Постанова № 32748235, 24.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року 810/3623/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін

від позивача: Мусійко В.В. (за довіреністю)

Бондаренко О.В. (за довіреністю)

Мишаков В.С. (за довіреністю)

від відповідача: Коваль А.В. (за довіреністю)

Лутанюк В.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Грона» Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Грона" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року № 0000652203 про визначення суми грошового зобов'язання зі штрафних (фінансових) санкцій на суму 14960,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року № 0000682203 про визначення суми грошового зобов'язання з штрафних (фінансових) санкцій на суму 47612,86 грн.

В судовому засіданні 22 липня 2013 року суд допустив заміну відповідача - Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на його правонаступника - Тетіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що не погоджуються з висновками акту фактичної перевірки про порушення ТОВ «Торговий Дім Грона» вимог пункту 2.8 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України та пункту 3.9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та прийнятими на їх підставі податковими повідомлення-рішеннями.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про зберігання ТОВ «Торговий дім Грона» видаткових касових ордерів, у яких видача готівки з каси не підтверджується підписом одержувача та встановлено не забезпечення щоденного друкування фіскальних чеків.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Грона" зареєстроване Сквирською районною державною адміністрацією Київської області 11 липня 2011 року.

На податковому обліку ТОВ «Торговий дім Грона» перебуває в Сквирській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області.

Відповідно до матеріалів справи, 30 травня 2013 року посадовими особами відповідача відповідно до статті 80 Податкового кодексу України, Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, та на підставі направлень на перевірку від 27 травня 2013 року № 2257,2258, проведено перевірку господарської одиниці, що розташована за адресою: місто Сквира, вулиця Залізнична,10. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 31 травня 2013 року № 1112/1000/22/36210656 (далі- Акт перевірки) (а.с.15-16).

У ході перевірки виявлено видаткові касові ордери, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача в сумі 88031,31 грн.(видатковий касовий ордер № 294 від 15 травня 2013 року) та в сумі 119680,00 грн. (видатковий касовий ордер № 293 від 15 травня 2013 року). Також підприємством не забезпечено щоденного друкування та зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків з РРО у період з 1 січня 2013 по 30 травня 2013 року у кількості 44 випадки.

З урахуванням висновків Акту перевірки відповідачем 21 червня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000652203, яким до ТОВ «Торговий дім Грона» за порушення пункту 3.9 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 14960,00 грн. (а.с.13) та податкове повідомлення-рішення № 0000682203, яким до ТОВ «Торговий дім Грона» за порушення пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України застосовано штрафні санкції у сумі 47612,86 грн.(а.с.14).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ТОВ «Торговий дім Грона» звернулось до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року №0000682203 в частині застосування до ТОВ «Торговий дім Грона» штрафної санкції у сумі 47612,86 грн. за , суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року № 436/95.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637. Це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 1.1 статті 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі Положення № 637) визначено, що книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Згідно пункту 1.2 статті 1 Положення №637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій". Також, п.1.2 Положення №637 зазначено, що книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.2 глави 2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно до пункту 2.6 статті 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 2.8 Положення № 637, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3.5 статті 3 Положення № 637, Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно до пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства можуть тримати у позаробочий час у своїх касах готівку в межах, що не перевищує установлений ліміт каси. Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки за касовою книгою з встановленим лімітом каси за день незалежно від того, здійснюється в цей день касові обороти ( надходження і витрати) чи ні.

Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Аналіз вищезазначених норм законодавства, свідчить про те, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися, та не перевищувати встановлених лімітів залишку готівки в касах.

Під час проведення перевірки ТОВ «Торговий дім Грона» були надані видаткові касові ордери від 15 травня 2013 року № 293 на суму 119681,00 грн. та № 294 на суму 88031,31 грн. (а.с.33).

Судом встановлено, що у видаткових касових ордерах від 15 травня 2013 року № 293 та № 294 зазначено кореспондуючий рахунок « 301», що є рахунком для видачі грошових коштів під звіт працівнику підприємства. Також у вищезазначених видаткових касових ордерах відсутній підпис отримувача грошових коштів під звіт.

