Ухвала суду № 32751913, 17.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 р.Справа № 816/1016/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Чалого І.С. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1016/13-а

за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Універсальна фірма "Татон"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податвових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна фірма "Татон" (далі- позивач, ТОВ"Універсальна фірма "Татон") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0006812301/355, № 0006842301/42, № 0006822301/356 від 04.04.2012.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. позовні вимоги задоволено.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі відповідач), не погодившись із рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем з 06.03.2012 р. по 14.03.2012 р. проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Універсальна фірма "Татон" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Промислова група ДФМ" за 2011 рік.

За результатами перевірки складено акт № 238/22-113/36195083 від 15.03.2012, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Універсальна фірма "Татон" підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10. статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 14.1.3 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 145.1.5, 145.1.2 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 7519,00 грн; пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення по податку на додану вартість з серпень 2011 у розмірі 2873,00 грн та заниження податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 198,00 грн.

За висновками акту перевірки позивачем порушено:

- п.п. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 14.1.3 п.14.1 ст.14 п.п. 145.1.5 п.п. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого встановлено заниження на прибуток в сумі 7519 грн., в т.ч. за 3 кв. 2011 року в сумі 7269 грн. за 4 кв. 2011 року, в сумі 250 грн.

- п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення по податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 2873 грн., та заниження податку на додану вартість за жовтень 2011 р. в сумі 198 грн.

На підставі акту перевірки № 238/22-113/36195083 від 15.03.2013 відповідачем винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0006812301/355 від 04.04.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7519,00 грн;

податкове повідомлення-рішення 00006822301/356 від 04.04.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 248,00 грн, в тому числі 198,00 грн - за основним платежем, 50,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення №00006842301/42 від 04.04.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2873,00 грн.

14.06.2012 року за наслідками розгляду поданої позивачем скарги ДПС у Полтавській області залишила без змін податкові повідомлення - рішення від 04.04.2012 року , а скаргу - без задоволення (а.с. 27-29).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи та висновки відповідача, які відображенні в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам та винесення податкових - повідомлень рішень здійснено без урахування приписів правових норм, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Промислова група ДФМ" укладено договори купівлі-продажу № 30/08 від 30.08.2011, № 31/10 від 31.10.2011, згідно з якими ТОВ "Промислова група ДФМ" зобов'язувалося поставити товар на суми 17238,42 грн. та 594,48 грн. відповідно, а позивач - прийняти та оплатити товар (а.с. 36-38).

На виконання досягнутої домовленості на підставі усних заявок позивачем отримано від ТОВ "Промислова група ДФМ" товар (будівельні товари) і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії накладних (а.с.38-40), податкових накладних (а.с.14-43), рахунків-фактур (а.с.89-90), товарно-транспортної накладної (а.с. 45).

З матеріалів справи вбачається, що перевезення товару здійснювалось за рахунок позивача на власному автомобілі GREAT WALL державний номер НОМЕР_1, який закріплений за заступником директора по будівництву ОСОБА_1, під керуванням останнього, що також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, наказом № 7-юр від 09.02.2008, подорожнім листом, товарно-транспортною накладною, довіреностями на отримання товару (а.с.45, 84-88, 91-93).

Придбаний товар зберігався на складі, який належить позивачу на підставі договору оренди складу від 01.01.2011.

Придбані у ТОВ "Промислова група ДФМ" двері вхідні в подальшому реалізовані Кременчуцькій загальноосвітній школі-інтернат ім. А.С.Макаренка, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 93-95, 148), а придбані інші будівельні матеріали використані під час виконання договору з Дмитрівською сільською радою на виконання підрядних робіт № 58 від 21.06.2011, з Кобеляцьким районним територіальним центром соціального обслуговування населення № 38 від 25.06.2011, про що свідчать також долучені до матеріалів справи акти списання, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних робіт (а.с.96-105).

Різновид придбаних позивачем у ТОВ "Промислова група ДФМ" товарів та їх використання відповідає видам діяльності за КВЕД: будівництво будівель, інші монтажні роботи.

В обґрунтування висновків про облік господарських операцій позивача з контрагентами суд першої інстанції процитував зміст п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України і вказав на те, що судом не встановлено порушення позивачем вказаних правових норм при обліку господарських операцій з ТОВ "Промислова група ДФМ" та матеріалами справи підтверджено реальність поставки товарів від ТОВ "Промислова група ДФМ", проведення оплати та подальшої реалізації, а тому суд вважає доведеним факт правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у ТОВ "Промислова група ДФМ" та невірного донарахування відповідачем податку на прибуток.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за серпень, жовтень 2011 року сум податку на додану вартість у загальному розмірі 3071,00 грн здійснено ТОВ "Універсальна фірма "Татон" на підставі виписаних ТОВ "Промислова група ДФМ" податкових накладних. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Промислова група ДФМ" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 3071,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до положень пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З урахуванням вище викладеного судом першої інстанції був зроблений висновок, що правомірне включенням позивачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на загальну суму 3071,00 грн. вказує на вірне визначення ТОВ "Універсальна фірма "Татон" розміру від"ємного значення, а тому висновок Кременчуцької ОДПІ щодо завищення позивачем від'ємного значення за серпень 2011 року на 2873,00 грн., є помилковим.

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Вимоги вказаних норм Порядку відповідачем не дотримані. Викладення допущених ТОВ "Універсальна фірма "Татон" порушень приписів Податкового кодексу України проведено ревізором без посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Промислова група ДФМ" товарів, та правильності відображення господарської операції в бухгалтерському обліку акт перевірки не містить.

Зі змісту акту перевірки № 238/22-113/36195083 від 15.03.2012 судомвим розглядом встановлено, що висновки ґрунтуються лише на урахуванні ревізором акту перевірки Кременчуцької ОДПІ від 13.02.2012 за № 796/23-309/30661533, згідно з яким встановлено порушення ТОВ "Промислова група ДФМ" приписів Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових доходів та витрат, завищення податкового . При цьому, ревізором враховані оформлені актом від 13.02.2012 за № 796/23-309/30661533 висновки перевірки, в ході якої взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ "Промислова група ДФМ".

Судом першої інстанціїї правльно не прийнято до уваги посилання в акті перевірки контрагента щодо відсутності у останнього трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, сировини як на належне підтвердження завищення податкового кредиту та заниження податку на прибуток, оскільки в даному випадку зазначені обставини не вплинули на виконання умов угоди. Окрім того, зазначені посилання відповідача не враховують права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди (користування) приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з прводу безпідставності посилання представника відповідача про порушення ТОВ "Промислова група ДФМ" приписів частини 5 статті203, частин 1,3 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

За приписами статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити,що безпідставними є доводи про відсутність у контрагента позивача - ТОВ "Промислова група ДФМ" об'єктів оподаткування як на доказ завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток, оскільки виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, за приписами чинного законодавства, не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Невідображення контрагентом всіх податкових зобов'язань та ухилення ним від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкових зобов'язань.

Статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Проте, в ході судового розгляду не встановлено правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження висновків податкової перевірки позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем по справі Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби подано клопотання про заміну відповідача у справі на його правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Допустити заміну відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1016/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Чалий І.С. Старостін В.В.