Постанова № 32746090, 11.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 р. (16:00)

Справа №801/6606/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Місхор валеологічна здравниця"

про стягнення 3450,00 грн.

Сторони явку представників не забезпечили.

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Місхор валеологічна здравниця" (далі - відповідач) про стягнення 3450,00 грн. адміністративно – господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно вимог ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями і Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007р., адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

У судове засідання, що відбулося 11.07.13р., позивач явку представника не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність представника. У наведеному клопотанні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд враховуючи ненадання відповідачем доказів неможливості прийняття участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність клопотання відповідача про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації. Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875 зі змінами та доповненнями (далі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.

Згідно ст.19 Закону для підприємств, установ і організацій, у томі числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Згідно даних звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. №42, відповідач повинен був забезпечити у 2012 році працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, фактично працевлаштовані 0 осіб (а.с.6).

Відповідно до частини 1 ст. 20 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідач не надав суду доказів виконання встановленого нормативу працевлаштування інвалідів на 2012р. в кількості 1 особа.

Таким чином, відповідач був повинен до 15 квітня 2013 року самостійно визначити та сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 7450,00грн., але з матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи за відповідачем значиться заборгованість в розмірі 3450,00 грн.

При цьому суд вважає необхідним визначити, що здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом адміністративно-господарських санкцій підприємств, установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі несплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів працевлаштування у 2012 році 1 інваліда, також не надано суду доказів сплати за непрацевлаштування інвалідів адміністративно – господарських санкцій у повному обсязі, а також не доведено подання щомісячних звітів (12 шт.) до місцевого центру зайнятості про наявність вакансій.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11.07.2013 р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 16.07.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Курорт Місхор валеологічна здравниця" (98671, АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз-1, вул. Алупкінське шосе, літ Ж1; код ЄДРПОУ 30180181, р/р 26001013002233; АТ «Сбербанк России», МФО 320627, або іншого рахунку) до держбюджету м. Ялта (банк одержувача: Управління Державного казначейства в АР Крим м. Сімферополь, 50070000, МФО 824026, ЄДРПОУ 38027563; р/р 31211230700039, призначення платежу: ЄДРПОУ платника 50070000;01; адміністративно – господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами за 2012 рік) 3450,00 грн. (три тисячі чотириста п’ятдесят гривень) адміністративно – господарських санкцій.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.