Постанова № 32747998, 31.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року № 813/3508/13-а

10 год. 19 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.

представника позивача Олексів Н.М., представника відповідача Чижевського М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Софтех» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Софтех» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001121520/4401 та № 0001111520/4399 від 14.03.2013 року.

У судовому засіданні 30.07.2013 року за клопотанням представника відповідача замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на правонаступника Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки камеральні перевірки декларацій з ПДВ за листопада та грудень 2012 року проведені з порушенням встановленого законодавством порядку, а відтак висновки актів, складених за результатами неправомірно проведених перевірок, не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Також позивач зазначає, що ним не було допущено заниження суми податкових зобов'язань за листопад та грудень 2012 року, оскільки подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад та грудень 2012 року. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, поданому представником відповідача у судовому засіданні 21.06.2013 року, де вказано, що під час проведення камеральних перевірок встановлено порушення позивачем п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за результатами листопада 2012 року на 175000 грн. та за результатами грудня 2012 року на 175000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях, зазначивши, що оскаржувані рішення є законними, оскільки відповідач при їх винесенні діяв в межах своїх повноважень та відповідно до закону.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтех» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 11.12.2008 року, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 205832.

20.02.2013 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб Дмитришин І.І. на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України, в порядку ст. 76 ПК України проведено камеральні перевірки податкових декларацій позивача з ПДВ за листопад та грудень 2012 року.

За результатами даних перевірок складено акт № 42/15-2013/36312131 від 20.02.2013 року та акт № 483/15-2013/36312131 від 20.02.2013 року.

Актом № 42/15-2013/36312131 від 20.02.2013 року зафіксовано, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту за листопад 2012 року суму ПДВ 175000 грн. по податкових накладних № 20 від 31.01.2011 року, № 21 від 31.01.2011 року, № 22 від 21.01.2011 року, отриманих від ТзОВ «Торговий дім «Софі» 30.11.2012 року, оскільки на дату включення даних податкових накладних до податкового кредиту минуло більше 365 днів з дати їх виписки.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001121520/4401 від 14.03.2013 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 262500 грн., в тому числі за основним платежем - 175000 грн. та штрафними фінансовими санкціями - 87500 грн.

Актом № 483/15-2013/36312131 від 20.02.2013 року зафіксовано, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту за грудень 2012 року суму ПДВ 175000 грн. по податкових накладних № 16 від 28.02.2011 року, № 17 від 28.02.2011 року, № 18 від 28.02.2011 року, № 19 від 28.02.2011 року, отриманих від ТзОВ «Торговий дім «Софі» 28.12.2012 року, оскільки на дату включення даних податкових накладних до податкового кредиту минуло більше 365 днів з дати їх виписки.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001111520/4399 від 14.03.2013 року, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 262500 грн., в тому числі за основним платежем - 175000 грн. та штрафними фінансовими санкціями - 87500 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п. п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 200.1.-200.2. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України визначено, що протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п. 5 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року, камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем віднесено до податкового кредиту за листопад 2012 року суму ПДВ 175000 грн. по податкових накладних № 20 від 31.01.2011 року, № 21 від 31.01.2011 року, № 22 від 21.01.2011 року, отриманих від ТзОВ «Торговий дім «Софі» 30.11.2012 року, та на дату включення даних податкових накладних до податкового кредиту минуло більше 365 днів з дати їх виписки, а також віднесено до податкового кредиту за грудень 2012 року суму ПДВ 175000 грн. по податкових накладних № 16 від 28.02.2011 року, № 17 від 28.02.2011 року, № 18 від 28.02.2011 року, № 19 від 28.02.2011 року, отриманих від ТзОВ «Торговий дім «Софі» 28.12.2012 року, та на дату включення даних податкових накладних до податкового кредиту минуло більше 365 днів з дати їх виписки. Зазначені факти позивачем не заперечуються.

Враховуючи наведені обставини, Суд констатує, що позивачем порушено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Відтак, встановлене у актах податкових перевірок порушення позивачем п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України мало місце на момент проведення таких перевірок, а відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у порядку, встановленому п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України.

Суд вважає необґрунтованим покликання позивача на ту обставину, що камеральні перевірки, які є предметом дослідження у даній справі, проведені з порушенням терміну, передбаченого п. 200.10 ст. 200 ПК України, відтак податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатом таких перевірок, є протиправними.

Судом встановлено, що податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року позивачем подано до податкового органу 20.12.2012 року за № 9080461592, а декларацію за грудень 2012 року - 18.01.2013 року за № 9085264867. Камеральні перевірки даних податкових декларацій відповідачем проведені у лютому 2013 року (20.02.2013 р.), тобто з порушенням терміну, передбаченого п. 200.10 ст. 200 ПК України. Суд зазначає, що таке процедурне порушення, допущене податковим органом, жодним чином не вплинуло на наявність порушення позивачем вимог п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, відтак, твердження про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з цієї підстави є необґрунтованим.

Крім того Судом встановлено, що позивачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2012 року (26.03.2013 року за № 9015932494) та грудень 2012 року (26.03.2013 року за № 9015919187). Як вбачається з даних уточнюючих розрахунків та додатків до них, до податкового кредиту за листопад 2012 року позивачем включено ПДВ у сумі 175 000 грн. по податкових накладних, виданих у грудні 2011 року, а до податкового кредиту за грудень 2012 року включено ПДВ у сумі 175 000 грн. по податкових накладних, виданих у січні та квітні 2012 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 Розділу І Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.3. статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

З огляду на наведені положення Податкового кодексу України позивач не обмежений у праві подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, а у відповідача у зв'язку з поданням такого уточнюючого розрахунку виникло право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

У зв'язку з поданням позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2012 року (26.03.2013 року за № 9015932494) та грудень 2012 року (26.03.2013 року за № 9015919187) позивачем самостійно збільшено податкове зобов'язання з ПДВ за листопад 2012 року на суму 175000 грн. та за грудень 2012 року на суму 175000 грн.

Суд зазначає, що однією з основних засад податкового законодавства, встановлених Податковим кодексом України, є недопущення подвійного оподаткування. Позивачем в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ самостійно збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 350000 грн., таке ж збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем здійснено податковим органом в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях. З огляду на наведені обставини та з метою усунення фактичного подвійного нарахування позивачу податку на додану вартість на загальну суму 350000 грн. Суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0001121520/4401 від 14.03.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 175000 грн., а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0001111520/4399 від 14.03.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 175000 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівській області Державної податкової служби № 0001121520/4401 та № 0001111520/4399 від 14.03.2013 року є протиправними і підлягають скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 175000 грн., а адміністративний позов у цій частині слід задовольнити. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення, відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0001121520/4401 від 14.03.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 175000 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0001111520/4399 від 14.03.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 175000 грн.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Софтех» (ЄДРПОУ 36312131) 1529 (одну тисячу п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 33 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 1 серпня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.