Постанова № 32746181, 17.07.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1459/13-a

"17" липня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Світлика О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №808 від 16.04.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (надалі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №808 від 16.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням №808 від 16.04.2013 року на нього накладено штрафні санкції у розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2012 рік. Вважає таке рішення незаконними з огляду на те, що причиною пропущеного терміну подання звіту була його хвороба з діагнозом рак стравоходу, внаслідок якої він був прооперований в Національному інституті раку у м. Києві 11.12.2012 року та перебував на лікарняному з 04.12.2012 по 02.04.2013.

Позивач повідомив, що протягом трьох років не займався підприємницькою діяльністю, не проводив ніяких фінансових операцій, поточних рахунок в банку закритий ще у 2010 році, найманих працівників не мав, тому неподання пустого бланку звіту вважає малозначним вчиненням адміністративного правопорушення.

Просить звернути увагу на те, що відповідно до пункту 2.13 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування він не використовував працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, на підставі чого звіт до органів пенсійного фонду не подавав.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з мотивів передбачених у позові, додатково зауважив, що у визначений законом термін здачі звітності перебував в стані неосудності, при якому не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок тяжкого хворобливого стану, збігу тяжких особистих і сімейних обставин, важкого матеріального становища та з малозначним вчиненням адміністративного правопорушення. Просив звільнити його від адміністративної відповідальності шляхом скасування рішення про застосування штрафних санкцій №808 від 16.04.2013 року.

У наданих поясненнях на заперечення УПФУ в Тернопільському районі, вважає що всі доводи пенсійного фонду щодо його обов'язку подавати звіт є необґрунтованими та не правомірними, вчиненими в результаті допущених колізій між Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Постановою правління пенсійного фонду України №22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов"язове державне соціальне страхування».

Представник Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих письмових запереченнях на позов зазначив, що позивачем, як фізичною особою підприємцем не подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нараховано єдиного внеску за 2012 рік при строку формування та подання звіту до органів Пенсійного фонду України один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, що є порушенням п.п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про що органами пенсійного фонду було складено акт від 16.04.2013 року та у відповідності до п.4 ч.11 ст.25 вказаного Закону застосовано фінансові санкції в сумі 170 грн.

Додатково зауважив, відповідно до п.2.14 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичні особи - підприємці зобов'язані подавати звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність.

Оцінивши зібрані по справі докази, з'ясувавши всі обставини справи та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до статті 5 Закону № 2464 взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в органах пенсійного фонду за реєстраційним номером НОМЕР_2, як фізична особа - підприємець.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено обов'язок платника єдиного внеску подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики

Порядок подання звітності платника єдиного внеску регулюється Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Порядок № 22-2).

Згідно пункту 2.1 Порядку, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду в один із вказаних способів.

Строки подання звіту визначені п. 3.2 Порядку, згідно якого, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Як слідує з акту №252 від 16 квітня 2013 року (а.с.7) посадовою особою відповідача встановлено факт несвоєчасного подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку до управління ПФУ в Тернопільському районі за 2012 рік, що є порушення п.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464 та п.3.2 розділу 3 Порядку № 22-2. Відомості про застрахованих осіб позивачем подано 16.04.2013 року, що є підставою для застосування до нього фінансової санкції відповідно до п.4 ч.11 ст.25 Закону № 2464.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року, підставою для прийняття рішення за не подання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом, є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Відповідно до п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі 16.04.2013 року прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання на за встановленою формою звітності, передбаченої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №808, згідно якого до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 170 грн. (а.с. 6).

Дослідивши наявні докази у справі, згідно до вимог ст. 2 КАС України, суд прийшов до висновку, що оскаржене рішення УПФУ в Тернопільському районі прийнято в межах компетенції, на підставі діючого законодавства, та з врахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З приводу пояснень позивача щодо несвоєчасного подання звітності до органів пенсійного фонду у зв'язку з перебуванням в стані неосудності, при якому не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок тяжкого хворобливого стану, збігу тяжких особистих і сімейних обставин, суд відзначає, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачено підстав та умов звільнення відповідальності за порушення норм даного Закону у випадку важкої хвороби.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на положення п.2.13 Порядку № 22-2, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як фізична особа - підприємець, а не юридична особа. При цьому відповідно до п. 2.14 Порядку № 22-2 фізичні особи-підприємці зобов'язані подавати звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб-підприємців, зазначених в п.3.3. цього Порядку.

Також безпідставними є посилання позивача на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення так, як при прийнятті оскарженого рішення вказані положення не застосовуються, а відповідно позовні вимоги про звільнення відповідача від адміністративної відповідальності шляхом скасування рішення УПФУ в Тернопільському районі №808 від 16.04.2013 задоволенню не підлягають.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення про застосування штрафних санкцій, що обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись статтями 2, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №808 від 16.04.2013 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 22 липня 2013 року/

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.