Ухвала суду № 32748234, 22.07.2013, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2696/13-ц

УХВАЛА

Іменем України

22 липня 2013 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л. П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Мізяківсько - Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області про визнання недійсним та скасування рішень Мізяківсько - Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, серії ЯЖ №33416, зареєстрованого у 2009 році, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2013 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до Мізяківсько - Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області про визнання недійсним та скасування рішень Мізяківсько - Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, серії ЯЖ №33416, зареєстрованого у 2009 році.

22.07.2013 року від представника позивача - ОСОБА_2 до суду повторно надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,1748 га, розташовану в с. Тютюнники Мізяківсько - Хутірської сільської ради, кадастровий номер 051206840009:04:002:0013, яка належить ОСОБА_3.

Дана заява мотивована тим, що згідно розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 16.11.2010 року №1338 позивачу ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,8000 га, які не надані у власність і користування (землі запасу), на території Мізяківсько-Хутірської сільської раді за межами населеного пункту. Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 19.11.2012 року №1467 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,7807 га, яка знаходиться на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради, за межами населеного пункту затверджено та передано зазначену земельну ділянку їй у власність.

У червні 2013 року позивач звернулась до управління Держземагенства у Вінницькому районі із заявою щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про належну їй земельну ділянку та з'ясувалось, що вона накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 0520684000:04:002:0013, тому за цих обставин їй було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Вважає, що надання позивачу у власність земельної ділянки відбулось правомірно, тобто в межах повноважень і на підставі закону, а розпорядження землями поза межами населеного пункту, здійснене Мізяківсько - Хутірською сільською радою, суперечить законодавству та виходить за межі повноважень органу місцевого самоврядування.

Оскільки відповідач може відчужити земельну ділянку третім особам, укласти договір, а отже право на земельну ділянку можуть набути треті особи в тому числі добросовісні набувачі у яких згодом неможливо буде витребувати земельну ділянку.

У зв'язку з цим представник позивача вважає, що є підстави для забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим судового рішення в майбутньому.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи, приймаючи до уваги зміст позовної заяви, врахувавши роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ", врахувавши відповідь ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 09.07.2013 року за № 2221 щодо відсутності інформації про передачу у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 та проект із землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки гр. ОСОБА_1 за 2011 рік, втготовлений ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд, беручи до уваги обсяг позовних вимог, докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, позовним вимогам, пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання рішення суду про задоволення позову в майбутньому, а також, врахувавши невідповідність інформації ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про передачу у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1, дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,1748 га, розташовану в с. Тютюнники Мізяківсько - Хутірської сільської ради, кадастровий номер 051206840009:04:002:0013, яка належить ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,1748 га, розташовану в с. Тютюнники Мізяківсько - Хутірської сільської ради, кадастровий номер 051206840009:04:002:0013, яка належить ОСОБА_3.

Копію ухвали направити реєстраційній службі Вінницького районного управління юстиції (вул. 50 років Перемоги, 7, м. Вінниця), Управлінню Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця) - для виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Л. П. Шевчук