Ухвала суду № 32752254, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м. Київ К/9991/67889/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Костенко М.І. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р.

у справі № 2а/1570/8757/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива-12»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива-12» (далі - позивач, ТОВ «Перспектива-12») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002521502 від 14.06.2011р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Перспектива-12», посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною, просить залишити її без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведена позапланова документальна виїзна перевірка щодо правомірності формування податкового кредиту та повноти визначення сум ПДВ ТОВ «Перспектива-12» за період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт №5 3/23-213/35817892 від 21.02.2011 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 2 034 000,00 грн., у тому числі за грудень 2010 року на суму 2 034 000 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002521502 від 14.06.2011 р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62 169,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі сумі 1 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Отже, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).

У відповідності до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Тобто, підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ «Одесаобленерго» направило на адресу ТОВ «Перспектива-12» податкову накладну від 03.06.2008 р. №1217а листом з рекомендованим повідомлення про вручення.

В реєстрі отриманих та виданих податкових накладних №12 зазначена дата отримання податкової накладної від 03.06.2008 року № 1217а - 18.12.2010 р.

Отже, згідно норм законодавства отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. Законом дозволено включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним за будь-який період в межах 1095 днів. При цьому платник податку має право включити до складу податкового кредиту суми нарахованого (сплаченого) в ціні товару ПДВ не раніше податкового періоду, в якому платник податку фактично отримує податкову накладну на придбаний товар, оскільки відсутність податкової накладної таке право платника податку виключає.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем правомірно відображено данні вищезазначеної податкової накладної у податковій декларації за грудень 2010 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак