Ухвала суду № 32759049, 24.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2386/13-а

24.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 12.04.13 у справі № 801/2386/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (вул. Елеваторна, 14,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення - рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС: № 0001731501 від 25 лютого 2013 року та № 0004751501 від 01 квітня 2013 року.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи,що з 30.01.2013 року по 05.02.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Сімферопольський КХП" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй", ПП "Команд", ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Кримстройіндустрія", ПП "Севелітстрой", КП "Альянс" за жовтень 2009 року, вересень 2010 року, березень, червень, липень, жовтень, листопад 2011 року.

За результатами перевірки складений акт № 714/15.2/00951971 від 12.02.2013 року (т. 1, а.с. 16-26), яким встановлені порушення позивачем: П.п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 33200 гривень, у тому числі по періодах: 4 квартал 2009 року 835 гривень, 3 квартал 2010 року 13380 гривень, 1 квартал 2011 року 2500 гривень, 2 квартал 2011 року 16485 гривень, також в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2011 року на суму 1101 гривень.

Відповідачем зазначено, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй", ПП "Команд", ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Кримстройіндустрія", ПП "Севелітстрой", КП "Альянс" за період з 01.01.2009 року по 30.10.2011 рік визначено валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування усього в сумі 37985 гривень, у тому числі по періодах: рік 2009 року - 835 гривень, 3 квартал 2010 року - 13380 гривень; 1 квартал 2011 року - 2500 гривень, 2 квартал 2011 року - 16485 гривень; рік 2011 - 21270 гривень.

Разом з тим, в ході проведення перевірки була отримана наступна інформація: акт № 29/22/36165567 від 06.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бренд Строй"; акт № 17/22/36693441 від 06.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Кримспецтехнолоджи"; акт № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки КП "Альянс"; акт № 32/22/37081766 від 06.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Комманд", акт № 34/22/32100553 від 06.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Кримбудіндустрія"; акт № 28/22/35096833 від 06.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Севелітстрой", з яких було зроблено висновок, що ці підприємства мають ознаки фіктивності та їхня діяльність спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0001731501 від 25.02.2013 року, яким ПАТ "Сімферопольський КХП" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 33200 гривень за основним платежем та 3970 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 15).

11 квітня 2013 року ДПІ у м. Сімферополі на адресу позивача було направлено листа, в якому зазначено, що при формуванні цього податкового повідомлення - рішення було допущено технічну помилку, а тому його слід вважати відкликаним та направлено інші податкові повідомлення - рішення:

- № 0001731501 від 25.02.2013 року (тобто за тим самим номером та від тієї ж дати), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6019 гривень за основним платежем (т. 2, а.с. 6);

- № 0004751501 від 01.04.2013 року, яким ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 37265 гривень, в тому числі за 3 квартал 2011 року - 4900 гривень, за 3 квартал 2010 року - 13380 гривень, 1 квартал 2011 року - 2500 гривень, 2 квартал 2011 року - 16485 гривень (т. 2, а.с. 7).

Тобто, зазначеними податковими повідомленням - рішеннями позивачу також зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2011 року на 4900 гривень та нараховане податку на прибуток, в той час коли актом перевірки № 714/15.2/00951971 від 12.02.2013 року жодних порушень з боку позивача за цей податковий період не встановлено.

Судом встановлено, що 20.09.2010 року позивачем був укладений правочин з ПП "Комманд".

На підтвердження виконання зазначеного вище правочину позивачем надані до суду наступні документи: видаткова накладна № 583 від 20.09.2010 року, податкова накладна (т. 1, а.с. 65, 66), картка рахунку 6311, оборотньо - сальдова відомість по рахунку, платіжне доручення № 566, акти списання матеріалів на поточний ремонт (том 1, а.с. 67,68, 178 - 155).

ПП "Комманд" зареєстроване в якості юридичної особи та є платником податку на додану вартість (т. 1, а.с. 61-64).

09.09.2010 року між ВАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" та ПП "Севелітстрой" було укладено договір № 457, здійснення якого підтверджується підписаними між сторонами: договірною ціною; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт; актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт, підписаним сторонами 24.09.2010 року; відомістю витрачених ресурсів (т. 1, а.с. 90-104), податковою накладною № 1350 від 30.09.2010 року на загальну суму 13347,60 гривень, ПДВ - 2224,60 гривень, без ПДВ - 11123 гривень (т. 1, а.с. 105), карткою рахунку 6318, оборотно - сальдовою відомістю, платіжними дорученнями № 514, 634 (т. 1, а.с. 82,83, 126,127).

ПП "Севелітстрой" зареєстроване як юридична особа, однією з видів діяльності якої в тому числі є будівництво будівель та є платником ПДВ (т. 1 а.с. 86-89).

10.03.2011 року ПАТ "Сімферопольський КХП" був укладений правочин з ТОВ "Бренд строй" здійснення якого підтверджується видатковою накладною № 6 (т. 1, а.с. 80), карткою рахунку № 6311, оборотно - сальдовою відомістю по рахунку, платіжним дорученням № 1714 (т. 1, а.с. 106,107, 156), податковою накладною № 27 (т. 1, а.с. 81), приходним ордером № 59 від 10.03.2011 року, накладною на внутрішнє переміщення товару, актом списання матеріалів (т. 1, а.с. 158-161).

На формування валових витрат 2 кварталу 2011 року вплинули взаємовідносини позивача з КП "Альянс" на підставі договору підряду № 506 від 12.05.2011.

На виконання цього договору між сторонами 14.06.2011 року було підписано акт виконаних робіт; довідка про вартістю виконаних робіт; відомість про витрачені ресурси (т. 1, а.с. 42-48). 14.06.2011 року КП "Альянс" було виписано позивачу податкову накладну № 101, роботи були повністю оплачені 14.06.2011 року, що підтверджено карткою рахунку 6318, оборотно - сальдовою відомістю по рахунку, платіжним дорученням № 2395 (т. 1, а.с. 49,59-60, 125).

Колективне підприємство "Альянс" зареєстроване в якості юридичної особи, має ліцензію на здійснення будівельних робіт та є платником ПДВ (т. 1, а.с. 50-58).

В 4 кварталі 2011 року позивач мав взаємовідносини з ПП "Кримспецтехнолоджи" за результатами яких 28.10.2011 року між сторонами було підписано акт виконаних робіт № 1527 на загальну суму 5740 гривень, в тому числі ПДВ - 956,67 гривень, без ПДВ - 4783,33 гривень (т. 1, а.с. 73), була виписана позивачу податкова накладна № 67 (т. 1, а.с. 74), картка рахунка 6318, оборотно - сальдова відомість по рахунку, платіжне доручення № 814 (т. 1, а.с. 77,78, 163).

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень судовою колегією встановлено наступне.

Згідно з абз. 1,2 п. 3 Розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Абз. 2, п.п. 5.2 п. 5 Розділу II Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, серед іншого, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Судом встановлено, що в акті перевірки ДПІ у м. Сімферополі № 714/15.2/00951971 від 12.02.2013 року жодних порушень з боку позивача при формуванні валових витрат в 3 кварталі 2011 року не відображено.

Судом першої інстанції було допитано інспектора Селіванову К.С., яка пояснила, що відсутність в акті перевірки викладення порушень, допущених позивачем в третьому кварталі 2011 року є технічної помилкою, яка була виправлена шляхом винесення нового податкового повідомлення - рішення за тією ж датою - 25.02.2013 року та тім самим номером 0001731501, а також винесення 01.04.2013 року нового податкового повідомлення - рішення № 0004751501.

Так, пунктом 86.8 ст. 86 Податкового Кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідь на заперечення позивача на акт перевірки була направлена ДПІ у м. Сімферополі 22.02.2013 року, а отже будь - яких підстав для винесення на підставі цього акту перевірки податкових повідомлень - рішень після 25.02.2013 року, а також внесення змін до вже винесених рішень, без проведення додаткових перевірок, у відповідача не було.

Щодо виявлених за результатами проведеної перевірки позивача порушень законодавства при формуванні валових витрат в 3 кварталі 2010 року, 1,2 та 4 кварталах 2011 року, судом встановлено наступне.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Станом на 2009-2010 роки вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону, заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вищезазначене кореспондується з нормами Податкового органу, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями підтверджується отримання та сплата товару (послуг) у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Щодо висновків відповідача, що покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 714/15.2/00951971 від 12.02.2013 року про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від № 0001731501 від 25 лютого 2013 року та № 0004751501 від 01 квітня 2013 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.13 у справі № 801/2386/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва