Постанова № 32751151, 29.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа№ 910/7752/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Баранця О.М.

за участю представників:

Від позивача: Амєліна О.О. - представник за довіреністю.

Від відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

на рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2013 року

у справі №910/7752/13 (суддя: Підченко Ю.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"УНІКА"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова

компанія "Гарант-Авто"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 39 131,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 39 131,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" на підставі договору комплексного страхування на транспорті № 006066/4002/0000229 від 21.06.2011 року внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Пежо", державний номер АН 9249 НК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "Шевроле", реєстраційний номер АН8815ВН, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/7169643), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

05.06.2013 року представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 38 621,28 грн., за мінусом 510,00 грн. франшизи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.06.2013 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав, зазначених у позовній заяві, посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що в матеріалах справи міститься засвідчена копія Звіту № 10-01/08 від 10.08.2012 року, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Пежо", державний номер АН 9249 НК, складає 39 131,28 грн., а за вирахуванням 510,00 грн. франшизи - 38 621,28 грн.

Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції було відхилено клопотання відповідача про призначення судової експертизи для визначення розміру шкоди, завданої автомобілю "Пежо", державний номер АН 9249 НК, внаслідок ДТП.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 09675799.

За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (страховик) та Свистун Володимиром Івановичем (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 006066/4002/0000229, відповідно до умов якого у позивача був застрахований автомобіль "Пежо", державний номер АН 9249 НК, строк дії договору страхування з 23.06.2011 року по 22.06.2012 року.

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 28.05.2012 року на вул. Артема, 114 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю автомобіля автомобіль марки "Пежо", реєстраційний номер АН9249НК, під керуванням водія Свистун Катерини Володимирівни; автомобіля марки "ВАЗ", реєстраційний номер АН9912СЕ, під керуванням водія Валентукевича Володимира Степановича, автомобіль марки "ВАЗ", реєстраційний номер АН0535НІ, під керуванням водія Кофанова Артема Володимировича, автомобіль марки "Шевроле", реєстраційний номер АН8815ВН, під керуванням водія Антоненка Романа Вікторовича. Наведене підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Донецька від 11.07.2012 року у справі №3/0523/2346/2012 Антоненка Романа Вікторовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як свідчать матеріали справи, а саме звіт з оцінки розміру шкоди заподіяної пошкодженням транспортного засобу № 10-01/08 від 10.08.2012р. вартість відновлювального ремонту автомобіля "Пежо", державний номер АН 9249 НК, становить 39 131,28 грн.

Згідно з рахунком-фактури № 1/21 від 21.09.2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Пежо", державний номер АН 9249 НК, становить 39 136,00 грн.

Встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 034582 від 09.10.2012 року, на підставі страхового акту № 00092096 від 03.10.2012 року та звіту з оцінки розміру шкоди заподіяної пошкодженням транспортного засобу № 10-01/08 від 10.08.2012р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля "Пежо", державний номер АН 9249НК, в розмірі 39 136,00 грн.

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 28.08.2012 року про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 року у справі № 23/279.

Матеріали справи свідчать про те, що цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (Поліс №АА/7169643).

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальною особою перед Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" за відшкодування страхової виплати є Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто".

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що після виплати страхового відшкодування Страхувальнику до позивача перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову на підставі того, що рахунок-фактура № 1/21 від 21.09.2011 року не може слугувати належним доказом у даній справі, оскільки ДТП сталося лише 28.05.2012 року, тобто після складання цього рахунку.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з посиланнями апелянта на те, що твердження суду щодо невірно вказаної дати рахунку-фактури № 1/21 від 21.09.2011 року є таким, що відповідає дійсності, однак жодним чином не впливає на обов'язок відповідача відшкодувати шкоду, завдану його страхувальником у розмірі, який визначений Звітом з оцінки розміру шкоди заподіяної пошкодженням транспортного засобу № 10-01/08 від 10.08.2012 р., з огляду на наступне.

За приписами ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Встановлено, що метою визначення розміру страхового відшкодування позивачем було замовлено Звіт з оцінки розміру шкоди заподіяної пошкодженням транспортного засобу № 10-01/08 від 10.08.2012 року.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, згідно із законодавством України Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" повинно відшкодувати оцінену вартість саме матеріального збитку.

Відповідно до Звіту з оцінки розміру шкоди заподіяної пошкодженням транспортного засобу № 10-01/08 від 10.08.2012 року вартість матеріального збитку складає 39 131,28 грн.

За таких обставин судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, та приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 38 621,28 грн., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Окрім цього, судова колегія зважає на те, що суду першої інстанції, у разі сумніву щодо розміру вартість матеріального збитку, необхідно було призначити у даній справі судову експертизу, як це передбачено ч. 1. ст. 41 ГПК України.

Натомість, як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні його усного клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи, у зв'язку з тим, що вирішення даного спору не потребує спеціальних знань.

Враховуючи викладене, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" на рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2013 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.2013 року у справі № 910/7752/13 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

3. Стягнути з Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, Новопечерський провулок, 19/3, код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код 20033533) 1 720 (одну сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви та 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/7752/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Алданова С.О.

Баранець О.М.