Постанова № 32757314, 01.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року

Справа № 911/932/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого – судді

Дерепи В.І.,

суддів :

Грека Б.М., – (доповідача у справі),

Капацин Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об’єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування "Червоний Жовтень"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 18.06.13

у справі

№911/932/13

господарського суду

Київської області

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Азот"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об’єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування "Червоний Жовтень"

про

стягнення суми

за участю представників від:

позивача

Сидорова О.С. (дов. від 29.12.12)

відповідача

не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Азот" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об’єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" 28773,00 грн. неустойки за невчасну поставку продукції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.04.13 (суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Пашкіної С.А., суддів: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.), позов задоволено повністю. Судові акти мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов’язання з поставки продукції в погоджений сторонами строк, а отже, з постачальника, відповідно до умов договору, підлягає стягненню неустойка.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, зменшити розмір штрафних санкцій до 0 гривень.

Скарга мотивована тим, що відповідачем направлено позивачу лист про неможливість своєчасного виконання зобов’язань за договором та з проханням розглянути питання продовження терміну поставки обладнання, на що позивачем не надано жодної відповіді або відмови. Таким чином, на думку відповідача, він вжив заходів з метою недопущення порушення взятих на себе зобов’язань, в той час, як позивач своєю бездіяльністю виявив небажання досягнути згоди шляхом переговорів, не вжив заходів щодо зменшення несприятливих наслідків та сприяв збільшенню розміру неустойки.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування “Червоний Жовтень”, як постачальником, та Публічним акціонерним товариством “Азот”, як покупцем, 07.06.12 укладено договір № 593-430 про поставку продукції. Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язується виготовити та передати у власність, а покупець – прийняти і оплатити Апарат СЕонв 2,0-2-02 (якірна мішалка, торцеве ущільнення) в комплекті з частотним перетворювачем і запасним вентилем нижнього спуску (продукція) в кількості однієї штуки за ціною 417000,00 грн. з ПДВ за штуку. Згідно з п.2.2 договору загальна вартість продукції за даним договором складає 417000,00 грн., в тому числі ПДВ – 69500,00 грн.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що передплату в розмірі 50% від вартості продукції за договором, покупець сплачує протягом 10 банківських днів з моменту укладення договору. Другий платіж в розмірі 50% від вартості продукції покупець сплачує протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта прийомки на складі постачальника перед відвантаженням продукції.

Позивачем, згідно до умов договору, оплачено вартість продукції на загальну суму 417000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6370 від 12.06.12 на суму 208500,00 грн. та № 14890 від 25.12.12 на суму 208500,00 грн.

Згідно з п.4.2 договору строк поставки продукції становить 120 календарних днів з моменту надходження 50% попередньої оплати на поточний рахунок постачальника. Відповідно до п. 6.1 договору, приймання продукції здійснюється на складі постачальника. Пунктом 6.2 договору передбачено, що продукція вважається зданою постачальником і прийнятою покупцем з моменту підписання акта приймання продукції уповноваженими представниками покупця і постачальника.

Відповідач здійснив поставку продукції 19.12.12, в той же час, враховуючи, що оплата продукції здійснена позивачем 12.06.12, відповідно до п.4.2 договору, відповідач був зобов’язаний поставити продукцію протягом 120 календарних днів - до 10.10.12.

Відповідно до п.7.1 договору, у випадку порушення строків поставки продукції згідно з п.4.2. даного договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості продукції за кожний день прострочення поставки продукції.

На підставі вищевикладеного судами стягнуто з відповідача неустойку за період з 11.10.12 по 18.12.12, що становить 28773,00 грн. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторонами у договорі № 593-430 від 07.06.12 про поставку продукції було встановлено розмір неустойки, що підлягає стягненню з постачальника у випадку прострочення поставки продукції (п.7.1. договору), суди дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 0,1% від вартості продукції за кожен день прострочення поставки продукції за період з 11.10.12 по 18.12.12, що становить 28773,00 грн. Правильність обрахунку та період нарахування відповідачем не заперечується.

Доводи скаржника про те, що він вжив заходів з метою недопущення порушення взятих на себе зобов’язань, в той час як позивач своєю бездіяльністю виявив небажання досягнути згоди шляхом переговорів, не вжив заходів щодо зменшення несприятливих наслідків та сприяв збільшенню розміру неустойки, перевірялися судами попередніх інстанцій та обґрунтовано відхилені. Так, судами зазначено, що лист №8/1227 на який посилається відповідач, датовано 27-м вересня 2012р. (тобто лише за 13 днів до кінцевого строку виконання зобов'язання), і з його змісту незрозуміло, які дії міг здійснити позивач задля вчасного виконання зобов'язання відповідачем. До того ж, цей лист, рівно, як і лист відповідача від 23.11.12 не були надані до винесення рішення у справі, тому не повинні прийматися до уваги судами, всилу ст.ст. 33, 34,101, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про зменшення розміру неустойки судами розглянуте та обґрунтовано відхилене, оскільки відповідачем не надано доказів винятковості випадку несвоєчасного поставлення продукції передбаченої договором,укладеним між сторонами. З врахуванням вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції вважає такі висновки правомірними.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об’єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.13 у справі №911/932/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Н.В. Капацин