

Як стверджує позивач, оригінали документів необхідних для здійснення оплати були направлені відповідачу рекомендованим листом 18.10.2012 року, що підтверджується списком та реєстром поштових відправлень з відміткою пошти ( а.с.72-73). Отримання відповідачем рахунку на оплату № 172 від 27.09.2012 року та оригіналів документів підтверджується також гарантійним листом ТзОВ «Лев Транс» від 12.11.2012 року, актом наданих послуг № 263 від 12.10.2012 року ( а.с.71,74), та не спростовано відповідачем.

За твердженням позивача, надані ним послуги по заявці №1209-ВАН-06 від 19.09.2012 року оплачені частково, неоплаченою залишилась сума в розмірі 1710,59 грн., а за заявкою від 02.10.2012 року №1210-ВАН-01 сума не оплачена повністю.

Загальний розмір заборгованості по наданих послугах станом на день звернення до суду складає 19521,83 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

За порушення строків оплати наданих послуг, відповідно до пунктів 5.1 Договорів позивачем нарахована пеня на загальну суму заборгованості в розмірі 19521,83 грн. за період з 01.11.2012 року по 31.03.2013 року в розмірі 1211,42 грн.

Проте, як вже зазначалося раніше, згідно умов заявок, оплата повинна була бути проведена протягом 16-20 днів з моменту отримання оригіналів документів перевізником.

Згідно п.4.2 Нормативів нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12 грудня 2007 року № 1149 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 19 грудня 2007 року за № 383/14650, нормативні строки пересилання рекомендованої кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між населеними пунктами різних областей складає шість днів без врахування дня відправки.

Згідно поданих позивачем доказів, направлення перевізнику оригіналів документів здійснювалось 18.10.2012 року,а відтак, поштова кореспонденція повинна була бути отримана відповідачем 24-25 10.2012 року. Кінцевий термін оплати наданих послуг припадає на 17.11.2012 року ( двадцятий банківський день), а відтак, пеня може нараховуватись з 18.11.2012 року. Враховуючи визначений позивачем період нарахування пені по 31.03.2013 року , згідно проведеного судом перерахунку, розмір пені , що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає до стягнення з відповідача складає 1075,02 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Три відсотки річних за період з 18.11.2012 року по 31.03.2013 року згідно проведеного судом перерахунку підлягають до стягнення з відповідача в сумі 215,01 грн. та інфляційні підлягають до стягнення з відповідача в розмірі 66,32 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність будь яких заперечень з боку відповідача та неподання ним доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1707,12 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Транс» (81130, Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вул.. М.Кривоноса,3, код ЄДРПОУ 35472228) на користь Приватного підприємства «ВІТАНТРАНС» (43001, м.Луцьк, вул..Шевченка,22, код ЄДРПОУ 36698958)– 19521,83 грн. – основного боргу, 1075,02 грн.– пені, 66,32 грн. інфляційних, 215,01 грн. три відсотки річних та 1707,12 грн. судового збору.

3. В стягненні решта частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н.Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.07.2013 року.