Ухвала суду № 32750923, 09.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р.

справа № 2а/0470/9783/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Візит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна регіональна мережа» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська ОДПІ звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому, просила стягнути з TOB «Металургійна регіональна мережа» на користь ПП «Візит» грошових коштів у сумі 395323,55 грн., отриманих на виконання договору від 01.06.2010 року № 01/06. а також стягнення з ПП «Візит» в дохід держави 395323,55 грн. вартості товару, одержаного на виконання договору від 01.06.2010 року № 01/06.

В обґрунтування позову посилається на те. що в ході проведення планової виїзної перевірки ПП «Візит» Нікопольською ОДПІ був отриманий акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 179/23-307/36960851 від 20.01.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Металургійна регіональна мережа» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2010 року». Вказаним актом перевірки встановлено порушення TOB «Металургійна регіональна мережа» ч.І ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ПП «Візит». В свою чергу вказані висновки зроблені на підставі матеріалів невиїзних документальних перевірок TOB «Елфра Дисплей» (акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 14.10.2010 року № 821/23-10/33743908) та TOB «Е-Восток Україна» (акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13.10.2010 року № 820/23-10/34478763). В зв'язку з чим вважає наявні підстави для застосування до правочину між ПП «Візит» та TOB «Металургійна регіональна мережа» наслідків, які передбачені ст.228 ЦК України

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Нікопольська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Нікопольська ОДПІ підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ПП «Візит» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Нікопольською ОДПІ за результатами планової виїзної перевірки ПП «Візит», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р.

За результатом перевірки складено Акт № 194/232/24433123 від 04.02.2011 року.

Вказаним актом встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 32488,25 грн., в т.ч.: за 3 квартали 2009 року в сумі .9113,25 грн., за 2009 рік в сумі 9113,25 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 23375.00 грн.; п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 19143,60 грн., в тому числі: за липень 2010 року в сумі 17643,60 грн., за серпень 2010 року на 1500,00 грн.; відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені в акті перевірки правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними -в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків здійснених 1111 «Візит» з постачальниками товару TOB «Будмонополія», TOB «Металургійна Регіональна Мережа», отриманих від TOB «Елфра Дисплей» та TOB «Е- Восток Україна» та покупцями ВАТ «Донбасенерго» Славянська ТЕС, TOB «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», ПП «Веста», TOB «Укртехніком», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», СП «СМЕД» НКП «Міські автомобільні дороги». В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер. Перевіркою ПП «Візит» встановлено відсутність як бази, так і об'єкта оподаткування податком на додану . вартість: порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2010 р. на суму 94525,77 грн.; я порушення п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3. п.4.1 ст.4. п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством завищено податкові зобов'язання з ПДВ по вищезазначених нікчемних операціях на суму 96059,84 грн.

В ході проведення планової виїзної перевірки ПП «Візит» Нікопольською ОДПІ з Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було отримано Акт ДПІ №179/23-307/36960851 від 20.01.2011 р. «Про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Металургійна регіональна мережа» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2010 року». Згідно висновків вказаного Акту, невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення TOB «Металургійна регіональна мережа» ч.І ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з Приватним підприємством «Візит».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що реальність господарських операцій між ПП «Візит» та TOB «Металургійна регіональна мережа» підтверджена належним чином оформленими платіжними дорученнями, податковими накладними, та товарно- грансгіорі ними наклатими.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 204 зазначеного Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 207 Господарського суду України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині; виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним передбачені ст. 208 зазначеного Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції інстанцій, правочини, які були вчинені між позивачем та підприємствами-контрагентами, зазначеними в акті від 04.02.2011 року № 194/232/24433123 є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не встановлена законом, а також вони не визнані судом недійсними.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; здійснюють контроль за погашенням векселів: контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету; здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги мету, з якою відповідач здійснює свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ст. 203 та інших статей гл. 16 ЦК України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України. В зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами те, що усі первинні документи складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, те. що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те. що договір укладено з метою безпідставного збільшення валових витрат позивача та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Ці обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів.

Колегія судців апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 12 липня 2013 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова