Рішення № 32759029, 22.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2013 р. Справа № 914/2108/13

За позовом: Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю комерційна науково-інженерна фірма «Композит», м.Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний університет інформаційно-комунальних технологій в особі Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунальних технологій, м.Львів

Про звільнення орендного майна та повернення балансоутримувачу

В судове засідання з'явились:

від прокурора: Телюк Г.В. - прокурор

від позивача: Парамонов О.С. - представник

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Племівський Я.М. - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Заступником прокурора міста Львова в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційна науково-інженерна фірма «Композит» за участі третьої особи, без самостійних вимог на стороні позивача: Державний університет інформаційно-комунальних технологій в особі Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунальних технологій про звільнення орендного майна, а саме вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 184,2 м.кв., які знаходяться на четвертому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку та повернення балансоутримувачу.

В судовому засіданні 17.06.2013 року судом було оглянуто оригінали документів, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи та оголошено перерву до 22.07.2013 року.

Прокурор та представник позивача позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представник третьої особи позовні вимоги прокурора підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у письмових та усних поясненнях.

В попередньому судовому засіданні представник позивача щодо позовних вимог заперечив з підстав та мотивів викладених у своєму відзиві на позов та поясненнях наданих в судовому засіданні.

В судовому завданні 22.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

19.03.2010 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційною науково-інженерною фірмою «Композит» (Орендар) було укладено Договір оренди №50 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, строком на 3 року до 18.02.2013 року.

На виконання умов Договору №50 від 19.03.2010 року 19.03.2010 року позивач передав відповідачу нерухоме майно площею 184,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Володимира Великого, 33, за яке останній зобов'язувався проводити щомісячну орендну плату.

07.03.2013 року позивачем на адресу відповідача було надіслано Заяву №11-03-01500 про припинення дії договору оренди нерухомого майна №50 від 19.03.2010 року та повернення орендованого приміщення орендодавцю, яка залишена відповідачем без задоволення.

Станом на день розгляду справи, відповідач і надалі користується орендованим приміщенням та згідно встановленого законом порядку приміщення Орендодавцю не повернув, а відтак прокурор міста Львова звернувся з позовом до суду про звільнення відповідачем орендованого приміщення та передачі його балансоутримувачу.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору №50 від 19.03.2010 року позивач передав відповідачу у строкове платне користування - індивідуально визначене нерухоме майно площею 184,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 33, що належить до державної власності та знаходиться на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій терміном до 18.02.2013 року, за яке відповідач зобов'язувався проводити щомісячну орендну плату.

Згідно частини 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п. 10.4 Договору, у разі відсутності заяви із сторін про припинення його Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору, при наявності погодження органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди та Балансоутримувачем.

Відповідно до п.10.8 Договору №50, у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачеві - Державному університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Як вбачається із матеріалів справи, строк дії Договору №50 від 19.03.2010 року закінчився 18.02.2010 року, а відтак 07.03.2013 року позивачем на адресу відповідача було надіслано Заяву №11-03-01500 про припинення дії договору оренди нерухомого майна №50 від 19.03.2010 року та повернення орендованого приміщення орендодавцю, однак Орендар орендованого приміщення Балансоутримувачу.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач щодо позовних вимог про звільнення орендованого приміщення та передачі його балансоутримувачу заперечує посилаючись на те, що ним було направлено позивачу лист №2 від 21.01.2013 року про пролонгацію спірного договору у зв'язку з чим був укладений Договір №79/13 від 26.02.2013 року про проведення оцінки майна (об'єкта оренди) і жодних повідомлень про відмову у пролонгації Договору з боку Орендодавця він не одержував.

Однак, доводи відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки як вже зазначалось раніше 07.03.2013 року позивачем було направлено заяву №11-03-01500 про припинення дії договору оренди нерухомого майна №50 від 19.03.2010 року та повернення орендованого приміщення орендодавцю. Крім того, в п.10.4 Договору зазначено … договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах… при наявності погодження органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди та Балансоутримувачем, однак як вбачається із матеріалів справи, позивачем був направлений відповідачу Лист №11-03-02646 від 23.04.2013 року, яким скеровано Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-6599від 08.04.2013 року про відмову у передачі спірного приміщення в оренду, а відтак жодних погоджень з боку Орендодавця не було здійснено .

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, викладене суд вважає що позовні вимоги прокурора обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача.

Керуючись 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю комерційна науково-інженерна фірма «Композит» (79060, м. Львів, вул. Вол. Великого, 33 код ЄДРПОУ 13810924) звільнити орендоване державне майно - вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 184,2 кв.м., які знаходяться на четвертому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, вартістю 716 600, 00 грн. та повернути вказане майно балансоутримувачу, про що скласти відповідний акт.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційна науково-інженерна фірма «Композит» (79060, м. Львів, вул. Вол. Великого, 33 код ЄДРПОУ 13810924) в дохід державного бюджету України - 1 147,00 грн. - державного мита.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.07.2013 року.

Суддя Березяк Н.Є.