Рішення № 32751109, 18.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2945/13 18.07.13

Господарський суд міста Києва в складі колегії суддів: Привалова А.І. (головуючий), Нечай О.В., Цюкало Ю.В., при секретарі Сай А.С.,

розглянувши справу № 910/2945/13

за позовом приватного підприємства «Альянс-Інвест»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп»

про визнання договору недійсним.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Демченко К.М., довіреність № 1 від 04.03.2013р.

обставини справи:

Приватне підприємство «Альянс-Інвест» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест Груп» (надалі - відповідач) про визнання недійсним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.11.2009р. укладено позивачем, щодо якого порушено справу про банкрутство, із заінтересованою особою в розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чим завдано значних збитків кредиторам боржника (позивача), а відтак він є недійсним в силу вимог ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/2945/13 та призначено розгляд справи на 06.03.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 заяву приватного підприємства «Альянс-Інвест» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи до забезпечення позову у справі № 910/2945/13 шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест груп» відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, міняти, дарувати, продавати, передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо, стояночне місце № 121, загальною площею 18,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/3 та заборони реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо стояночного місця № 121, загальною площею 18,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/3.

Присутній в судовому засіданні 06.03.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, та надав документи, витребувані судом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 06.03.2013 р. від останнього через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що відповідачу було направлено позовну заяву, яка не відповідає предмету спору та у зв'язку з чим позбавлено останнього можливості вчасно надати суду відзив на позов з правовим та документальним обгрунтуванням його висновків.

Ухвалою від 06.03.2013р. суд відклав розгляд справи на 21.03.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

21.03.2013р. до початку розгляду справи від представника відповідача через загальний відділ господарського суду надійшли відзив на позовну заяву з витребуваними документами та клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Крім того, від представника позивача через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання про витребування у Печерської районної в м. Києві державної адміністрації реєстраційної справи ТОВ "ЛН"-Інвест Груп".

Судом, відповідно до ч. 7 ст. 81-1 ГПК України, здійснено фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

Присутній у судовому засіданні 21.03.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позові, та просив задовольнити клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві, а також подав: заяву про застосування строків позовної давності; клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи; три клопотання про витребування доказів; два клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України; клопотання про повернення позовної заяви без розгляду.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що:

- клопотання представника позивача про витребування у Печерської районної в м. Києві державної адміністрації реєстраційної справи ТОВ «ЛН»-Інвест Груп» задоволенню не підлягає, оскільки в поданому клопотання в порушення вимог ст. 38 ГПК України не зазначено обставин, які може підтвердити цей доказ;

- клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви без розгляду також задоволенню не підлягає, оскільки після порушення провадження у справі не підлягають застосуванню приписи ст. 63 ГПК України;

- клопотання представника відповідача про витребування доказів підлягають частковому задоволенню з урахуванням предмету та підстав позовних вимог;

- клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України на даній стадії залишаються без розгляду та будуть враховані в подальшому за результатами розгляду справи;

- заява представника відповідача про застосування строків позовної давності буде врахована під час винесення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою від 21.03.2013р. суд відклав розгляд справи на 03.04.2013р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

27.03.2013р. через загальний відділ господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли клопотання про витребування від Печерської районної в м.Києві державної адміністрації протоколів рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛН" - Інвест Груп" і статуту відповідача у всіх редакціях та від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відносно Свірського Віталія Станіславовича, паспорт серії МЕ №3520264, виданий 30.03.2004р. Печерським РУ ГУ МВС України в м.Києва, ідентифікаційний код 2447265572; Свірської Оксани Леонідівни, паспорт серії АА №306288, виданий 04.09.1996р. Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер 2529421423; Гій Галини Григорівни, паспорт серії АА №183534, виданий 13.05.1996р. Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер 2686712720; Свірської Наталії Олександрівни, паспорт серії АА №447070, виданий 19.03.1997р. Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер 2568827723; Вінічука Віталія Вікторовича, паспорт серії МА №460572, виданий 20.03.1998р. Ковпаківським РВСМУ УМВС України в Сумській області, ідентифікаційний номер 2549304634 щодо актових записів про шлюб, про розірвання шлюбу, про встановлення батьківства, про народження стосовно кожного з вказаних громадян.

Крім того, 27.03.2013р. від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

02.04.2013р. на адресу господарського суду від приватного нотаріуса Гамаль І.М. надійшла належним чином засвідчена копія оспорюваного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Також, 03.04.2013р. представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору за розгляд вимоги майнового характеру та пояснення щодо поданих відповідачем клопотань.

Присутній у судовому засіданні 03.04.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити клопотання про витребування доказів, подані 27.03.2013р. через загальний відділ господарського суду міста Києва.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотань представника позивача.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дійшов висновку щодо задоволення поданих представником позивача 27.03.2013р. клопотань про витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою від 03.04.2013р. суд відклав розгляд справи на 17.04.2013р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

16.04.2013р. через загальний відділ діловодства господарського суду від представника відповідача надійшли клопотання про залучення доказів та про розгляд справи у закритому засіданні.

Крім того, 17.04.2013р. відповідач подав додаткові пояснення та витребувані судом докази.

Також, 17.04.2013р. на адресу суду надійшов лист Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому зазначено, що витребувані ухвалою суду матеріали вже були надіслані на адресу Господарського суду міста Києва на ім'я судді Любченко М.О.

Представник позивача у судове засідання 17.04.2013р. не з`явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, витребувані ухвалою від 03.04.2013р. документи не подав.

Крім того, на адресу суду не надійшли докази, витребувані у відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Присутній у судовому засіданні 17.04.2013р. представник відповідача просив задовольнити його клопотання про розгляд справи у закритому засіданні.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи у закритому засіданні, відмовив у його задоволенні, оскільки приписами ч. 1 ст. 4-4 ГПК України передбачено, що розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з'ясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі та необхідності уточнення позовних вимог.

Як вбачається з обставин справи, позивач виклав свої позовні вимоги, а відповідач свої заперечення, ще в судовому засіданні, яке відбулось 21 березня 2013 року.

Отже, розгляд справи по суті було розпочато в судовому засіданні 21 березня 2013 року.

Таким чином, відповідачем подано клопотання про розгляд справи у закритому засіданні після початку розгляду справи по суті.

Натомість, беручи до уваги складність даної справи, суд дійшов висновку здійснити розгляд справи № 910/2945/13 колегіально.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2013р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/2945/13.

Згідно з розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 17.04.2013р., справу № 910/2945/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Босий В.П., Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Босий В.П., Васильченко Т.В. та призначенню до розгляду в судовому засіданні на 30.05.2013р.

30.05.2013р. суддя Привалов А.І. звернувся до голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/2945/13, у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 30.05.2013р. справу № 910/2945/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Босий В.П., Підченко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013р. справу № 910/2945/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Босий В.П., Підченко Ю.О.

Представник позивача в судове засідання 30.05.2013р. не з'явився, проте 30.05.2013р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову, подану 30.05.2013р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

Суд, зазначив про неможливість розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 30.05.2013р. суд відклав розгляд справи на 13.06.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника позивача.

13.06.2013р. суддя Привалов А.І. звернувся до Голови Господарського суду міста Києва із заявою щодо зміни складу колегії суддів по справі № 910/2945/13, у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 13.06.2013р. справу № 910/2945/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Капцова Т.П., Підченко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013р. справу № 910/2945/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Капцова Т.П., Підченко Ю.О.

Представник позивача в судове засідання 13.06.2013р. не з'явився, проте 13.06.2013р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом доказів та не направленням у судове засідання повноважного представника, а також просив задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову, подану 30.05.2013р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

Суд відклав розгляд клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013р. розгляд справи відкладено на 04.07.2013р., у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 03.07.2013 р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю присутності повноважного представника в судовому засіданні.

Присутній у судовому засіданні від 04.07.2013р. представник відповідача просив задовольнити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та заперечив проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 18.07.2013р.

18.07.2013р. суддя Привалов А.І. звернувся до Голови Господарського суду міста Києва із заявою щодо зміни складу колегії суддів по розгляду справи № 910/2945/13, у зв'язку з перебуванням суддів Капцової Т.П. та Підченко Ю.О. у відпустці.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 18.07.2013р. справу № 910/2945/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Нечай О.В., Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013р. справу № 910/2945/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Нечай О.В., Цюкало Ю.В.

Представник позивача в судове засідання 18.07.2013р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомили, витребувані увалами суду від 17.04.2013р., від 30.05.2013р., від 13.06.2013р., від 04.07.2013р. документи не подав та не зазначив про поважність причин їх не подання.

Представник відповідача просив задовольнити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та скасувати заходи забезпечення позову.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 04.07.2013р. була надіслана позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що міститься в матеріалах справи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника позивача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від останніх не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника позивача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

При цьому, судом відхиляється клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки, по-перше, залишити позов без розгляду є правом, а не обов'язком суду, а по-друге, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо доказів, які дозволяють розглянути справу по суті.

Також, не піддягає задоволенню клопотання відповідача від 21.03.2013р. про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в зазначеному клопотанні відповідачем не наведено обґрунтування щодо залишення позову без розгляду саме на підставі зазначеної процесуальної норми.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасника судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2009 року, між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (далі - договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстрований за № 1758, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця майно - стояночне місце № 121, загальною площею 18,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/3.

Пунктом 2.1. договору визначено, що за погодженням сторін договору продаж майна вчиняється за 60855,60 грн., які перераховуються покупцем на поточний рахунок продавця протягом 30 банківських днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 23491695, виданого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 03 серпня 2009 року, балансова вартість майна, що відчужується, становить 50 713 гривень 00 копійок.

Відповідно до пункту 3.1. Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, сторони договору домовилися передати майно, яке є предметом договору, а також всю технічну документацію до нього, одразу після підписання договору сторонами. Обов'язок продавця передати майно покупцю вважається виконаним у момент передачі покупцю документів та ключів від майна та підписання акту приймання-передачі майна. Підписи сторін договору на акті приймання-передачі майна підтверджують також факт передачі майна, що відчужується за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2009 року, між приватним підприємством «Альянс-Інвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛН» - Інвест груп» було підписано Акт приймання-передачі стояночного місця № 121, загальною площею 18,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/3., відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у власність стояночне місце № 121, загальною площею 18,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/3.

15.12.2009 р. на підставі Договору купівлі-продажу від 02.11.2009р. проведена державна реєстрація права власності на стояночне місце № 121, загальною площею 18,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/3, про що свідчить відповідна відмітка на зворотній сторні договору купівлі-продажу.

В свою чергу, відповідач платіжними дорученнями № 45 від 28.12.2009р., № 46 від 30.12.2009р. та № 4 від 04.02.2010р. оплатив позивачу повну вартість об'єкту нерухомого майна, придбаного за оспорюваним договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року у справі № Б-39/72-10, за заявою фізичної особи-підприємця Дем'янова Володимира Петровича порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства «Альянс-Інвест».

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № Б-39/72-10 від 10 травня 2012 року задоволено скаргу ПАТ «УкрСиббанк» на дії ліквідатора Клочко О.М., звільнено арбітражного керуючого Клочко О.М. від виконання обов'язків ліквідатора приватного підприємства «Альянс-Інвест» та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Лєснова Сергія Олександровича.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ліквідатор ПП «Альянс-Івест» зазначає, що ним, у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», були здійсненні заходи щодо виявлення майна банкрута, шляхом направлення запитів до усіх установ, які мають необхідний обсяг інформації щодо активів підприємства-банкрута. Так, ліквідатору стало відомо, що нерухоме майно - стояночне місце № 121, загальною площею 18,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, будинок 5/3 незадовго до порушення справи про банкрутство ПП «Альянс-Івест», належало останньому на праві власності, однак на підставі Договір купівлі-продажу від 02 листопада 2009 року за № 1758, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., - власником майна стало ТОВ «ЛН» - Інвест груп».

Ліквідатор ПП «Альянс-Івест» звертає увагу на те, що є всі підстави вважати, що майно було відчужено заінтересованій особі, що підпадає під поняття, визначене в статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки є факт родинних стосунків між засновниками ПП «Альянс-Івест» та ТОВ «ЛН» - Інвест груп».

Так, ліквідатор зазначає, що ПП «Альянс-Інвест» належить до компанії ЛІГА-НОВА, до якої також належать ПП «Євро-Альянс» та ПП «Меблевий Альянс», а Свірський Віталій Станіславович, який є власником ПП «Альянс-Інвест», є учасником та комерційним директором компанії ЛІГА-НОВА.

Також , ліквідатор зазначає, що власниками компанії ЛІГА-НОВА було створено ТОВ «ЛН»-Інвест Груп», на яке переведено 14 об'єктів нерухомого майна, що належало ПП «Альянс-Інвест», ПП «Євро-Альянс» та ПП «Меблевий Альянс».

Крім того, ліквідатор звертає увагу, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АА № 256893 станом на 11.02.2013 року засновниками ТОВ ТОВ «ЛН»-Інвест Груп» є Вінічук Віталій Вікторович, Гій Галина Григорівна, Свірська Наталія Олександрівна, Свірська Оксана Леонідівна, а керівником є Свірська Наталія Олександрівна.

Отже, позивач, посилаючись на те, що оспорюваним договором купівлі-продажу завдано значних збитків кредиторам боржника (позивача), просить визнати його недійсним на підставі вимог ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», застосувати наслідки недійсності договору та визнати відсутнім у відповідача права на спірне майно.

Відповідач проти вимог позивача заперечує, з підстав того, що ліквідатор Лєснов С.О. не має права на подання даної позовної заяви з підстав ч. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка є спеціальною і застосовується виключно в стадії санації та наголошує на тому, що договір купівлі-продажу укладений особами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності за наявності вільного волевиявлення та у відповідності до їх внутрішньої волі, а позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження заінтересованості відповідача по відношенню до ПП «Альянс-Інвест», як і не надано належних доказів на підтвердження завдання збитків кредиторам та розміру таких збитків від укладання спірного договору, який укладений до порушення провадження у справі та виконаний відповідачем в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Позивач вважає, що спірний договір суперечить нормам ст. 203 Цивільного кодексу України та п. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме укладений позивачем, щодо якого порушено справу про банкрутство, із заінтересованою особою, в результаті чого кредиторам боржника (позивача) завдано значних збитків.

Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року порушено провадження у справі № Б-39/72-10 про банкрутство приватного підприємства «Альянс-Інвест».

Постановою господарського суду Харківської області від 23 січня 2012 року у справі № Б-39/72-10 визнано приватне підприємство «Альянс-Інвест» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Клочко О.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 травня 2012 року у справі № Б-39/72-10 призначено ліквідатором приватного підприємства «Альянс-Інвест» арбітражного керуючого Лєснова С.О.

Відповідно до суті й мети судової процедури ліквідації банкрута статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) (в редакції чинній на дату визнання позивача банкрутом), визначено повноваження ліквідатора, зокрема передбачено право ліквідатора подавати до господарського суду заяви про визнання угод боржника недійсними на підставах передбачених ч. 10 ст. 17 Закону, а саме укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника та виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Як встановлено під час розгляду даної справи, спірний договір купівлі-продажу від 02.11.2009р. укладений до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача (14.06.2010р.) та виконаний як покупцем (відповідачем) в повному обсязі, про що свідчать платіжні дорученням № 45 від 28.12.2009р., № 46 від 30.12.2009р. та № 4 від 04.02.2010р., так і продавцем (позивачем), про що свідчить акт приймання-передачі від 02.11.2009р.

Відтак, оскільки умови договору купівлі-продажу погоджені та виконані сторонами в повному обсязі остаточно 04.02.2010р., тобто до порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Альянс-Інвест» (14.06.2010р.), суд приходить до висновку про неможливість застосування до спірного договору норм ч. 10 ст. 17 Закону.

До того ж, згідно ч. 10 ст. 17 Закону, необхідною умовою для визнання угоди недійсною є наявність обставин завдання чи можливості завдання збитків кредиторам в результаті її укладання, втім позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження завдання чи можливості завдання збитків кредиторам позивача та розмір таких збитків в результаті укладання оспорюваного договору.

В свою чергу, приписами частини 11 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Все отримане за такою угодою повертається сторонам, а розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Тобто, наведена норма є спеціальною і передбачена для застосування судом виключно на стадії санації за відповідною заявою керуючого санацією, що свідчить про відсутність у ліквідатора правових підстав для звернення до господарського суду з заявою про визнання недійсною угоди боржника з підстав, передбачених даною нормою.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № Б40/29/26/2/62-00 від 26.09.2006р., № 10/176 від 20.06.2006р., № 5/320/06 від 13.05.2008р. та постановах Вищого господарського суду України № 5/769/07 від 11.02.2009р., № 17/42-Б-10 від 13.12.2011р. та ін.

При цьому, слід зауважити, що частиною 11 статті 17 Закону передбачено, що угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, заінтересовані особи стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Як вбачається з пояснень позивача, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, ПП «Альянс-Інвест» належить до компанії ЛІГА-НОВА, до якої також належать ПП «Євро-Альянс» та ПП «Меблевий Альянс», а Свірський Віталій Станіславович, який є власником ПП «Альянс-Інвест», є учасником та комерційним директором компанії ЛІГА-НОВА.

Також, ліквідатор зазначає, що власниками компанії ЛІГА-НОВА було створено ТОВ «ЛН»-Інвест Груп», на яке переведено 14 об'єктів нерухомого майна, що належало ПП «Альянс-Інвест», ПП «Євро-Альянс» та ПП «Меблевий Альянс».

Крім того, ліквідатор звертає увагу, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АА № 256893 станом на 11.02.2013 року засновниками ТОВ «ЛН»-Інвест Груп» є Вінічук Віталій Вікторович, Гій Галина Григорівна, Свірська Наталія Олександрівна, Свірська Оксана Леонідівна, а керівником є Свірська Наталія Олександрівна.

Проте, як вбачається зі Свідоцтва про розірвання шлюбу № 025175, шлюб між Свірським Віталієм Станіславовичем (засновником та учасником ПП «Альянс-Інвест») та Свірською Оксаною Леонідівною (учасником ТОВ «ЛН»-Інвест Груп») розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 240 від 09 серпня 2006 року.

Отже, суд приходить до висновку, що на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення родинні зв'язки між учасником ПП «Альянс-Інвест» Свірським Віталієм Станіславовичем та одним із учасників ТОВ «ЛН»-Інвест Груп» Свірською Оксаною Леонідівною були припинені.

Крім того, згідно рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.01.2009р. у справі № 2-744/2009 р., розірвано шлюб між Свірським Олександром Станиславовичем (братом засновника ПП «Альянс-Інвест») та Свірською Наталією Олександрівною, яка також є одним із засновників ТОВ «ЛН»-Інвест Груп» та директором зазначеного товариства, про що складено відповідний актовий запис № 328 від 12.11.2009р.

Отже, суд приходить до висновку, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення родинні зв'язки між учасником ПП «Альянс-Інвест» Свірським Віталієм Станіславовичем та учасниками ТОВ «ЛН»-Інвест Груп» Свірською Оксаною Леонідівною та Свірською Наталією Олександрівною були припинені.

Таким чином, суд зазначає, що ліквідатором ПП «Альянс-Інвест» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення укладено між заінтересованими особами.

Також, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що ПП «Альянс-Інвест» належить до компанії ЛІГА-НОВА, до якої також належать ПП «Євро-Альянс» та ПП «Меблевий Альянс», а Свірський Віталій Станіславович, який є власником ПП «Альянс-Інвест», є учасником та комерційним директором компанії ЛІГА-НОВА, оскільки позивачемне надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності юридичної особи з найменуванням «ЛІГА НОВА» в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи та на момент укладання спірного правочину.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання чи можливості завдання збитків кредиторам та розмір таких збитків від укладення оспорюваного договору.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість позивач в порушення наведених процесуальних норм не надав належних доказів у підтвердження заявлених позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, а доводи викладені в позовній заяві є лише припущеннями і при цьому, судом встановлено відсутність у ліквідатора позивача правових підстав для звернення до господарського суду з заявою про визнання недійсною угоди боржника з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 Закону, а норми ч. 11 вказаної статті, на яку посилається позивач в позовній заяві, є спеціальними і передбачені для застосування судом виключно на стадії санації за відповідною заявою керуючого санацією.

Не встановлено судом і інших, визначених нормами чинного законодавства підстав для визнання договору купівлі-продажу від 02.11.2009р. недійсним, оскільки в момент вчинення правочину сторонами були дотримані всі, передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України, вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

За таких обставин, оскільки в порушення вимог статей 33, 34 ГПК України позивач не довів за допомогою належних і допустимих доказів факту укладання спірного договору купівлі-продажу із заінтересованою особою, в результаті якого кредиторам боржника (позивача) завдано значних збитків у зв'язку з відчуженням нерухомого майна і інших підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним судом не встановлено, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.11.2009р., укладеного між ПП «Альянс-Інвест» та ТОВ «ЛН» - Інвест Груп», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстрованим за № 1758.

При цьому, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання спірного договору недійсним, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 02.11.2009р. та визнання відсутнім права у відповідача на нерухоме майно, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу, які є похідними від позовної вимоги про визнання недійним договору.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, то суд відзначає, що строк позовної давності, як спосіб захисту порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає, оскільки суд відмовляє в позові по суті в зв'язку з безпідставністю позовних вимог і питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення.

З урахуванням викладеного вище суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити, з покладенням судового збору на позивача у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відтак, у зв'язку з вирішенням справи по суті та прийняттям рішення про відмову у позові заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013р. у даній справі підлягають скасуванню, у зв'язку з чим заява відповідача про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49,68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013р. у справі № 910/2945/13.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.07.2013р.

Головуючий суддя А.І. Привалов

Суддя О.В. Нечай

Суддя Ю.В. Цюкало