Постанова № 32752481, 31.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року м. Київ П/800/301/13

В приміщенні Вищого адміністративного суду України у місті Києві по вулиці Московській, 8, корпус 5.

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШведа Е.Ю. (доповідач),суддів:Кравцова О.В., Масло І.В., Швеця В.В., Юрченко В.П.,

секретар судового засідання - Бондар С.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_6,

представника відповідача - Ревука Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ), в якому просив визнати протиправною її бездіяльність у зв'язку з непроведенням перевірки його скарги від 04 січня 2013 року та доповнень до неї від 21 січня 2013 року щодо порушення суддею Вищого господарського суду України Демидовою А.М. присяги судді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, розглядаючи його скаргу від 04 січня 2013 року та доповнень до неї від 21 січня 2013 року, в порушення вимог Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР (далі - Закон №22/98-ВР) та Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2002 від 21 травня 2002 року не провів перевірку викладених в його скарзі та доповненнях до неї обставин порушення присяги вищевказаним суддею.

Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, просить зобов'язати відповідача об'єктивно і всебічно перевірити його скаргу та доповнення до неї.

У письмових запереченнях на позов представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Вказує, що повноваження, організація і порядок його діяльності визначаються Конституцією України, Законом № 22/98-ВР. Саме цим Законом визначено суб'єктів, за зверненнями яких відповідач як колегіальний орган вправі ухвалювати свої рішення. Жоден інший суб'єкт не може претендувати на розгляд його звернення на засіданні. На скаргу позивача від 04 січня 2013 року та доповнення до неї від 21 січня 2013 року направлено відповідно 17 січня 2013 року та 31 січня 2013 року відповіді за підписом Голови ВРЮ Колесниченка В.М. Незгода заявника з відповіддю не свідчить про бездіяльність органу або його посадової особи.

Позивач в судовому засідання підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ВРЮ надійшла скарга позивача від 04 січня 2013 року про порушення суддею Вищого господарського суду України Демидовою А.М. присяги судді, у якій позивач просив провести перевірку викладених у скарзі обставин та внести подання про звільнення вказаного судді з посади.

Зі змісту скарги вбачається, що позивач оскаржив дії судді Вищого господарського суду України Демидової А.М. у зв'язку з нерозглядом в передбачені законом строки справи № 14/295 про банкрутство банку «Денді», допущенням суддею норм матеріального та процесуального права під час здійснення правосуддя. Просив провести перевірку викладених у його скарзі обставин та внести подання про звільнення вищевказаного судді з посади.

Листом № 417/0/9-13 від 17 січня 2013 року за підписом Голови ВРЮ Колесниченка В.М. позивачу повідомлено, що Вища рада юстиції діє в межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції», зобов'язана перевіряти звернення кожного громадянина, якщо у них містяться відомості про наявність підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, але подана скарга достатніх відомостей для реалізації Вищою радою юстиції повноважень не містить.

21 січня 2013 року позивач знову звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив здійснити перевірку його попередньої скарги від 04 січня 2013 року та внести подання про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України Демидової А.М.

Листом № С-94/23-956/0/9-13 від 31 січня 2013 року за підписом Голови ВРЮ Колесниченка В.М. позивачу повідомлено, що на його звернення листом від 17 січня 2013 року надано відповідь, зокрема проінформовано про відсутність відомостей для призначення перевірки в порядку статті 25 Закону № 22/98-ВР.

Одночасно відповідач звернув увагу позивача на вимоги частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до яких не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Вважаючи таку відповідь необґрунтованою, позивач у позовній заяві посилається на те, що в порушення вимог статті 40 Конституції України та статті 19 Закону України «Про звернення громадян» відповідач зобов'язаний провести перевірку його скарг і розглянути їх по суті.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження, організація і порядок діяльності ВРЮ визначені Конституцією України, Законом № 22/98-ВР, Регламентом ВРЮ, затвердженим її рішенням від 04 жовтня 2010 року № 791/0/15-10 (далі - Регламент).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 3 частини першої статті 3 Закону № 22/98-ВР, пункту 2 частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI до відання Вищої ради юстиції належить здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.

Згідно зі статтею 1 Закону № 22/98-ВР Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 22/98-ВР відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції.

При цьому, до суб'єктів звернення щодо подання про звільнення судді належать Вища кваліфікаційна комісія суддів України та член ВРЮ. Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 30 Закону № 22/98-ВР до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звертатися член Вищої ради юстиції за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону.

В силу статті 38 Закону № 22/98-ВР підставою для відкриття дисциплінарного провадження є, зокрема, подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень, що надійшли до Вищої ради юстиції.

Відповідно до статті 39 вказаного Закону стадіями дисциплінарного провадження є: 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення.

Стаття 40 Закону № 22/98-ВР передбачає, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань. За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозиції. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

Зі змісту наведених норм вбачається, що відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді вищого спеціалізованого суду перевіряються членом ВРЮ саме за дорученням ВРЮ або Голови ВРЮ чи його заступника у випадку перевірки даних про дисциплінарний проступок судді.

Закон № 22/98-ВР встановлює право, а не обов'язок одного із зазначених суб'єктів доручити провести перевірку даних про дисциплінарний проступок.

В рішенні Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року № 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої і четвертої статті 1, абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, частини першої статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31, частини першої статті 32, пункту 2 частини другої статті 33, пункту 2 частини другої та частини третьої статті 37, статей 38 і 48 Закону № 22/98-ВР зазначається, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.

Крім того, відповідно до пункту 1 параграфу четвертого глави першої розділу першого Регламенту до повноважень Голови Вищої ради юстиції, серед інших, належить право доручати членові Ради провести перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях.

Аналіз наведених норм Законів № 22/98-ВР та № 2453-VI, рішення Конституційного Суду України та Регламенту дає підстави для висновку, що стадіям дисциплінарного провадження та перевірці відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги передує вирішення питання про те, чи містить звернення, що надійшло до відповідача, відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку судді та/або про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги.

Невбачаючи у скарзі позивача відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді Вищого господарського суду України Демидової А.М., Голова ВРЮ Колесниченко В.М. в силу своїх повноважень надав письмові вмотивовані відповіді на скарги позивача, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, ВРЮ не порушила вимог законодавства України і не вчинила протиправних дій та не допустила протиправної бездіяльності відносно позивача.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статями 160-163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий Е.Ю. Швед

Судді О.В. Кравцов

І.В. Масло

В.В. Швець

В.П. Юрченко