Ухвала суду № 32751946, 24.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6281/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ГЕО ПРОСТІР ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ГЕО ПРОСТІР ПЛЮС» звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 08.04.2013 р. №№ 0001792230, 0001802230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач є правонаступником Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТР ОБРОБКИ ДАНИХ НАДРА».

Відповідачем з 18.02.2013 р. по 18.03.2013 р. проведена планова виїзна перевірка ПрАТ «ЦЕНТР ОБРОБКИ ДАНИХ НАДРА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 року встановлено його заниження в загальній сумі 500000,00 грн. за І кв. 2012 року.

За результатами перевірки встановлено, що в порушення п.137.4. ст.137 Податкового кодексу України позивачем у складі валового доходу не задекларовано безповоротну фінансову допомогу в розмірі 500000,00 грн. по операціям з векселями від ЗАТ «Укрнафтогазгеофізика».

Так, згідно умов угоди про зміну терміну сплати за векселем №03559997 від 12.03.2007 р., позивач та ЗАТ «Укрнафтогеофізика» керуючись ст.13 Закону України «Про обіг векселів в Україні» домовились продовжити термін сплати за векселем до 12.03.2012 р. номінальною вартістю 500000,00 грн. та внести зміни до тексту простого векселя АА №0355997 складеного 12.03.2007 р. Виходячи з умов зазначеної угоди, датою погашення векселя визначено 12.03.2012 р.

В ході проведення перевірки встановлено, що станом на дату складання акту заборгованість за векселем - АА №0355997 перед векселедержателем ЗАТ «Укрнафтогеофізика» згідно умов угоди та внесених змін до векселя не погашено векселедавцем-позивачем.

Враховуючи зазначене, відповідачем зроблено висновок, що виходячи з умов угоди про зміну терміну сплати векселя АА №0355997 та норм пп.135.5.4. п.135.5. ст.135 Податкового кодексу України позивачем отримано безповоротну фінансову допомогу від ЗАТ «Укрнафтогеофізика» в розмірі 500000,00 грн. номінальної вартості векселя, яка в порушення п.137.4. ст.137 Податкового кодексу України, не включена позивачем до валового доходу за І квартал 2012 року.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р. встановлено їх завищення всього у розмірі 3589634,00 грн., у тому числі: за II кв. 2011 року в сумі 231999,00 грн.; за ІV кв. 2011 року в сумі 3357635,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2. ст.138, пп.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, до складу валових витрат за ІV кв. 2011 року позивачем віднесено витрати в загальній сумі 3357635,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія Рідне Місто»; до складу валових витрат за ІІ кв. 2011 року позивачем віднесено витрати в загальній сумі 1513,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ЕКТ-Сервіс»; до складу валових витрат за ІІ кв. 2011 року позивачем віднесено витрати в загальній сумі 230486,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ДСВ Україна». Зазначене призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 930616,00 грн., a саме: ІІ кв. 2011 року в сумі 53360,00 грн.; ІV кв. 2011 року в сумі 772256,00 грн.; І кв. 2012 року в сумі 105000,00 грн.

Також, в порушення п.185.1. ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1., п.198.6. ст.198, п.201.1. ст.201, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ: по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна компанія Рідне Місто» - 671527,00 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «ЕКТ-Сервіс» - 303,00 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «ДСВ Україна» - 6354,00 грн.

Таким чином, в ході перевірки, відповідачем встановлено, що за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р. позивач мав договірні відносини з контрагентами - ТОВ «Будівельна компанія Рідне Місто», ТОВ «ЕКТ-Сервіс» та ТОВ «ДСВ Україна», які мали вплив на формування показників валових витрат та податкового кредиту позивача.

На підтвердження виконання договірних взаємовідносин позивача з контрагентами, включення позивачем витрат на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари (роботи, послуги), контрагентами були виписані позивачу первинні документи, зокрема, податкові накладні, які на думку позивача, є документами, що дають йому право на податковий кредит та віднесення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

В той же час, в ході перевірки відповідачу від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 17.05.2012 p. № 1341/22-09/34729816 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Будівельна компанія Рідне Місто», згідно висновків якого неможливо підтвердити взаємовідносини між позивачем та зазначеним контрагентом.

Також, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність у ТОВ «Будівельна компанія Рідне Місто» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідач давши оцінку викладеному, дійшов висновку про те, що витрати позивача по операціям з ТОВ «Будівельна компанія Рідне Місто», не можуть бути включені позивачем до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачу від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 26.01.2012 р. № 243/23-2/37139302 про не можливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕКТ-Сервіс», згідно висновків якого неможливо підтвердити взаємовідносини між позивачем та зазначеним контрагентом.

Також, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність у ТОВ «ЕКТ-Сервіс» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідач давши оцінку викладеному, дійшов висновку про те, що витрати позивача по операціям з ТОВ «ЕКТ-Сервіс», не можуть бути включені позивачем до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту.

Відповідачем, також було зроблено висновок про те, що позивачем не доведено факту підтвердження витрат, відображених в податковому обліку в розмірі 230486,0 грн. по отриманим товарам та послугам, їх вантажного перевезення, від ТОВ «ДСВ Україна» (не надані товарно-транспортні накладні), тобто не доведено факт пов'язання понесених витрат з веденням господарської діяльності підприємства та не є підставою для відображення позивачем відповідних витрат в бухгалтерському та податковому обліку.

Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення п.198.2 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 54450,00 грн., в результаті відображення несвоєчасно отриманих податкових накладних за попередні періоди, а саме: за квітень 2011 року 410,00 грн., за липень 2011 року 57,00 грн., за вересень 2011 року 22,00 грн., за березень 2012 року 175,00 грн., за травень 2012 року 34189,00 грн., за серпень 2012 року 220,00 грн., за жовтень 2012 року 1714,00 грн., за грудень 2012 року 17663,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25.03.2013 р. № 193-22-30-14288967, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення ПрАТ «ЦЕНТР ОБРОБКИ ДАНИХ НАДРА» норм Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 930616,00 грн., у тому числі: ІІ кв. 2011 року в сумі 53360,00 грн.; ІV кв. 2011 року в сумі 772256,00 грн.; І кв. 2012 року в сумі 105000,00 грн.; та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму всього в сумі 732634,00 грн., в тому числі: за квітень 2011 року на суму 4624,00 грн.; за травень 2011 року на суму 2140,00 грн.; за червень 2011 року на суму 303,00 грн.; за липень 2011 року на суму 57,00 грн.; за вересень 2011 року на суму 22,00 грн.; за жовтень 2011 року на суму 671527,00 грн.; за березень 2012 року на суму 175,00 грн.; за травень 2012 року на суму 34189,00 грн.; за серпень 2012 року на суму 220,00 грн..; за жовтень 2012 року на суму 1714,00 грн.; за грудень 2012 року на суму 17663,00 грн.

На підставі акта перевірки від 25.03.2013 р. № 193-22-30-14288967, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 08.04.2013 р. № 001792230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 930616,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26251,00 грн.; від 08.04.2013 р. № 001802230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 732634,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 181393,00 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 08.04.2013 р. №№ 0001792230, 0001802230, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до пп. а п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Будівельна компанія Рідне Місто», ТОВ «ЕКТ-Сервіс» та ТОВ «ДСВ Україна» до складу валових витрат підприємства та права на отримання податкового кредиту.

Відповідачем встановлено порушення позивачем п.137.4. ст.137 Податкового кодексу України, а саме: у складі валового доходу не задекларовано безповоротну фінансову допомогу в розмірі 500000,00 грн. по операціям з векселями від ЗАТ «Укрнафтогазгеофізика».

Відповідно до пп.14.1.257. п.14.1. ст.14 Кодексу, безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Згідно з пп.135.5.4. п.135.5 ст.135 Кодексу, до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються інші доходи, крім іншого, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

Відповідно до угоди про зміну терміну сплати за векселем АА № 0355997 від 12.03.2012 р., позивач та ПрАТ «ГЕОФІЗИЧНА КОМПАНІЯ НАДРА», що є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «Укрнафтогеофізика», домовились продовжити термін сплати за векселем до 12.03.2015 р. номінальною вартістю 500000,00 грн. та внести відповідні зміни до тексту простого векселя АА №0355997 складеного 12.03.2007 р. Виходячи з умов зазначеної угоди, датою погашення векселя визначено 12.03.2015 р.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованого віднесення відповідачем вартості векселя 500000,00 грн. до безповоротної фінансової допомоги, оскільки датою погашення векселя визначено 12.03.2015 р. тому відносини позивача з ПрАТ «ГЕОФІЗИЧНА КОМПАНІЯ НАДРА» по векселю АА №0355997, складеного 12.03.2007 р., тривають.

Відповідачем встановлено порушення позивачем п.198.2 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ суми 54450,00 грн., в результаті відображення несвоєчасно отриманих податкових накладних за попередні періоди.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6. ст.198 Кодексу, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем включені до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих із запізненням в межах зазначеного строку, що свідчить про відсутність з його боку порушень вимог Кодексу та правомірність включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 08.04.2013 р. №0001792230 та №0001802230.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.