Рішення № 32756790, 30.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 р. Справа № 909/625/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький", вул. Чорновола, 155/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна Перспектива", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення 43068 грн. 55 коп., з яких 40336 грн. 45 коп. основного боргу, 455 грн. 42 коп. 3 % річних, 2276 грн. 68 коп. пені;

за участю представників сторін:

Від позивача: Дерев"янко В.В. - директор філії, (довіреність № 11/13 від 02.01.2013р.),

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна Перспектива" про стягнення 43068 грн. 55 коп., з яких 40336 грн. 45 коп. основного боргу, 455 грн. 42 коп. 3 % річних, 2276 грн. 68 коп. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, подав суду докази часткової оплати боргу відповідачем в розмірі 5609 грн. 62 коп.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.04.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна Перспектива" укладено договір поставки № 6304.

У відповідності до п. 1.1. договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в рахунках і накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.1. договору, поставка продукції здійснюється відповідно до правил "Інкотермс-2000" на умовах EXW склад Постачальника - м. Тернопіль, вул. Гріга, 1.

Відповідно до п. 2.2. договору, постачання продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється, позивач (за своїм місцезнаходженням) надає рахунок і накладну на продукцію, в яких вказуються найменування, асортимент, кількість і ціна продукції.

Вся продукція, поставлена позивачем відповідачу в період дії цього договору, та/або сплачена в період дії цього договору, вважається продукцією, поставленою/оплаченою в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 3.1. договору, відповідач здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 25 днів з дати поставки цієї партії продукції.

У відповідності до п. 3.2.договору, оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача.

На виконання умов договору, позивачем передано у власність відповідача продукцію (автозапчастини), що підтверджується накладними: № 13024 від 09.11.2012, № 13079 від 10.11.2012,№ 13093 від 12.11.2012, № 13102 від 12.11.2012, № 13174 від 13.11.2012, № 13230 від 14.11.2012, № 13236 від 14.11.2012, № 13276 від 15.11.2012, № 13307 від 16.11.2012, № 13414 від 19.11.2012, № 13422 від 19.11.2012, № 13423 від 19.11.2012, № 13426 від 19.11.2012, № 13497 від 21.11.2012, № 13535 від 22.11.2012,№ 13704 від 27.11.2012, № 13744 від 28.11.2012, № 13763 від 28.11.2012 на загальну суму 40454 грн. 09 коп. Отримання продукції представником відповідача здійснювалося на підставі довіреностей № 395 від 09.11.12, № 398 від 12.11.12, № 415 від 19.11.12, № 434 від 26.11.12.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар згідно зазначених накладних своєчасно не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг відповідача перед позивачем за поставлену продукцію становив 40336 грн. 45 коп.

Як вбачається з банківської виписки по рахунку позивача, після звернення позивача до суду з позовом, а саме 19.06.13, відповідачем здійснено часткову оплату боргу в розмірі 5609 грн. 62 коп. З врахуванням вказаної оплати сума боргу становить 34726 грн. 83 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Згідно зі ст. ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Після звернення позивача до суду з позовом, а саме 19.06.13, відповідачем здійснено оплату боргу в розмірі 5609 грн. 62 коп.

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на встановлені судом обставини, в частині позовних вимог про стягнення 5609 грн. 62 коп. основного боргу слід припинити провадження.

Відповідачем не спростовано доводів позивача щодо наявності боргу в сумі 34726 грн. 83 коп., доказів сплати вказаного боргу суду не надано.

З огляду вказане, вимога позивача про стягнення 34726 грн. 83 коп. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних за прострочення оплати по кожній з накладних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 455 грн. 42 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що за прострочення оплати продукції, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, встановленої на дату нарахування пені, від простроченої суми, за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована позивачем за весь період прострочення оплати.

На підставі вказаного пункту договору за прострочення оплати продукції позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2276 грн. 68 коп.

Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. З огляду на обґрунтованість поданих розрахунків, позовна вимога про стягнення 2276 грн. 68 коп. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 34726 грн. 83 коп. основного боргу, 455 грн. 42 коп. 3 % річних, 2276 грн. 68 коп. пені. В частині позовних вимог про стягнення 5609 грн. 62 коп. боргу - припинити провадження.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, у відповідності до приписів встановлених ст.49 ГПК України, судові витрати по оплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 625, 629, 712 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 218, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 75, 49, 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна Перспектива" про стягнення 43068 грн. 55 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна Перспектива", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 35173399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Хмельницький", вул. Чорновола, 155/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 (ідентифікаційний код 23838102) 34726 (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 83 коп. - основного боргу, 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 42 коп. - 3 % річних, 2276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) грн. 68 коп. - пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 5609 грн. 62 коп. основного боргу - припинити провадження.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 01.08.13