Постанова № 32757526, 30.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Справа № 922/815/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С., Черкащенка М.М.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "Шебелинкагазвидобування" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 рокуу справі№922/815/13 господарського суду Харківської області за позовом доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "Шебелинкагазвидобування" Акціонерної компанії "Харківобленерго" простягнення 185 148,20 грн. За участю представників сторін:

позивача: Грищенко А.А.,

відповідача: Заічковська І.М.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерної компанії "Харківобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" 157438,38 грн. основного боргу, 22813,96 грн. пені, 320,63грн. інфляційних, 4575,23 трьох відсотків річних. При цьому в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача по договору № 3/14/09 про спільне використання технологічних електричних мереж від 14.09.2009р. за період з липень-грудень 2012р. основну заборгованість у розмірі 157438,38 грн., пеню у розмірі 5509,73 грн., інфляційні втрат 150,88 грн., 3 % річних 1104,9 грн., та додатково нараховані у зв'язку з невиконанням рішень господарського суду по справам №5023/2309/12 та №5023/4007/12 пеню -17304,23 грн. 3470,33 грн. - 3% річних та 169,75 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2013 року у справі № 922/815/13-г позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерної компанії "Харківобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" 157438,38 грн. основного боргу, 18823,31 грн. пені, 320,63 грн. інфляційних, 4575,23 три відсотки річних та 3623,14 грн. судового збору. В решті позову відмовлено з посиланням на ч. 6 ст. 232 ГК України щодо обмеження терміну нарахуванням пені строком 6 місяців.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року вказане рішення місцевого господарського суду змінено , резолютивну частину викладено в такий редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелінкагазвидобування" 157438,38 грн. основного боргу, 5509,73 грн. пені, 150,88 грн. інфляційних, 1104,90 три відсотки річних та 3284,08 грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішення законної сили. В решті позову - відмовити. "

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелінкагазвидобування" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського апеляційного суду - скасуванню із залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 157438,38 грн. основного боргу, 18823,31 грн. пені, 320,63 грн. інфляційних, 4575,23 трьох відсотків річних, місцевий господарський суд зазначив, що вказані вимоги позивача є доведеними, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню. В решті позову - відмовлено, з посиланням на ч. 6 ст. 232 ГК України щодо обмеження терміну нарахуванням пені строком 6 місяців.

Змінюючи рішення суду першої інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення на користь позивача 17 304,23 грн. пені, 3470,33 грн. річних та 169,75 грн. інфляційних за неналежне виконання спірного договору за період січень-березень 2012р., які стягнуті на підставі рішень по справі №5023/2309/12 та справі №5023/4007/12, апеляційний господарський суд вказав, що позивачем не було надано доказів, які б підтверджували відсутність примусового виконання судових рішень або його виконання відповідачем у добровільному порядку. При цьому, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 157438,38 грн. основного боргу, 5509,73 грн. пені, 150,88 грн. інфляційних, 1104,90 грн. трьох відсотків річних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції про зміну рішення суду першої інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 27.12.2012р. проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".

Згідно зі ст.108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Пунктом 1.2. Розділу 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" визначено, що товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Судами також встановлено, що між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (Позивач) та АК "Харківобленерго" (Відповідач) 14.09.2009р. укладено договір за №3/14/09 про спільне використання технологічних електричних мереж. Строк дії договору сторонами визначений до 31.12.2013р.

Відповідно до умов договору Позивач (Власник мереж за Договором) забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Відповідача (Користувача за договором) або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Відповідач, а Відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж (Позивача) з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інших послуг, відповідно до умов договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю. Факт надання послуг підтверджується щомісячними актами про обсяги переданої електричної енергії технологічними електричними мережами та актами прийому-здачі виконаних робіт від 31.07.2012р., 31.08.2012р., 30.09.2012р., 31.10.2012р., 30.11.2012р. та 26.12.2012р., підписаними сторонами по договору.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за отримані протягом липня-грудня 2012р. послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання не розрахувався, у зв'язку з чим в нього утворилася заборгованість у сумі 157 438,38 грн. за тарифами, встановленими п. 4.1 Договору., яку позивач просив суд стягнути на його користь.

Відповідно до п. 7.3 договору оплата послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням, на підставі виставленого Власником мереж рахунку та оформленого акту прийому-здачі виконаних робіт, у десятиденний термін з дати отримання рахунку.

