Постанова № 32750276, 24.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року 810/1761/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (далі – ТОВ «Гарт-С» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України (далі – ДПІ у Печерському районі м. Києва або відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.06.2013, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України від 13.03.2013 №0002952204.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про безпідставне віднесення ним сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Приватного підприємства «АППЛ» (далі – ПП «АППЛ») товарів, до податкового кредиту є безпідставними, оскільки позивачем відповідачеві під час проведення перевірки надані усі необхідні документи, що підтверджують правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту.

Проте, як зазначив позивач, у ході проведення перевірки податковий орган безпідставно не врахував надані позивачем документи - товарно-транспортні накладні та додаткову угоду до договору купівлі-продажу.

У зв’язку з цим, позивач вважає, що висновки посадових осіб податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а отже податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд закрити провадження у справі. В обґрунтування заперечень вказав, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 №0011882204 частково скасоване Державною податковою службою України. У зв’язку з чим, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 13.03.2013 №0002952204. А відтак, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 №0011882204, відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, вважається відкликаним.

Крім цього, відповідач зазначив, що на неодноразові його запити, позивачем не були надані до перевірки товарно-транспортні накладні по поставленій продукції від ПП «АППЛ» та їх реєстр, що, відповідно, є порушенням приписів Порядку заповнення податкової накладної та, як наслідок, положень статті 198 Податкового кодексу України.

Сторони у судове засідання 23.07.2013 не з’явились. Разом з цим, 23.07.2013 через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшли письмові клопотання про розгляд справи за відсутності повноважних представників позивача та відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України та ту обставину, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом відповідно до положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Гарт-С», ідентифікаційний код 24654657, як юридична особа зареєстроване 07.02.1997 Виконавчим комітетом Печерської районної ради народних депутатів міста Києва. Як платник податків ТОВ «Гарт-С» узятий на облік у податковому органі з 26.10.2012 за №47227. Як платник податку на додану вартість зареєстрований 08.07.1997 згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100095403, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва (том І а.с.88).

Основними видами діяльності ТОВ «Гарт-С» є: оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.

У період з 20.09.2012 по 19.10.2012 на підставі наказів від 05.09.2012 №1278 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Гарт-С», від 18.10.2012 №1590 «Про продовження терміну проведення виїзної перевірки ТОВ «Гарт-С» (том ІІІ а.с.3-6), повідомлення про проведення перевірки від 05.09.2012 №411 (том ІІІ а.с.9) та направлень на проведення перевірки від 20.09.2012 №347/17-5, №1484/22-4, №1483/22-10, №1492/22-6, №1486/22-7, №1485/22-7 посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Гарт-С» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складений акт від 26.10.2012 №898/22-4/24654657 (надалі - Акт перевірки) (том І а.с.9-41), який містить висновки про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України у результаті чого позивачем було занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість всього у сумі 1376656,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року на суму 14747,26 грн., за травень 2011 року на суму 6841,67 грн., за червень 2011 року на суму 15220,00 грн., за серпень 2011 року на суму 9389,93 грн., за вересень 2011 року на суму 39230,33 грн., за жовтень 2011 року на суму 19323,33 грн., за листопад 2011 року на суму 31531,19 грн., за грудень 2011 року на суму 15941,67 грн., за січень 2012 року на суму 28367,32 грн., за лютий 2012 року на суму 21140,72 грн., за березень 2012 року на суму 9257,98 грн., за квітень 2012 року на суму 702614,00 грн., за травень 2012 року на суму 435733,00 грн. та за червень 2012 року на суму 27317,67 грн.

Висновки податкового органу про заниження суми податкових зобов'язань пов'язуються із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання у ПП «АППЛ» товарів та порушення позивачем вимог податкового законодавства за операціями безоплатного розповсюдження рекламних матеріалів.

В обґрунтування правомірності прийняття спірного рішення відповідач зазначив, що на запити податкового органу про надання письмової інформації та її документального підтвердження під час здійснення перевірки позивачем не надано товарно-транспортні накладні по поставленій продукції від ПП «АППЛ» та їх реєстр. Крім цього, відповідач зазначив, що у перевіряємому періоді позивачем здійснювались операції з безоплатного розповсюдження рекламних матеріалів, які підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, проте позивач не врахував ці операції при визначенні суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість та не відобразив їх у податковій звітності.

Зважаючи на зазначені обставини, посадові особи ДПІ у Печерському районі м. Києва дійшли висновку, що суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП «АППЛ» включені позивачем до складу податкового кредиту безпідставно, а також позивачем несплачені податки за операціями з безоплатного розповсюдження рекламних матеріалів.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 №0011882204 (том І а.с.8) відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1711619,00 грн., в тому числі, за основним платежем – 1376656,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 334963,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, подавши скарги до Державної податкової служби у місті Києві (скарга від 19.11.2012) та у подальшому до Державної податкової служби України (скарга від 31.01.2013) (том І а.с.92-101).

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 21.01.2013 №593/10/12-1-037 (том І а.с.32-34) первину скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

За результатами розгляду повторної скарги рішенням Державної податкової служби України від 25.02.2013 №2921/6/10-2115 (том І а.с.35-37) скаргу позивача задоволено частково шляхом скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 №0011882204 та рішення Державної податкової служби у м. Києві від 21.01.2013 №593/10/12-1-037 у частині визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість по операціях з безоплатного розповсюдження рекламних матеріалів і у відповідній частині штрафних санкцій. В іншій частині податкове повідомлення-рішення та рішення Державної податкової служби у м. Києві за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Однак, після відкриття провадження у даній адміністративній справі у зв’язку з частковим скасуванням Державною податковою службою України податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 №0011882204, відповідачем 13.03.2013 прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0002952204 (том ІІ а.с.244), відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1375132,00 грн., в тому числі, за основним платежем – 1100105,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 275026,00 грн.

У зв’язку із прийняттям відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач уточнив позовні вимоги (том ІІІ а.с.24-26) та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13.03.2013 №0002952204.

Вирішуючи питання щодо даної заяви про уточнення позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як вже зазначалося судом, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13.03.2013 №0002952204 прийняте у зв’язку з тим, що Державною податковою службою України частково скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 №0011882204.

Разом з цим, як убачається із змісту рішення Державної податкової служби України від 25.02.2013 №2921/6/10-2115, у частині в якій податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 №0011882204 залишено без змін, податковий орган вищого рівня не змінював правові підстави для визначення податкових зобов’язань у цій частині та не висловив жодних зауважень щодо встановлених під час перевірки фактичних обставин справи.

Як убачається із змісту податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.11.2012 №0011882204 та від 13.03.2013 №0002952204, підставою для їх прийняття є Акт перевірки від 26.10.2012 №898/22-4/24654657. Дані податкові повідомлення – рішення визначають податкові зобов’язання позивачеві з одного і того ж податку, за одними і тими ж господарськими операціями – придбання товарів у ПП «АППЛ» та з одних і тих же підстав.

Крім цього, як убачається із змісту заяви про уточнення позовних вимог, позивач не змінює підстав позову. Тобто, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та правова позиція залишаються тими ж.

За результатами системного аналізу приписів законодавства у взаємозв’язку із обставинами даної справи суд дійшов висновку, що заява про уточнення позовних вимог з урахуванням формулювання позивачем первинних позовних вимог не змінює матеріально-правові вимоги позивача, а відтак, приймається судом.

У ході з’ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що між постачальником – ПП «АППЛ» та покупцем – ТОВ «Гарт-С» укладений договір купівлі-продажу (поставки) від 01.03.2012 №2-03/2012 (том І а.с.38-40) відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупцеві товари в асортименті, кількості та по цінам, що відповідає заявці покупця та вказується у видаткових накладних на партію товару, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.2 договору, у ціну включається вартість упаковки та доставки, вантажно-розвантажувальні роботи.

Згідно пункту 2.4 договору, загальна ціна даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару, поставлених постачальником протягом строку дії договору.

Судом також встановлено, що 30.03.2012 між сторонами вищевказаного договору укладений додатковий договір №1 відповідно до якого пункт 3.1 договору №2-03/2012 викладено у наступній редакції : « 3.1. Поставка товару здійснюється покупцем самостійно, шляхом вивезення товару силами та за рахунок покупця. Сторони домовились, що протягом строку дії цього договору поставки товару за ним матимуть безперебійний, ритмічний характер, при постійних зв’язках із покупцем та здійснюватимуться з періодичністю, що погоджуватиметься сторонами додатково»; доповнено пункт 3.3 договору №2-03/2012 абзацом наступного змісту: «У разі здійснення поставки товарів, поставка яких має безперебійний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи з визначеної пунктом 4.1 цього договору періодичності оплат поставленого товару, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього календарного дня відповідного календарного місяця»; пункт 4.1 договору №2-03/2012 викладено у наступній редакції : «Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем періодично, кожні п’ять календарних днів, за товар, поставлений у попередній п’ятиденний період та у будь-якому разі не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня відповідного місяця».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу (поставки) ПП «АППЛ» продано ТОВ «Гарт-С» товарів (побутова хімія, парфумерні та косметичні товари) на загальну суму 6600631,68 грн., у тому числі у квітні 2012 року на загальну суму 4085956,44 грн. та у травні 2012 року на загальну суму 2514675,24 грн., відповідно до видаткових накладних: від 02.04.2012 №4, №5, №11, №17, №19, №20, №27, №31; від 08.05.2012 №64/1, №65/1; від 16.05.2012 №86/1; від 22.05.2012 №104/1, №105/1; від 23.05.2012 №109/1 (том І а.с.42,44-47,49,50,52,54,57,59,61).

Поряд з цим, ПП «АППЛ» виписані на користь ТОВ «Гарт-С» зведенні податкові накладні від 30.04.2012 №52 та від 31.05.2012 №185 (том І а.с. 62-66).

Як убачається із змісту Акта перевірки (останній абзац пункту 4.6), до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду позивачем включені суми податку на додану вартість, у тому числі, на підставі вищевказаних податкових накладних.

Судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо: реальності поставки товарів від ПП «АППЛ» позивачеві; дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту; визначення звітного періоду тощо.

Поряд з цим, судом встановлено, що між сторонами існує спір у частині належного оформлення податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит за операціями з поставки позивачеві товарів від ПП «АППЛ».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 є Податковий кодекс України.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Разом з цим, відповідно до пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071 (далі - Порядок заповнення податкової накладної), у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому, до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

З аналізу змісту пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної вбачається, що використання зведених податкових накладних є правом суб’єктів господарювання, яким вони можуть скористатися при певних умовах, а саме у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем.

Крім цього, фактичні обсяги постачання товарів/послуг обов'язково підтверджуються реєстром товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Сторонами не заперечувався той факт, а судом іншого не встановлено, що постачання товарів на виконання умов договору купівлі-продажу (поставки) від 01.03.2012 №2-03/2012, з урахуванням умов додаткової угоди, мало безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем та у договорі визначена періодичність оплати поставлених товарів.

У зв’язку з цим, сторони договору купівлі-продажу (поставки) від 01.03.2012 №2-03/2012 скористались наданим пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної правом на складення зведених податкових накладних від 30.04.2012 №52 та від 31.05.2012 №185.

У ході розгляду справи суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів.

У ході розгляду справи суду не надано доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам.

У свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Разом з цим, як вбачається із змісту Акта перевірки, у зв’язку з ненаданням позивачем на запити відповідача від 11.10.2012 та від 18.10.2012 товарно-транспортних накладних по поставленій компанією ПП «АППЛ» продукції на виконання умов договору купівлі-продажу (поставки) від 01.03.2012 №2-03/2012, та, як наслідок, їх реєстру, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Водночас, судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази та з власної ініціативи витребувано докази, яких, на думку суду, не вистачає.

З метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду справи, судом відповідно до ухвал від 07.05.2013 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, було витребувано у позивача, окрім іншого: відповідь на запит ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України про надання письмової інформації та її документального підтвердження, у разі наявності та докази надання (направлення) з доказами вручення (отримання) додаткового договору №1 до договору купівлі-продажу (поставки) №2-03/2012 від 30.03.2012 та товарно-транспортних накладних. У свою чергу, у відповідача було витребувано всі документи, на які йдеться посилання у Акті перевірки, зокрема, запити від 11.10.2011 та від 18.10.2012.

На виконання вимог ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, позивачем надано суду докази надання під час процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення – рішення податковому органу товарно-транспортних накладних та інших документів (том І а.с. 45, а.с.100).

Крім цього, копії товарно – транспортних накладних, їх реєстри, подорожні листи, обороно сальдові відомості по рахунку 631, які підтверджують фактичні обсяги постачання товарів позивачеві від ПП «АППЛ» за перевіряємий період та їх оприбуткування, копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5) також були приєднані до матеріалів справи.

У ході розгляду справи судом не встановлено порушень в оформленні наданих документів, а представник відповідача жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловив.

Наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку та договір містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять назву покупця та продавця, перелік придбаних товарів, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції.

Всі наявні в матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме товари були поставлені, за якою ціною, між якими контрагентами.

Разом з цим, на виконання вимог ухвали суду відповідач не надав суду всіх витребовуваних документів, зокрема, запитів від 11.10.2012, від 18.10.2012 та копії скарги позивача з доданими до неї документами.

У зв’язку з цим, суд констатує, що податковим орган не були вчинені належні дії чи заходи, направлені на витребування у позивача всіх документів первинного як бухгалтерського так і податкового обліку, оскільки у ході розгляду справи відповідачем не надано суду належних письмових запитів про надання таких документів, опису отримання копій таких документів та у разі відмови платника податків у їх наданні складеного відповідного акту відмови, як то передбачено положеннями пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України.

У зв’язку з чим, твердження відповідача про витребування у позивача всіх документів спростовується наявними матеріалами справи.

З огляду на зазначене, судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено факт належного оформлення позивачем первинних документів бухгалтерського та податкового обліку при формуванні показників податкового обліку за операціями з придбання у ПП «АППЛ» товарів. Твердження податкового органу про відсутність на момент перевірки всіх витребовуваних ним документів у судовому засіданні не були доведені.

А відтак, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість з підстав неналежного оформлення документів, які підтверджують фактичні обсяги постачання товарів, зокрема, відсутність реєстру товарно – транспортних накладних, є безпідставними.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням однієї із сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв’язку з чим, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України від 13.03.2013 №0002952204.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24.07.2013