Постанова № 32753077, 25.07.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р. 10 год. 20 хв.Справа № 821/2212/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Лесечка М.В.,

представника відповідача - Палінічака К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Жилсервис"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Жилсервис" (далі - ПП "Жилсервис", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.11.2011 р. № 0003972301 та від 22.03.2013 р. № 0002082200, якими підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 88 750,00 грн., у тому числі за основним платежем на 71 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 17 750,00 грн., та з податку на прибуток на 81 650,00 грн., в тому числі за основним платежем на 81 650,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги і пояснив, що позивач не погоджується зі спірними рішеннями, які є наслідком необґрунтованої оцінки податковим органом господарських операцій ПП "Жилсервис" та ПП "Алексгрупп". Висновки відповідача про недійсність правочинів між зазначеними підприємствами за відсутності відповідного рішення суду є незаконними. Позивач вважає, що при здійсненні цих операцій виконав всі вимоги Податкового кодексу Україні для формування податкового кредиту та витрат.

Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що контрагент позивача - ПП "Алексгрупп" позивачеві у серпні 2011 року ремонтно-будівельних послуг не надавав, оскільки не мав у своєму розпорядженні необхідних ресурсів для здійснення цих господарських операцій. На думку відповідача, ці операції створені без мети реального настання наслідків, не пов'язанні з господарською діяльністю платника податку і не можуть бути підставою для формування податкового кредиту у серпні 2011 року та витрат ІІІ кварталу 2011 року.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Жилсервис" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 23.11.2011 р. № 0003972301 прийняте на підставі акта виїзної позапланової документальної перевірки позивача від 10.11.2011 р. № 3847/23-4/31848870 (далі - акт № 847.), податкове повідомлення-рішення від 22.03.2013 р. № 0002082200 - на підставі акта документальної виїзної позапланової перевірки позивача від 14.03.2013р. № 1635/22.6/31848870 (далі - акт №1635).

За актами перевірок відповідач перевіряв дотримання вимог податкового законодавства позивачем у серпні 2011 року по відносинам з ПП "Алексгрупп".

Відповідачем встановлено, що ПП "Алексгрупп" було одним із контрагентів позивача у серпні 2011 року. По відносинам з цим постачальником позивач за податковими накладними від 29.08.2011р. № 89 та від 30.08.2011р. № 90 сформував податковий кредит у сумі 71 000 грн. та витрати у сумі 355 000грн. для обчислення податку на прибуток.

За наданими документами ПП "Алексгрупп" задокументувало надання позивачеві послуг з проведення ремонтних робіт водопроводу, електричних мереж, житлового фонду та інших видів будівельних робіт, оплата за послуги здійснена у готівковому порядку.

Відповідач стверджує, що ПП "Алексгрупп" у публічній звітності не відобразило наявності трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності з надання ремонтно-будівельних послуг. Так, згідно з деклараціями з податку на прибуток за І та ІІ квартали 2011 року - основні фонди відсутні, згідно з податковим розрахунком сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) - працюючі на підприємстві у 4 кварталі 2010 року та на протязі 2011 року також відсутні. За місцем реєстрації не знаходиться (довідка від 14.10.2011 р. про не встановлення за місцезнаходженням платника податку).

За даними податкового органу ПП "Алексгрупп" віднесено до категорії "податкова яма" та здійснювало діяльність, пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам. Податковий орган стверджує про неможливість підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій між ПП "Алексгрупп" та позивачем і вважає, що господарські операції з цим підприємством позивач декларував з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими безтоварними операціями. Тому правочини між ними відповідно до ч. 1, 2 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. За правилами ведення податкового обліку не підлягають врахуванню у складі врахуванню у складі валових витрат, валових доходів, податкового кредиту з ПДВ та податкових зобов'язань операції, по яким фактичного придбання послуг не відбулось.

Загальним наслідком здійснення зазначених перевірок стало зменшення задекларованих позивачем витрат та податкового кредиту, сформованого по відносинам з ПП "Алексгрупп", що спричинило додаткове обчислення грошових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд погоджується з позивачем, що в даному разі контролюючий орган помилково тлумачить норми ЦК України. Визначаючи правочини між контрагентами як нікчемні, обставин, які давали б підстави вважати їх нікчемними відповідач не навів; посилання податкового органу на те, що правочини вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлювались ними, можуть бути визнані недійсними лише судом.

Разом з тим, надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд вважає за необхідне врахувати такі обставини та приписи законодавства.

Права платника податків на податковий кредит та витрати за результатами господарських операцій з постачальниками товарів (послуг) визначаються Податковим кодексом України.

За змістом ст. ст. 138-146, 198-200 Податкового кодексу України до складу витрат та податкового кредиту відносяться вартість отриманих товарів (послуг) та сплачений (нарахований) при цьому ПДВ, які пов'язані із здійсненням господарської діяльності платника податків. Ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її спрямованість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відтак, правильність формування платником податків витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок витрат та податкового кредиту.

За приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, право на формування витрат та податковий кредит у платника податків виникає за умов придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності, господарські операції для відображення їх у податковому обліку мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають економічний зміст та реальність таких операцій.

Тобто, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші первинні документи повинні бути належним чином складені та містити мінімальну але достатню інформацію, яка дозволяла б встановити зв'язок цих витрат з оподатковуваною господарською діяльністю платника податків.

І, навпаки, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За своїм змістом ремонтно-будівельні роботи, перелік яких наведений в актах прийому виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р. № 01/08, № 02/08, № 03/08, № 04/08, № 05/08, № 06/08, № 07/08, № 08/08 та їх обсяг потребують залучення основних фондів спеціального призначення та кваліфікованих працівників, які мають спеціальні дозволи на проведення робіт.

Під час розгляду справи сторонами не заперечувалось, що ПП "Алексгрупп" не мало у своєму розпорядженні трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для фактичного виконання таких робіт, єдина посадова особа підприємства - це директор, Кулаков С.А.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що ПП "Алексгрупп" могло залучати для виконання ремонтно-будівельних інших осіб.

Укладені договори підряду між позивачем та ПП "Алексгрупп" не передбачали залучення підрядником до фактичного надання послуг субпідрядників. У актах прийому виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року виконавець вказує про одноосібне виконання цих робіт у якості генпідрядника без залучення субпідрядника. Доказів про залучення субпідрядників суду не надано позивачем, а висловлена ним обставина є припущенням.

Щодо кількісних показників наданих послуг, то суд звертає увагу, що за актом прийому виконаних будівельних робіт № 01/08 ПП "Алексгрупп" зазначає про затрати 2104 людино-годин на виконання будівельних робіт, за актом № 2/08 - 1086, за актом № 03/08 - 10592, за актом № 04/08-263, за актом № 05/08-579, № 06/08-579 - 692, за актом № 07/08-579 - 813. У цих актах також визначається вартість експлуатації машин та механізмів постачальника будівельних робіт.

У той же час згідно з публічною звітністю ПП "Алексгрупп" трудові ресурси та основні фонди у нього відсутні.

Таким чином, інформація щодо виконаних робіт, зазначена у актах прийому виконаних робіт, суперечить даним податкової звітності ПП "Алексгрупп".

Відтак, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що ПП "Алексгрупп" фактично не могло здійснити будь-які види будівельних чи інших робіт, зазначених в актах прийому виконаних робіт, власними силами.

За приписами ст. 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд вважає, що здійснюючи господарську діяльність, суб'єкт господарювання зобов'язаний діяти у відповідності з приписами законодавства, в тому числі і податкового, та відображати в податковій звітності господарські операції, відповідно до їх фактичного змісту та форми.

В даному разі, судом встановлено, що перелік ремонтно-будівельних робіт, наведений в актах виконаних робіт, не міг бути виконаний ПП "Алексгрупп" через відсутність у цього підприємства відповідних матеріальних та трудових ресурсів. Договорів субпідряду цим підприємством не укладалось.

Ще однією, додатковою обставиною, на яку суд вважає за необхідне звернути увагу, це спосіб розрахунків між позивачем та ПП "Алексгрупп". За існуючою системою організації платіжних розрахунків в Україні не надається перевага способу розрахунків, які обрали сторони господарювання для фактичного здійснення платежів. Однак, позивач, обравши готівковий спосіб розрахунків з ПП "Алексгрупп", відмовився від додаткового контролю з боку банку за діяльністю отримувача коштів.

За таких обставин суд не може вважати правомірним віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту показників господарських операцій позивача з ПП "Алексгрупп".

За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підстави для звільнення від доказування.

Позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог. В свою чергу, надані відповідачем докази та встановлені судом обставини свідчать про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Жилсервис" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2011 р. № 0003972301 та від 22.03.2013 р. № 0002082200 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 липня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6