За умовами договору, позивачем були виставлені рахунки (рахунки-фактури), які вручені Відповідачу: за липень - 10.08.2012 року (вх. №11/20688); за серпень - 10.09.2012 року (вх. №11/23130); за вересень - 10.10.2012 року (вх. №11/25934); за жовтень - 09.11.2012 року (вх. №3/28794); за листопад - 10.12.2012 року (вх. №14/31785); за грудень - 10.01.2013 року (вх. №16/733). Доказом вручення відповідних рахунків є відтиск штемпеля АК "Харківобленерго", на супровідному листі до рахунку-фактури та акту прийому-здачі виконаних робіт, із зазначенням дати отримання.

Отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд зробив обґрунтований висновок, що оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, вказана сума заборгованості підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до п. п. 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, Користувач сплачує Власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.

За невиконання грошових зобов'язань, згідно умов договору та з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" Відповідачеві нарахована пеня за період з 21.08.2012р. по 30.01.2013р. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нарахована пеня, сума якої складає 5509,73 грн., яку позивач просив суд стягнути на його користь.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, прийшов до вірного висновку про те, що він здійснений з урахуванням положень вищевказаних норм закону, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 509,73 грн.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 150,88 грн. інфляційних та 1 104,90 грн. річних на підставі ст. 625 ЦК України за період з 21.08.2012р. по 30.01.2013р.

Як вбачається з позовної заяви позивач просив суд також стягнути на його користь додатково нараховані у зв'язку з невиконанням рішень господарського суду по справам №5023/2309/12 та №5023/4007/12 пені -17304,23 грн. 3470,33 грн. - 3% річних та 169,75 грн. - інфляційних втрат.

Так, судовим рішенням від 03.07.2012р. по справі №5023/2309/12 стягнуто з АК "Харківобленерго" пеню та 3% річних, які нараховані по 25.04.2012р. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню яка нарахована з 26.04.2012р. по 30.01.2013р. за 280 днів прострочення у розмірі 11460,13 грн. та три відсотки річних за той же період у розмірі 2298,31 грн.

Враховуючи те, що за умовами договору пеня нараховується за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати, а також ту обставину, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, ПАТ "Укргазвидобування" додатково нараховані пеня, інфляційні втрати та компенсаційна плата у розмірі 3% річних на грошові зобов'язання, що залишаються не виконаними після постановлення судових рішень.

Місцевий господарський суд, здійснивши перерахування пені, прийшов до обґрунтованого висновку, що на користь позивача слід стягнути пеню у розмірі 7469,48 грн. за період з 01.08.2012 року по 30.01.2013 року за 182 дня прострочення., на підставі ч.6 ст. 232 ГК України, з чим колегія суддів також згодна.

Судовим рішенням від 02.10.2012р. по справі №5023/4007/12 стягнуто з АК "Харківобленерго" пеню та 3% річних, які нараховані по 15.08.2012р. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню яка нарахована з 16.08.2012р. по 30.01.2013р. за 168 днів прострочення у розмірі 5844,10 грн., інфляційні у розмірі 169,75 грн. та три відсотки річних у розмірі 1172,02 грн., що нараховані за той же період.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені , яка нарахована з 16.08.2012р. по 30.01.2013р. за 168 днів прострочення у розмірі 5844,10 грн., інфляційних у розмірі 169,75 грн. та три відсотки річних у розмірі 1172,02 грн., що нараховані за той же період.

Мотивуючи підстави зміни рішення місцевого суду , суд апеляційної інстанції вказує на ненадання позивачем жодного документа, який би підтверджував наявність заборгованості відповідача за рішеннями господарського суду по справам №5023/2309/12 та №5023/4007/12.

Оскільки факт існування заборгованості відповідача встановлений зазначеними рішеннями, тому у позивача відсутній обов'язок доводити факти , які вже встановлені рішеннями.

Відповідач же доказів на спростування доводів позивача суду не надав та не заперечував про існування по вказаним рішенням заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає висновки місцевого господарського суду про часткове задоволення позову цілком правомірними та обґрунтованими.

Згідно статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Приймаючи до уваги норми діючого законодавства та встановлені під час здійснення судового провадження фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови зробив помилковий висновок, що позивачем не було надано доказів, які б підтверджували відсутність примусового виконання судових рішень або його виконання відповідачем у добровільному порядку, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити його без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "Шебелинкагазвидобування" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року у справі №922/815/13 скасувати. Рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2013р. залишити в силі.

Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "Шебелинкагазвидобування" витрати по сплаті судового збору при поданні касаційної скарги в сумі 1851,48 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова М.Черкащенко