Разом з тим, відповідно до досліджених судом видаткових касових ордерів № 26 на суму 94832,31 грн. та № 25 на суму 112880,00 грн. від 15 травня 2013 року, кореспондуючий рахунок зазначено як « 311», тобто рахунок видачі готівки до банку, що спростовує твердження позивача, що грошові кошти згідно видаткових касових ордерів № 293 та № 294 були видані ОСОБА_6 для внесення на розрахунковий рахунок в банку.

Оглянувши у судовому засіданні копії квитанцій від 15 травня 2013 року № ОРХL1571 та № ОРХL11022, встановлено, що загальна сума для внесення на розрахунковий рахунок у банку згідно квитанцій становить 207763,31 грн., а загальна сума видана згідно касових ордерів № 293 та № 294 - 207712,31 грн.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що залишок готівки на кінець 15 травня 2013 року складав 236413,45 грн., а ліміт каси становив 212607,02 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків відповідача про перевищенням ТОВ «Торговий дім Грона» встановлених ліміт залишку готівки за 15 травня 2013 року.

Отже, відповідачем правомірно застосовано до ТОВ «Торговий дім Грона» штрафну санкцію у сумі 47612,86 грн. за порушення вимог пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2013 року № 0000652203 в частині застосування до ТОВ «Торговий дім Грона» штрафної санкції у сумі 14960,00 грн. за порушення вимог пункту 3.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265/95-ВР).

Згідно статті 2 Закону №265 визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;фіскальний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира;денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Відповідно до пункту 9 статті 3 зазначеного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності,які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів(наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно преамбули Закону України № 265/95-ВР, його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 15 Закону України № 265/95-ВР встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 4.6. розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298 передбачено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО; зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії; друкування Х-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу.

Згідно пункту 2.6 п. 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. (надалі - Положення), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

У разі встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку на реєстраторі розрахункових операцій або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція.

Судом встановлено, що у період з 1 січня 2013 року по 30 травня 2013 року по РРО № 020000915 всього було роздруковано наступні Z-звіти (щоденні): за 15 січня 2013 року, 16 січня 2013 року, 18 січня 2013 року, 23 січня 2013 року, 24 січня 2013 року, 25 січня 2013 року, 30 січня 2013 року, 12 лютого 2013 року, 15 лютого 2013 року, 20 лютого 2013 року та 27 лютого 2013 року, Z-звітів (щоденних) за інші дні позивачем надано не було.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що даний РРО закріплений за касиром ОСОБА_7, який працював за сумісництвом погодинно. Таким чином Z-звіти друкувалися лише у робочі дні ОСОБА_7 Отже позивач не був зобов'язаний друкувати щоденні Z-звіти за відсутності ОСОБА_7

Проте, зважаючи на наявні у справі докази та норми чинного законодавства, суд не може погодитися із такими доводами позивача, з огляду на те, що у випадку відсутності фіскальних операцій на РРО (що не вбачається судом за можливе в робочий день на ринку сільськогосподарської продукції), позивач на вимогу пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» все одно був зобов'язаний друкувати фіскальні звітні чеки (із нульовими показниками виторгу та обов'язковим обнулінням фіскальної пам'яті) із забезпеченням їх зберігання в КОРО, оскільки вимогами зазначеного Закону не передбачено виключення стосовно обов'язку щоденного друкування фіскальних звітних чеків, крім автоматів з продажу товарів (послуг), що до діяльності позивача не відноситься.

Таким чином позивач зобов'язаний щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій та враховуючи, що нормами законодавства не передбачено випадків звільнення суб'єктів господарювання від невиконання щоденного друку фіксальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій, суд приходить до висновку, що штрафні санкції до позивача у сумі 14960,00 грн. застосовані правомірно.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «Торговий дім Грона» задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2013 року.