Вирок № 32748911, 01.02.2013, Старобільський районний суд Луганської області

01.02.2013

Справа № 1-кп/431/1713

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2013 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

Головуючого судді Олійник С.В.,

секретаря судового засідання Хорольської І.Ю.,

прокурора Носаль Т.О.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Старобільська Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Брянка Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого: 1) 16.09.2005 року Брянковським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 289 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненого 02.02.2008 року умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 17 днів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 09 грудня 2012 року о 09 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 1 по провулку Шкільний с. Новоборове Старобільського району Луганської області відкрито з рук потерпілої ОСОБА_2, шляхом ривка, викрав мобільний телефон марки «Samsung Е 2652», вартістю 667 грн. 95 коп., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 10 грудня 2012 року о 05 годині 30 хвилин, шляхом пошкодження замка вхідних дверей проник в будинок № 1 по провулку Шкільний с. Новоборове Старобільського району Луганської області відкрито з рук потерпілої ОСОБА_3 , шляхом ривка, викрав мобільний телефон марки «Nokia 200», вартістю 578 грн., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, докладно розповів про обставини скоєних злочинів, щиро розкаявся у вчинених злочинах.

Оскільки обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому злочині, дав свідчення в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора, який вважає, що можливо розглянути справу відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого, який не заперечує проти вказаного порядку розгляду справи, а також, суд з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснив обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, тому суд вважає розглянути кримінальне провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюється.

Суд вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна та за ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна з проникненням у житло.

При визначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відноситься к категорії злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочинів, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем мешкання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого майна.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України, судом не вбачаються.

Враховуючи викладене та з урахуванням усіх обставин по кримінальному провадженню, молодий вік обвинуваченого, що на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 можливо звільнити від відбування покарання, з випробуванням і застосуванням до нього ст. 75 КК України.

Процесуальні витрати згідно до ст.126 КПК Украины покласти на обвинуваченого.

Вирішити питання про речові докази згідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 186 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинання менш суворого більш суворим у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік. Згідно ст. 76 КК України в період випробувального строку ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий 23 березня 2010 року Брянківським МВ ГУМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, мешкає за адресою Луганська область АДРЕСА_2, на користь держави процесуальні витрати: за проведення товарознавчої експертизи № 261/7 від 17.11.2012 року в розмірі 343 грн., за проведення товарознавчої експертизи № 262-125/7 від 18.11.2012 року в розмірі 429 грн. Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung Е 2652», який знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2, мобільний телефон марки «Nokia 200», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - передати володільцям.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Олійник С.В.