Ухвала суду № 32741787, 16.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 106/11693/2012

16.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кобаля М.І. ,

Воробйової С.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куликовська О.М.) від 21.01.13 у справі № 106/11693/2012

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,97491)

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,97491)

до Новоозернівської селищної ради (вул.Г.Десантників, буд. 3, Новоозерне, Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97491)

про визнання дій незаконними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куликовська О.М.) від 21.01.13 у справі № 106/11693/2012 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Новоозернівської селищної ради про визнання дій незаконними та скасування рішень, відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з апеляційною скаргою , в якій просять скасувати постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.13 та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судове засідання 16.07.2013 р. представники сторін не з'явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі не з'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 10.12.2012 року звернулись до Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача Новоозернівської селищної ради, в якому просять визнати дії відповідача протиправними та скасувати рішення Новоозернівської селищної ради від 09.11.2012 року № 31/6-3 та 31/6-4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, але, на думку позивачів, Новоозернівська селищна рада порушила права ОСОБА_1, ОСОБА_2 на набуття громадянами у власність та у користування земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив із того, що позивачами не визначено місце розташування земельних ділянок, не вказаний конкретно населений пункт, на території смт. Новозерне на даний час не визначені у встановленому порядку землі, придатні для потреб сільського господарства, відсутній детальний план забудови кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з заявою до Новоозернівської селищної ради, в якій просили надати земельну ділянку площею 2 га під особисте селянське господарство та земельну ділянку площею 12 соток під будівництво житлового будинку, розташованих за адресою смт. Новоозерне, смт. Мирний або м. Євпаторія. (а.с 12).

Рішенням Новоозернівської селищної ради від 25.05.2012 року № 26/6-7 позивачам було відмовлено у виділенні земельних ділянок у смт. Новоозерне, мотивуючи відмову відсутністю Генерального плату, містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою смт. Новоозерне.

22.08.2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з окремими заявами до Новоозернівської селищної ради, в яких просили надати кожному по дві земельни ділянки: площею 2 га під особисте селянське господарство та площею 12 соток під будівництво житлового будинку, розташованих в районі населених пунктів Новоозерне, Мирний, Євпаторія. (а.с. 13-14).

04.09.2012 року, відповідно до Протоколу пленарного засідання 29 сесії VI скликання Новоозернівської селищної ради, заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 були розглянуті, але рішення щодо надання позивачам вказаних земельних ділянок прийнято не було. (а. с. 15-16).

09.11.2012 року Рішеннями Новоозернівської селищної ради № 31/6-3 та № 31/6-4 ОСОБА_1, ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проектів відводу земельних ділянок площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та земельних ділянок площею 12 соток для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, розташованих в межах смт. Новоозерне відмовлено, мотивуючи відмову неможливістю визначення місця розташування зазначених земельних ділянок, відсутністю генерального плану смт. Новоозерне, відсутністю іншої містобудівної документації, проекту землеустрою по впорядкуванню території смт. Новоозерне, схем землеустрою і технічно-економічних обґрунтувань використання та охорони земель смт. Новоозерне. (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 року встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Стаття 19 Земельного кодексу України закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту,зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною першою статті 20 Земельного кодексу України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Землями сільськогосподарського призначення згідно з частиною першою статті 22 Земельного кодексу України визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

У свою чергу відповідно до частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, зокрема, можуть передаватися у власність та надаватися у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статями 31, 33-37 цього Кодексу встановлений правовий режим видів використання сільськогосподарських земель.

Так, згідно зі статтею 33 Земельного кодексу України громадяни можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.

Таким законом є Закон України від 15 травня 2003 р. № 742-ІУ «Про особисте селянське господарство», відповідно до статті 1 якого особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року, вбачається, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Судовою колегією встановлено, що рішенням Новоозернівської селищної ради 29 сесії VI скликання від 30.08.2012 року № 29/6-10 про розробку генерального плану в смт. Новоозерне було вирішено почати процедуру розробки генерального плану смт. Новоозерне з урахуванням цільового призначення земельних ділянок розташованих на території смт. Новоозерне та зобов'язано виконавчий комітет Новоозернівської селищної ради виступити замовником та організувати роботу по розробки генерального плану смт. Новоозерне

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Новоозернівської селищної ради від 10.08.2008 року № 22/5-27 «Про затвердження містобудівної документації розташування об'єктів рекреаційно-селитебного призначення та наданні згоди на прийом в смт. Новоозерне» вирішено затвердити містобудівну документацію на розташування об'єктів рекреаційно-селитебного призначення смт. Новоозерне. (а.с. 10).

Таким чином, судова колегія зазначає, що згідно з нормами ст. 52 Земельного кодексу України, дана категорія земель має особливий режим використання, відповідно чого на землях даного характеру забороняється діяльність, яка перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Аналізуючи норми ст. 20, 39 Земельного кодексу України, судова колегія зазначає, що віднесення земель до певної категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Судовою колегією встановлено, що станом на 20.09.2012 р. містобудівельна документація на територію смт. Новоозерне не була розроблена, про що свідчить відповідь замісника голови республіканського комітету АР Крим по будівництву та архітектурі на звернення ОСОБА_1 (а. с.19).

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Новозерненської селищної ради, прийнятого 30.08.2012 р. за № 29/6-7 «Про затвердження матеріалів інвентаризації прийнятих рішень Новоозерновською селищною радою про виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та виписки з матеріалів інвентаризації, Новоозерненською селищною радою впродовж 2008 р. по 2012 р. неодноразово приймались рішення про надання дозволів громадянам на розробку проекту відводу конкретних земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а. с. 20-21). Вказані рішення приймались відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.. 12, 118, 121 Земельного кодексу України, ст.. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.. 12, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист», ст.. 6 Закону України «Про основні заходи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ст.. 10 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», на підставі розглянутих заяв та наданих документів громадян, враховуючі акт інвентаризації (не освоєних) земельних ділянок в мікрорайоні індивідуальної малоповерхової забудови. Тобто відповідачем була проведена інвентаризація не освоєних земельних ділянок громадянами в мікрорайоні малоповерхової забудови та на ці конкретні земельні ділянки, які розташовані за конкретними адресами (вул.. Курортна, Соснова), на підставі заяв та документів мешканців смт. Новоозерне надавались дозволи на розробку проектів відводу земельних ділянок встановлених планом забудови для передачі у власність для будівництва будинку та господарських споруд.

Як зазначено вище, за змістом ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України, позивачі звертаючись з клопотанням до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту відводу земельних ділянок для ведення селянського господарства та будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд повинні були надати викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Згідно змісту заяв позивачів від 22.08.2012 р., адресованих Новоозерненському селищному голові, позивачі просили надати кожному по земельної ділянці площею 2 га для особистого селянського господарства та кожному по земельній ділянці площею 12 соток під будівництво житлового будинку в районі смт. Новоозерне, Мирний, м. Євпаторія Отже, в заявах позивачів, не тільки не було вказано місце розташування земельних ділянок, а навіть не вказаний конкретно населений пункт, отже при подачі заяви позивачами не дотримані вимоги ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені матеріали справи, висновку суду відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.13 у справі № 106/11693/2012 підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.13 у справі № 106/11693/2012 залишити без задоволення

Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.13 у справі № 106/11693/2012 залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя З.І.Курапова