Вирок № 32749518, 01.08.2013, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

01.08.2013

Справа № 644/6115/13-к

№/п 1-кп/644/267/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Черняка В. Г.,

секретаря судового засідання - Шестопалової В. О.,

за участю прокурора - Середа А. О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кримінальне провадження № 12013220140000565 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ворожба Суджанського району Курської області, громадянина України, освіта середня, пенсіонера, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 17 травня 2013 року, о 08.05 годині керував технічно справним автомобілем «Деу Нубіра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому рухався по вулиці Зубарєва у місті Харкові зі сторони кільцевої дороги у напрямку вулиці Роганської. Під час руху по вказаній вулиці, в районі перехрестя з вулицею Роганською, водій ОСОБА_1, повертаючи ліворуч на вулицю Роганську, виїхав на смугу зустрічного руху, при цьому не надав дорогу пішоходу ОСОБА_4, яка переходила проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо по напрямку руху вказаного автомобіля, створивши небезпеку для інших учасників дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п. 10.5, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 10.5 - «Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку»

п. 16.2 - «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку»

п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»

та допустив наїзд на вказаного пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_4, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 632-А/13 від 11.06.2013, спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров'я у вигляді рваної рани лівої підколінної області, закритого перелому внутрішньої щиколотки лівої гомілки.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом, при виїзді з перехрещення проїзних частин опинився на смузі зустрічного руху, і повертаючи ліворуч, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав, та при появі небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_4, що перетинала проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо по напрямку руху автомобіля, яку він об'єктивно міг бачити, не прийняв своєчасних мір до зменшення швидкості, аж до повної зупинки, створив небезпеку іншим учасникам дорожнього руху та допустив наїзд на вказаного пішохода ОСОБА_4, в наслідок чого потерпілій спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили.

Обвинувачений ОСОБА_1 будучи допитаним в ході судового розгляду, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю, та показав, що 17 травня 2013 року він керував транспортним засобом по вулиці Зубарєва, при повороті на вулицю Роганську, він не помітив пішохода, в наслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. У вчиненому щиро розкаюється. Цивільний позов потерпілої визнає в повному обсязі, має намір відшкодовувати шкоду.

Окрім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина у фактично скоєному підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які були досліджені судом в процесі судового розгляду, а саме:

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.05.2013 року та схемою до нього.

- Протоколом огляду транспортного засобу від 17.05.2013 року, в ході проведення якого був оглянутий автомобіль «Деу Нубіра», державний номер НОМЕР_2.

- Протокол проведення слідчого експерименту від 11.06.2013 року, в ході проведення якого відтворювався механізм дорожньо-транспортної пригоди.

- Висновком експерта № 632-А/13 від 21.05.2-13 року, згідно якого, у зв'язку з пригодою, можливо, 17.05.2013 року у ОСОБА_4 мали місце пошкодження: рвана рана лівої підколінної області, закритій перелом внутрішньої щиколотки лівої гомілки. Перелічені пошкодження утворилися від впливу тупих твердих предметів, могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної пригоди при обставинах, викладених в постанові, в своїй сукупності, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що тягнуть за собою тривалий розлад здоров'я.

- Висновком експерта № 369/13 від 18.06.2013 року, згідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Деу» ОСОБА_1 повинен був діяти згідно вимогам п. п. 10.5, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «Деу» ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода виконанням вимог п. п. 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «Деу» ОСОБА_1 є невідповідності вимогам п. п. 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з подією, що відбулася.

Оцінивши в сукупності, досліджені судом докази, дії ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що причинило потерпілій тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

За оцінкою в сукупності досліджених по кримінальному провадженню доказів, вину ОСОБА_1 за обставинами, викладеними в обвинувальному акті за ч. 1 ст. 286 КК України, суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, пенсіонер.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, судом на підставі ст. 66 КК України визнається - щире каяття.

При вирішенні питання про призначення основного покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховуючи, обставини, які пом'якшують покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу обвинуваченого, який свою вину визнав, щиро покаявся, враховуючи вік обвинуваченого - суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе в умовах призначення йому покарання за скоєне у виді штрафу в дохід держави.

При вирішення питання про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання, суд, враховуючи данні про особу обвинуваченого, який свою вину визнав, щиро покаявся, цивільний позов потерпілої визнав в повному обсязі, вважає можливим додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не призначати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 289,90 гривень та моральної шкоди в сумі 7000 гривень, суд вважає підлягає задоволенню, оскільки підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами по справі та визнається обвинуваченим ОСОБА_1

Судові витрати по проведенню експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (5100 гривень).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 289,90 гривень та моральної шкоди в сумі 7000 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5 289,90 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином та 7000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код: 37999701, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО: 851011, р/р: 31214206700009, КБК: 22030001) судовий збір в сумі 229,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НД ЕКЦ ГУ МВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) витрати на проведення експертизи в сумі 586,80 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддя: Черняк В. Г.