Постанова № 32750661, 28.05.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

28 травня 2013 року Справа № 814/930/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерська харчосмакова фабрика» (вул. Індустріальна, 2, смт. Криве Озеро, Миколаївська область, 55104)

до відповідача: Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)

про: визнання протиправною та недійсною вимогу від 15.02.2013р. № 130/14,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривоозерська харчосмакова фабрика», звернувся з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправною та недійсною вимогу від 15.02.2013р. № 130/14, мотивуючи свої вимоги тим, що вказана податкова вимога є безпідставною та не ґрунтується на нормах законодавства України, у позивача податковий борг відсутній.

Заперечуючи проти позову, Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби вказала, що вимога від 15.02.2013р. № 130/14прийнята у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами Акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.01.2013р. № 1/1600/05467783 встановлено порушення пункту 200.3 статті 200 розділу V Кодексу, пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Кривоозерська харчосмакова фабрика» за листопад 2012р.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкову вимогу від 15.02.2013р. № 130/14, відповідно до якої сума податкового боргу відповідача за погодженими грошовими зобов'язаннями становить 468 686,27 грн. (основний платіж).

Відповідно до п. 200.3. статті 200 Податкового кодексу України - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітнього (податкового) періоду.

У пункті 4.6 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації» «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.11 р. № 1492, зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.12.11 р. № 1490/20228 (зі змінами та доповненнями) зазначено: якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного даткового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Судом встановлено, що 12 грудня 2012р. товариство подало уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в яких виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових (звітних) періодів з березня 2012 року по вересень 2012 року включно. Загальна сума задекларованих податкових зобов'язань минулих податкових (звітних) періодів з березня 2012 року по вересень 2012 року складає 579 200,00 грн. (а.с. 25-45).

20 грудня 2012 р. товариство подало декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 р. (а.с 9-11).

В грудні 2012 року позивач здійснив сплату узгоджених податків, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 14-16).

22.01.2013 року позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривоозерська харчосмакова фабрика», отримано від відповідача, Первомайської об'єднаної державної інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, довідку від 22.01.2013 року № 116/10/19-006 про відсутність заборгованості до бюджету зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (а.с. 8).

04.01.2013 року Кривоозерським відділенням Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року ТОВ «Кривоозерська харчосмакова фабрика» згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9080387656 від 20.12.2012р. (а.с. 61-63).

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення пункту 200.3 статті 200 розділу V Кодексу, пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Кривоозерська харчосмакова фабрика» за листопад 2012р. які не вплинули на розрахунки з бюджетом.

Відповідно до 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем не надано доказів подання позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кривоозерська харчосмакова фабрика», у період січень-лютий 2013 року будь якої податкової декларації з податку на додану вартість.

Суд звертає увагу на те, що в додаткових поясненнях до заперечень, поданих до канцелярії суду 16 травня 2013 року ( а.с. 91), відповідач зазначає, що позивачем внаслідок допущення арифметичної (методологічної) помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року допущено помилку в заповненні рядка 20.1 Декларації (у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість - 530 338,00 грн.).

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем вимогу від 15.02.2013р. № 130/14 прийнято неправомірно, оскільки податковий борг у позивача відсутній.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС).

Позивач в своєму позові просив суд визнати недійсною оскаржувану вимогу відповідача. Відповідно до положень ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи пояснення позивача у судовому засіданні, надані їм докази, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати оскаржувану вимогу відповідача протиправним та скасувати в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та недійсною податкову вимогу Первомайська об'єднанної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби № 130/4 від 15 лютого 2012 року.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерська харчосмакова фабрика" (код ЄДРПОУ 05467783) шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахункуПервомайська об'єднанної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби судовий збір у сумі 2 294,00 грн.(платіжне доручення № 132 від 27.02.2013р.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих