Ухвала суду № 32759192, 24.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15149/11/0170/7

24.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 26.03.13 у справі № 2а-15149/11/0170/7

за позовом Державного підприємства "Лівадія" (вул.Виноградна, 2,Лівадія,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98655)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 позовні вимоги Державного підприємства "Лівадія" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 30.06.2011р. №0005001501, яким державному підприємству "Лівадія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 2681163грн., та 1 грн. штрафних санкцій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим від 30.06.2011р. №0005011501, яким державному підприємству "Лівадія" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1523512грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Лівадія" 28,23грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток платника податку на прибуток державного підприємства "Лівадія".

За результатом перевірки складений акт від 09.06.2011р. №1503/00412760/15-1 (а.с.12-15) (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1523512грн., занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у 1 кварталі 2011р. на 2681163грн.

З акту перевірки вбачається, що державне підприємство "Лівадія" до 01.01.2011 року перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку, декларації з податку на прибуток підприємств не надавались.

Згідно статті 155 Податкового кодексу України, підприємство з 01.01.2011 року знаходиться на загальній системі оподаткування.

За підсумками роботи за 1 квартал 2011 року (декларація з податку на прибуток №9003055996 від 10.05.2011 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9003355401 від 18.05.2011 року) державне підприємство "Лівадія" отримало від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 1523512 грн.

Відповідачем зазначено, що запаси, придбані в періоді сплати фіксованого сільськогосподарського податку, не беруть участі в перерахунку балансової вартості запасів за пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" №334-ВР від 28 12.1994р. зі змінами та доповненнями. Тому державне підприємство "Лівадія" не повинно враховувати такі витрати при розрахунку оподаткування прибутку в 1 кварталі 2011 року. Однак у графі 3 рядка А Додатку К1/1 Таблиці №1 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року підприємством не вірно відображена сума балансової вартості запасів на початок звітного року у сумі 12248165 грн., замість 0 грн., відповідно графа 6 рядка А таблиці №1 Додатку К1/1 приріст балансової вартості запасів повинен складати 9764708 грн., та відображатись у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, також убуток балансової вартості запасів повинен дорівнювати " 0". Відповідно підприємством занижено об'єкт оподаткування на 10724653 грн., податкове зобов'язання звітного періоду на 2681163 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення (а.с.7,9):

- від 30.06.2011р. №0005001501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 2681163грн., та 1 грн. штрафних санкцій;

- від 30.06.2011р. №0005011501, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1523512грн.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334-ВР від 28.12.1994р. зі змінами та доповненнями, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім підлягаючих амортизації і цінних паперів), сировини, матеріалів ... на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції, витрати на придбання і поліпшення яких включаються до складу валових витрат згідно до діючого законодавства..., не має право відображати у декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року запаси, які склались на кінець 2010 року.

До 01.01.2011р. правовідносини щодо справляння фіксованого сільськогосподарського податку регулювалися Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок", нормами якого було встановлено, що фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок податку на прибуток підприємств.

Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" було зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку дію Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), пунктом 2 Прикінцевих положень якого встановлено, що з 01.04.2011р. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність, крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону, який діє до 01.01.2013р.

Таким чином. порядок оподаткування податком на прибуток до 01.04.2011р. визначений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до норм ПК України, фіксований сільськогосподарський податок віднесено до спеціального податкового режиму, що визначає особливий порядок його справляння та інші його складові й елементи і регламентується розділом XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України.

Спеціальний податковий режим - це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів. Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно Кодексом (ст. 11 Кодексу).

Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів (пп. 14.1.256 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками податку на прибуток підприємств( п. 307.1 ст. 307 ПК України ).

За таких обставин, особи, які набули статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, в силу норм ПК України, не є платниками податку на прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, державне підприємство "Лівадія" до 01.01.2011 року перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку.

З початку 2011 року між позивачем та ДПІ у м. Ялта виникли спірні відносини щодо набуття позивачем статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку. ДПІ у м. Ялта було відмовлено позивачу у наданні такого статусу.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.06.2011р. по справі №2а-7028/11/0170/11 за позовом державного підприємства "Лівадія" до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про зобов'язання вчинити дії, визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим у наданні державному підприємству "Лівадія" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011рік, яка оформлена листом від 09.02.2011р. за №1696/10/15-3, а також зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Ялта АР Крим надати державному підприємству "Лівадія" статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік.

Вказане рішення суду набрало законної сили відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011р., дані судові рішення також були залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2012р.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.10р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Листом від 14.11.2011р. вих. №23430/10/15-3 (а.с.51) Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим підтвердила у ДП "Лівадія" статус платника фіксованого сільськогосподарського податку у 2011р.

Подача позивачем податкової звітності з податку на прибуток підприємств була викликана відмовою ДПІ у м. Ялта у наданні позивачу статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, яка була оформлена листом від 09.02.2011р. за №1696/10/15-3 і яка була визнана судом протиправною.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на всиновок, що ДП "Лівадія" у 2011 році перебувало на спеціальному податковому режимі і було платником фіксованого сільськогосподарського податку. Таким чином, відповідно до положень п. 307.1 ст. 307 ПК України, позивач не є платником податку на прибуток підприємств у 2011р.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.06.2011р. №0005001501 та №0005011501, якими позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток та зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

Відповідач застосовує п. 5.9 ст. 5 вказаного Закону так, що позивач не мав право зменшити від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму убутку балансової вартості товарів, які були придбані та оприбутковані в період сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Положення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не містять прямих приписів, які б пов'язували можливість обліку убутку балансової вартості товарів витрати на придбання та поліпшення яких фактично були включені до складу валових витрат (були б відображені у податковій звітності).

Положення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинні застосовуватися у сукупності з іншими нормами цього Закону.

Згідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пунктах 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, які витрати включається до складу валових витрат, а у п. 5.3 ст. Закону витрати, - які не включається до складу валових витрат.

За таких обставин, положення пункту 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" слід застосовувати так, що убуток балансової вартості товарів (запасі) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції може обліковуватися у тому разі, коли витрати на їх придбання та поліпшення згідно до цього Закону можуть бути включені до складу валових витрат.

Не підлягає обліку убуток балансової вартості товарів (запасі) якщо витрати на їх придбання та поліпшення згідно до цього Закону не включаються до складу валових витрат.

Колегія суддів звертає увагу, що норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містять прямої заборони віднесення до убутку балансової вартості товарів (запасів), які були придбані та обліковані особою під час перебування на режимі оподаткування із сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що придбані позивачем товари, під час сплати ним фіксованого сільськогосподарського податку, піддягають бухгалтерському обліку, який є підставою для відображення їх у фінансовій та податковій звітності у тому числі у декларації з податку на прибуток.

Отже, формування позивачем від'ємного значення з урахуванням убутку балансової вартості товарів (запасів) придбаних під час знаходження позивача на режимі оподаткування із сплати фіксованого сільськогосподарського податку не свідчить про порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки 09.06.2011р. №1503/00412760/15-1 про порушення платником податків вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 30.06.2011р. №0005001501, від 30.06.2011р. №0005011501.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.13 у справі № 2а-15149/11/0170/7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва