Ухвала суду № 32755377, 31.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року справа №805/7351/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засіданні Манаєві М.В.,

за участі представників позивача Іванова В.І., Лункіної І.М.,

представника відповідача Гадалової Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року по справі № 805/7351/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 23.05.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0004391502 від 13.05.2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби від 13 травня 2013 року № 0004391502.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» є юридичною особою, зареєстроване 29.12.2000 року в виконавчому комітеті Донецької міської ради згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №304938 (а.с.13), є платником податку на додану вартість та знаходиться на обліку у відповідача.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість наданої за січень 2013 року ТОВ «НВО «Інкор і Ко», за наслідками якої складено акт перевірки від 26.03.2013 року № 1294/7/15-312 ( а.с. 12).

Згідно акту перевірки податковим органом встановлено порушення п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, щодо включення податкової накладної до звітного періоду до додатку № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)». В акті зроблено висновок про завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 10057,69 грн..

На підставі вказаного акту податковим органом 13.05.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004391502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10054,69 за звітний період січень 2013 року за декларацією № 907819918 від 19.02.2013 року (а.с. 7).

Правовідносини, що є предметом даного спору врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим Кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.6 ПКУ, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року з додатками, у тому числі додатком 8 - Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), включена податкова накладна від 29.12.2012 року № 18 на суму податку на додану вартість 10057,69 грн. від постачальника МЧСП «Артемовсклифт» (ІПН 220345305028) із описом порушення, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, податкова накладна від 29.12.2012 року № 18 на суму податку на додану вартість 10057,69 грн. від постачальника МЧСП «Артемовсклифт» повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.202.1 ст.201 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктом 21 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, встановлено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Пунктом 15 розділу ІІІ зазначеного Порядку встановлено, що додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121 - 123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Наказом Державної Податкової служби України № 127 від 16.02.2012 року затверджена узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, в якій зазначене наступне: «Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається».

З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна від 29.12.2012 року № 18 отримана позивачем 31.01.2013 року. У зв'язку з чим, позивач мав би можливість включити відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за січень 2013 року на підставі цих податкових накладних, але позивачем встановлено недолік податкової накладної (відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), що потягло необхідність включити вказану податкову накладну до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) та подати відповідну скаргу до відповідача.

Відповідна заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), до якої включені вказані податкові накладні, додана до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2013 року, тобто, за звітний податковий період, в якому позивач отримав цю податкову накладну, та в якому встановив недоліки.

Відповідні суми податку на додану вартість у загальному розмірі 10057,69 грн. включені до податкового кредиту за звітний податковий період січень 2013 року.

За приписами п. 56.21 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем не порушено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при включенні суми податку на додану вартість у загальному розмірі 10057,69 грн. до податкового кредиту за січень 2013 року, оскільки позивач включив цю суму до складу податкового кредиту на підставі належних документів, у встановленому порядку та у межах відповідного строку.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби по даній справі не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення № 0004391502 від 13.05.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року по справі № 805/7351/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року по справі № 805/7351/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 01 серпня 2013 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін