Ухвала суду № 32750927, 23.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.

справа № 2а-13884/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення - рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.04.2009 р. № 0000131601/0, яким позивачу донараховано штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість на суму 68 441 грн. 59 коп., а також податкові повідомлення - рішення від 12.05.2009 р. № 0000131601/1, від 22.07.2009 р. № 0000131601/2 та від 05.10.2009 р. № 0000131601/3 на ту ж суму, винесені за результатами адміністративного оскарження.

В обґрунтування позову послався на те, що у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях під час сплати узгоджених податкових зобов’язань, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року позов задоволений. Скасовані податкові повідомлення - рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000131601/0 від 21.04.2009 р., № 0000131601/1 від 12.05.2009 р., № 0000131601/2 від 22.07.2009 р., № 0000131601/3 від 05.10.2009 р.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Орджонікідзевська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Міське комунальне підприємство «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2009 р. Орджонікідзевською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку Міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з питань своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), за результатами якої складено акт № 58/37/1501-03341351 від 09.04.2009 р.

Перевіркою встановлено, що платником податків в період з 07.11.2008 р. по 10.02.2009 р. сплачено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 803 957 грн. 92 коп., за рахунок яких відбулося погашення недоїмки по декларації з податку на додану вартість за січень 2007 року (вх. № 455 від 20.02.2007 р.) на суму 136 883 грн., що призвело до затримки сплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у вказаній декларації, з 616 по 711 днів.

У зв'язку з цим, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, згідно якого, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця) для подання податкової декларації.

Внаслідок цього, згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181, до платника податків органом державної податкової служби застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгоджених податкових зобов'язань більше 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, в сумі 68 441 грн. 59 коп. (у розмірі 50% від погашеної суми податкового боргу).

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган використав платежі підприємства за 2008-2009 року в рахунок погашення податкового боргу МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з податку на додану вартість згідно декларації за січень 2007 року № 455 від 20.02.2007 р.

За рахунок зарахування сплачених платником податків коштів в сумі 136 883,10 грн. в рахунок погашення його податкового боргу, що виник раніше, податковий борг з податку на додану вартість по декларації за січень 2007 року був погашений в повному обсязі, внаслідок чого, з посиланням на пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 та пп. 6.1.7 п. 6.1 ст. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби № 110 від 17.03.2001 р., позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 % від несвоєчасно сплачених сум узгоджених податкових зобов'язань, про що податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000131601/0 від 21.04.2009 р. на суму 68 441 грн. 59 коп.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового рішення Орджонікідзевською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення № 0000131601/1 від 12.05.2009 р., № 0000131601/2 від 22.07.2009 р., № 0000131601/3 від 05.10.2009 р. на ту ж суму.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум податку його обов'язок щодо сплати податку в цих сумах припинився; у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Позивачем в листопаді 2008 p. - лютому 2009 p. в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно декларацій за жовтень-грудень 2008 року, а також за січень 2009 року, згідно платіжних доручень із зазначенням відповідного призначення платежу, зокрема: № 810 від 20.11.2008 р. на суму 4 515 грн., № 827 від 21.11.2008 р. на суму 5000 грн., № 832 від 24.11.2008 р. на суму 5000 грн., № 843 від 25.11.2008 р. на суму 5000 грн., № 865 від 26.11.2008 р. на суму 3000 грн., № 866 від 27.11.2008 р. на суму 5000 грн., № 877 від 28.11.2008 р. на суму 6000 грн., сплатило узгоджені податкові зобов'язання, визначені ним самостійно у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, в сумі 33 515 грн.; згідно платіжних доручень № 975 від 10.12.2008 р. на суму 2900 грн., № 1002 від 12.12.2008 р. на суму 1000 грн., № 1018 від 16.12.2008 р. на суму 2100 грн., № 1007 від 15.12.2008 р. на суму 1300 грн., № 1031 від 17.12.2008 р. на суму 2300 грн., № 1041 від 18.12.2008 р. на суму 1200 грн., № 1050 від 19.12.2008 р. на суму 3000 грн., № 1054 від 22.12.2008 р. на суму 2000 грн., № 1063 від 23.12.2008 р. на суму 2000 грн., № 1081 від 24.12.2008 р. на суму 800 грн., № 11110 від 26.12.2008 р. на суму 800 грн., № 1096 від 25.12.2008 р. на суму 3 116 грн., сплатило узгоджені податкові зобов'язання, визначені ним самостійно у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року, в сумі 22 516 грн.; згідно платіжних доручень № 1158 від 13.01.2009 р. на суму 1100 грн., № 1165 від 14.01.2009 р. на суму 800 грн., № 1169 від 15.01.2009 р. на суму 1500 грн., № 1190 від 16.01.2009 р. на суму 1000 грн., № 1209 від 19.01.2009 р. на суму 2000 грн., № 1217 від 20.01.2009 р. на суму 1800 грн., № 1231 від 21.01.2009 р. на суму 2234 грн., № 1246 від 22.01.2009 р. на суму 1100 грн., № 1266 від 23.01.2009 р. на суму 1900 грн., № 1290 від 26.01.2009 р. на суму 1200 грн., № 1280 від 26.01.2009 р. на суму 1800 грн., № 1294 від 28.01.2009 р. на суму 3000 грн., № 1313 від 30.01.2009 р. на суму 17000 грн., сплатило узгоджені податкові зобов'язання, визначені самостійно у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, в сумі 36 434 грн.; згідно платіжного доручення № 1440 від 10.02.2009 р. на суму 3000 грн., сплатило узгоджені податкові зобов'язання, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків у 2009 році, під час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 цього Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.

Ця норма, не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, вказана норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що чинним на час прийняття оскаржуваного рішення законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова