ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.07.2013 Справа № 5021/1143/12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
«НАФТОГАЗ-ПРИМА»», м. Суми,
до відповідача: Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів»
Державного агентства резерву України,
м. Охтирка Сумської області
про стягнення збитків в сумі 232 354 грн. 08 коп.,
Головуючий суддя: Джепа Ю. А.
Судді: Зайцева І.В.,
Котельницька В.Л.
За участю представників сторін:
від позивача: Дігтярь Л.А.,
від відповідача: Литвин О.В.
При секретарі судового засідання Лєпковій О. О.
В судових засіданнях оголошувались перерви з 18.09.2012 р. по 25.09.2012 р. та з 10.07.2013 р. по 26.07.2013 р.
Суть спору: позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.07.2013 р. (а.с. 85-87 т. ІІ), просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 268 825 грн. 28 коп., завдані втратою зберігачем насіння соняшника за договором № 30-11 складського зберігання олійних культур від 13.09.2011 р., а також відшкодувати сплачений ним за подання позову судовий збір.
Ухвалою господарського суду від 25.09.2012 р. за клопотанням представника відповідача в справі призначено товарознавчу експертизу та зупинено провадження в справі. На вирішення експерту поставлене наступне питання: яка ринкова вартість однієї тонни насіння соняшника некласного урожаю 2011 року загальною кількістю 50,303 тон станом на 22.06.2012 р. (на час отримання відповідачем вимоги про повернення майна за договором зберігання) та станом на 02.08.2012 року (на час звернення позивача з даним позовом до суду)?
Відповідно до листа Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 2/3255 від 07.12.2012 р. зазначена експертиза була знята з виконання у зв'язку з її неоплатою.
Ухвалою суду від 09.01.2013 р. провадження в справі поновлено.
За повторним клопотанням представника відповідача від 16.01.2013 р., ухвалою господарського суду від 16.01.2013 р. в справі призначено товарознавчу експертизу, продовжено строк розгляду справи на 15 днів та зупинено провадження в справі. Враховуючи відсутність відомостей щодо наявності підприємств (не менш як три), які спеціалізуються на продажу, закупівлі насіння соняшнику на ринку м. Охтирка Сумської області (за місцем виконання зобов'язання) у представників сторін та судового експерта, ухвалою господарського суду Сумської області від 19.02.2013 р. поставлене судовому експерту питання викладене у наступній редакції: яка вартість однієї тони насіння соняшника некласного урожаю 2011 року загальною кількістю 50,303 тон станом на 22.06.2012 року (на час отримання відповідачем вимоги про повернення майна за договором зберігання) та станом на 02.08.2012 року (на час звернення позивача з даним позовом до суду) за цінами на ринку України?
17.06.2013 р. господарським судом отримано Висновок судово-товарознавчої експертизи № 508 судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, тому ухвалою від 18.06.2013 р. провадження в даній справі поновлено.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить суд задовольнити його в розмірі, визначеному в заяві про збільшення позовних вимог від 05.07.2013 р. - в сумі 268 825 грн. 28 коп. в якій вказує, що вважає такими, що підлягають відшкодуванню збитки не в сумі 232 354 грн. 08 коп. за неповернення зданих на зберігання 50,303 тон соняшника за собівартістю 4619 грн. 09 коп. за тону відповідно до довідки позивача від 17.07.2012 р., як визначено ним у позові, а за 82,195 тони згідно складських квитанцій № 132 від 21.09.2011 р., № 548 від 06.06.2012 р., № 558 від 11.06.2012 р. та № 555 від 11.06.2012 р. за цінами, визначеними судовим експертом.
Представник відповідача в судовому засіданні, в письмовому відзиві на заяву про збільшення позовних вимог та додаткових письмових поясненнях проти збільшення позовних вимог заперечував та зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки за втрату саме 50,303 тон переданого на зберігання соняшника, що підтверджується матеріалами справи, за цінами, визначеними у висновку судового експерта. При цьому справедливим вважає й врахування визначеної експертом в мотивувальній частині висновку ціни за тону соняшника - 3 316 грн., оскільки соняшник після зберігання (сушіння, знезараження тощо) видається з кращими показниками, ніж здається поклажодавцем. Вважає безпідставним визначення кількості соняшника, що підлягав поверненню за договором зберігання сумарно за складськими квитанціями, оскільки останні відображають кількість зданого соняшника на зберігання, а не тієї кількості, яка підлягає поверненню з урахуванням його оброблення, зокрема, сушіння, знезараження тощо, внаслідок чого вага знижується.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:
За договором № 30-11 складського зберігання олійних культур від 13.09.2011 р. ТОВ «Нафтогаз-Прима» передало ДП «Охтирський КХП» на зберігання 706,210 тон соняшника (фізична вага) та сплатило за послуги з його зберігання в повному обсязі.
Після сушки та очистки залікова вага соняшника склала 674,983 тони (відповідно до даних лабораторного аналізу).
На отриманий соняшник відповідач видав складські квитанції, в тому числі складську квитанцію № 132 від 21.09.2011 р. АУ № 722586 на 67,08 тон соняшника (а.с 39 т. І).
Після продажу відповідачу частини соняшника на зберіганні залишилось 666 тон соняшника, про відвантаження яких 25.05.2012 р. позивач звернувся з заявкою (а.с. 85 т.1).
Згідно товарно-транспортних накладних на перевезення хлібопродуктів автотранспортом (а.с. 90-119 т. І) відвантаження соняшника відбувалось з 28.05.2012р. по 11.06.2012 р. З 12 по 17 червня 2012 р. відвантаження було припинено за технічними умовами.
18.06.2012 р. у відвантаженні було відмовлено, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з вимогою № 6 від 18.06.2012 р. (отримана відповідачем 22.06.2012 р.) про продовження відвантаження соняшника, в якій зазначено, що залишок неповернутого соняшника складає 50,303 тони (а.с. 86-88 т.1).
На зазначене звернення позивачу було повідомлено, що соняшник на складі відсутній, внаслідок чого відвантаження не буде здійснюватися, тому позивач був вимушений звернутися до господарського суду із вимогою про відшкодування збитків, завданих втратою зберігачем переданого на зберігання насіння соняшника.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з положеннями ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Відповідно до вимог ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі відшкодовуються відповідачем у розмірі її вартості.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 225 Господарського кодексу України при визначені розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Відповідно до ч.2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позові зазначив розрахунок спричинених йому втратою насіння соняшника збитків, виходячи із його собівартості - 4 619 грн. 09 коп., визначеної самостійно підприємством-поклажодавцем, що відображено у відповідній довідці (а.с. 84 т.І). При цьому у листі-вимозі до відповідача від 18.06.2012 р. (а.с. 86-87 т.І) та при зверненні до суду з позовом 02.08.2012 р. (а.с. 2-4 т.І) зазначив про неповернення йому 50,303 тон соняшника, тому просив стягнути збитки у розмірі 232 354 грн. 08 коп. (50,303 тон ? 4619 грн. 09 коп.).
Представник відповідача в письмовому відзиві та у судових засіданнях, не заперечуючи факту втрати ДП «Охтирський КХП» 50,303 тон насіння соняшника, не погодився із вартістю однієї тони насіння соняшника, виходячи з якої повинні обраховуватися збитки, та подав до суду клопотання про призначення товарознавчої експертизи, яке господарським судом було задоволено з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства щодо порядку визначення збитків та враховуючи той факт, що укладений між сторонами договір зберігання, складські свідоцтва, накладні про отримання та наступне відвантаження соняшнику не містять зазначення про вартість переданого на зберігання товару.
Також, враховуючи той факт, що насіння соняшнику не є однорідним за якісними показниками, й відповідно, має різну вартість, та те, що зазначені документи, крім складських свідоцтв, не містять якісні характеристики насіння соняшнику (зокрема, вологість, сміттєва домішка, олійна домішка тощо), що було здано на зберігання та потім відвантажено, а також втраченої частини соняшника, експерту для проведення експертизи були надані наявні у позивача складські квитанції на зерно № 132 від 21.09.2011 р., № 548 від 06.06.2012 р., № 558 від 11.06.2012 р. та № 555 від 11.06.2012 р.
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 508 від 06.06.2013 р. (а.с. 69-76 т. ІІ):
- середня ринкова вартість 1 тони насіння соняшнику некласного, з показниками вологість - 12,1, сміттєва домішка 3,4, зазначеного у квитанції № 548, що склалась на ринку України, на дату оцінки (22.06.2012 р. та 02.08.2012 р.), складає 3200 грн. 80 коп.
- середня ринкова вартість 1 тони насіння соняшнику некласного, з показниками вологість - 12,5, сміттєва домішка 8,8, зазначеного у квитанції № 555, що склалась на ринку України, на дату оцінки (22.06.2012 р. та 02.08.2012 р.), складає 3151 грн. 50 коп.
- середня ринкова вартість 1 тони насіння соняшнику некласного, з показниками вологість - 7,2, сміттєва домішка 4,9, зазначеного у квитанції № 558, що склалась на ринку України, на дату оцінки (22.06.2012 р. та 02.08.2012 р.), складає 3297 грн. 35 коп.
- середня ринкова вартість 1 тони насіння соняшнику некласного, з показниками вологість - 7, сміттєва домішка 8,2, зазначеного у квитанції № 132, що склалась на ринку України, на дату оцінки (22.06.2012 р. та 02.08.2012 р.), складає 3277 грн. 00 коп.
Також в мотивувальній частині висновку експертом визначено середню ринкову вартість 1 тони насіння соняшника з показниками вологості - 7 та смітної домішки - 3 на ринку України на дату оцінки (22.06.2012 р. та 02.08.2012 р.) - 3 316 грн. 00 коп., виходячи з базисних норм для соняшника, у відповідності з якими вираховується залікова (розрахункова) вага продукції і проводиться оплата за сушку і очистку, що передбачено п. 2.7 укладеного між сторонами договору № 30-11 складського зберігання олійних культур від 13.09.2011 р.
Враховуючи, що визначити сумарну кількість вартості недостачі через неоднорідність якісних показників насіння соняшнику вбачається судом неможливим, а також враховуючи той факт, що складські квитанції відображають якість та кількість відвантаженого на склад товару, а не того, який підлягає поверненню, крім того, те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору насіння соняшнику після відвантаження для зберігання на зерновий склад підлягає сушці та очистці, тобто видається після зберігання поклажодавцеві з покращеними якісними характеристиками, суд обирає для розрахунку спричинених втратою соняшника збитків з визначених експертом цін ціну 1 тони насіння соняшника - 3316 грн. 00 коп.
05.07.2013 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначено, що підлягають відшкодуванню збитки не в сумі 232 354 грн. 08 коп. за неповернення зданих на зберігання 50,303 тон соняшника за собівартістю 4619 грн. 09 коп. за тону відповідно до довідки позивача від 17.07.2012 р., як визначено ним у позові, а за 82,195 тон згідно складських квитанцій № 132 від 21.09.2011 р., № 548 від 06.06.2012 р., № 558 від 11.06.2012 р. та № 555 від 11.06.2012 р. за цінами, визначеними судовим експертом за кожною з цих квитанцій. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що кількість соняшника, що залишилась у позивача і підлягає поверненню, визначається наявними у позивача чотирма складськими квитанціями, тобто збитки повинні вираховуватися, виходячи з кількості насіння соняшника - 82,195 тон.
Однак, господарський суд не може погодитися з такою позицією позивача, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. Відповідно до ст. 43 цього Закону, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Ведення обліку і оформлення операцій з зерном на ДП «Охтирський КХП» проводиться у відповідності з Інструкцією «Про ведення обліку і оформлення операцій із зерном та продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», яка затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 р. № 661 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.11.2008 р. за № 1111/15802.
Відповідно до п. 1.3. розділу ІІІ Інструкції основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Послідовність проведення доробки визначається можливостями технологічної схеми. Пунктом 1.4. розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення операцій з доробки здійснюється на підставі розпорядження до акта форми № 34, яке підписується керівником підприємства та начальником ВТЛ. Акти доробки на очищення і сушку зерна за формою № 34 складаються у міру проведення робіт, але не рідше одного разу на місяць, вони підписуються матеріально відповідальною особою, начальником ВТЛ, перевіряються бухгалтером і затверджуються керівником підприємства.
Згідно з п.п. 1.5, 1.6 розділу ІІІ Інструкції при очищенні зерна від смітної домішки утворюються побічні продукти та відходи; розрахунки за надані послуги проводяться за кожен фактично знятий тонно-процент або планову тону сирого, вологого та засміченого зерна, виходячи з фізичної маси зерна по надходженню.
Згідно з п.п. 2.1, 2.5, 2.6 розділу ІІІ Інструкції в акті доробки (форма № 34) зазначаються маса та якість зерна до і після доробки, фактична маса та якість одержаних побічних продуктів і відходів. При складанні актів про очищення зерна віднесення домішок, що містяться у відходах, до смітної або зернової домішки проводиться за державним стандартом на відповідну культуру. Одержані при очищенні зерна побічні продукти та відходи І та ІІ категорій передаються в цех (склад) відходів за фактичною масою та якістю, визначеними окремо для кожної доробленої партії зерна, списуються з рахунку основної культури і оприбутковуються за місцем зберігання. Відходи ІІІ категорії (не кормові) у міру накопичування зважуються і вивозяться з території підприємства (знищуються) у присутності комісії, визначеної керівником підприємства.
Відповідно до п. 3.4 розділу ІІІ Інструкції, убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні довідково відображається у книгах кількісно-якісного обліку форми № 36 та в особових рахунках поклажодавців. Пунктом 3.5 розділу III Інструкції передбачено, що списання убутку маси зерна від зниження вологості при сушінні на зерносушарках у книгах кількісно-якісного обліку проводиться тільки після використання або інвентаризації зерна за актами зачистки. Відповідно до цієї інструкції, Акт зачистки оформляється після вибуття всієї партії зерна. Як зазначив представник відповідача, оскільки партія насіння соняшника ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» повністю не вибула, акт зачистки не складався, втрати за рахунок зниження вологості ще не списані.
Таким чином, складська квитанція на зерно підтверджує те, що зерновий склад прийняв зерно на зберігання, а не визначає кількість зерна, яке підлягає поверненню. Це підтверджується ст.ст. 37 та 43 Закону України «Про ринок зерна в Україні», а також вищезазначеною Інструкцією. Так, в п. 1.7 розділу V Інструкції визначено, що кожна партія зерна видається її власнику матеріально-відповідальною особою складу за кількістю і за якістю зерна на основі письмового звернення власника, доручення на право отримання зерна, наказу по зерновому складу (форма 16), попередньо складеного акту-розрахунку».
Відповідно до п. 3.2. укладеного між сторонами договору Поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зерновому складу витрати, пов'язані з наданням послуг, визнати зерновому складу природні втрати зерна при зберіганні, відвантаження зерна фактичної якості в тому числі з покращенням якості за рахунок сушіння, очищення, доробки на підставі затверджених актів.
У складських квитанціях зазначені якісні показники насіння соняшника з якими насіння передавалося на зберігання (зокрема, складська квитанція № 132 від 21.09.2011 р. АУ № 722586 на 67,08 тон соняшника), а не з тими показниками, з якими воно відвантажувалось поклажодавцеві після зберігання.
Всього Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ-ПРИМА» до ДП «Охтирський КХП», відповідно до Договору зберігання, було завезено 706 210 кг соняшника. Ця кількість підтверджується товарно-транспортними накладними, які надані до суду разом із позовною заявою позивачем, реєстрами накладних на прийняте зерно (а.с. 107-120 т. ІІ), карткою клієнта (а.с.99 т. ІІ)). ДП «Охтирський КХП» на підставі реєстру одночасно із прийняттям зерна на зберігання оформив 14 складських квитанцій про те, що прийнято від ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» насіння соняшника в кількості 706210 кг (а.с. 100-106 т. ІІ). У складські квитанції на зерно і у картку клієнта вписується фізична вага прийнятого насіння соняшника, оскільки відповідно до. вимог ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня до того як проведено його очищення і просушування.
Три складські квитанції № 555 від 11.06.2012 р., № 548 від 06.06.2012 р., № 558 від 11.06.2012 р. (а.с. 38-39 т. І) були виписані відповідно до п. 1.5 Інструкції «Про ведення обліку й оформлення операцій із зерном та продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах» в якому зазначено - «у разі повернення зерна частинами зерновий склад повинен видати його власнику новий складський документ на зерно, що залишилося, в обмін на оригінал раніше виданого складського документа на зерно, перший та другий примірник якого повинні бути погашені в установленому порядку».
Відповідно до п.п.1.2, 1.7 укладеного між сторонами Договору зерновий склад надає послуги: приймання, сушіння, зберігання, відвантаження, переоформлення тощо. Послуги є платними, вартість послуг встановлює зерновий склад. Базисні норми для соняшника, у відповідності з якими вираховується залікова (розрахункова) вага продукції і проводиться оплата за сушку і очистку становлять по насінню соняшника: вологість - 7 %, смітна домішка - 3%. Соняшник завозився до зернового складу із такими показниками якості, що потребував сушіння та очищення до показників якості, передбачених Договором.
Без покращення якісних показників насіння соняшника не може зберігатися - воно псується. Насіння соняшника було доведено до показників, передбачених договором. Наданий на зберігання соняшник ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» залишився некласним за показником - олійна домішка. До олійної домішки (відповідно ДСТУ 7011:2009 Соняшник Технічні умови, а.с. 170-172 т. ІІ) відноситься поїдене шкідниками, проросле, пошкоджене, недозріле, насіння захоплене морозом, повністю або частково пошкоджене рослиноїдними клопами, повністю або частково обрушене). Ця домішка не може бути відібрана на зерноочисних машинах.
Таким чином, соняшник відвантажувався ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» після зберігання не з тими показниками, що зазначені у складських квитанціях, а з новими показниками якості, що підтверджується карточками аналізу зерна (а.с. 165-169 т. ІІ).
Відповідно до умов укладеного Договору зберігання відповідачем було проведено сушіння та очищення соняшника, що підтверджується актом (форма № 34) на очищення, сушіння зерна від 30.09.2011 р. (а.с. 151-153 т. ІІ), карткою клієнта (а.с. 99 т. ІІ), актом № 7328 приймання-передачі робіт, послуг (а.с. 154 т. ІІ), актом-розрахунком від 23.07.2013 р. (а.с. 159 т. ІІ).
Відповідно до акту-розрахунку від 23.07.2013 р. та картки клієнта:
- прийнято на сушку, очистку, зберігання від ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» соняшника некласного - 706210 кг
- всього розмір втрат за рахунок зниження вологості та сміттєвих домішок, втрат при зберіганні - 21610 кг
- відходи 3 категорії - 13770 кг
- підлягає поверненню - соняшник некласний в кількості - 670830 кг.
612 660 кг соняшника було відвантажено ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА», що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 121-150 т. ІІ). 7867 кг соняшника було продано ДП «Охтирський КХП», що пітверджується видатковими накладними № РН-0000057 від 13.12.2011 р., № РН-0000023 від 16.05.2012 р. (а.с. 157-158 т. ІІ).
Отже, відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП «Охтирський КХП», що підтверджується перерахованими вище документами первісного бухгалтерського обліку, залишок невідвантаженого соняшника, який належить ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» становить - 50303 кг (50,303 тон). Зазначене вбачається також зі змісту документів, поданих до суду позивачем, а саме: з позовної заяви від 02.08.2012 р. (а.с. 2-4 т. І) та листа-вимоги до відповідача від 18.06.2012 р. (а.с.86-87 т. І).
Таким чином, з огляду на наведені вище норми законодавства та обставини справи, кількість неповернутого соняшника за укладеним між сторонами справи договором зберігання становить 50,303 тони, а розмір спричинених недостачею збитків за розрахунком суду з врахуванням результатів проведеної судової товарознавчої експертизи - 166 804 грн. 75 коп. (3316 грн. ?50,303 тон).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, повязані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), стягненню з ДП «Охтирський КХП» на користь ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» підлягають 3336 грн. 09 коп. витрат останнього зі сплати судового збору, а з ТОВ «НАФТОГАЗ-ПРИМА» на користь ДП «Охтирський КХП» - 1163 грн. 18 коп. відшкодування оплати проведеної судової товарознавчої експертизи (також пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись ст. ст. 623, 936, 950, 951 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 37, 43 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Інструкцією «Про ведення обліку і оформлення операцій із зерном та продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 р. № 661 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.11.2008 р. за № 1111/15802, ст.ст. 33, 34, 41-43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (42700, м. Охтирка Сумської області, вул. Червоноармійська, буд. 11, код 00956031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ-ПРИМА» (40030, м. Суми, вул. Заливна, буд. 9, код 35539842) 166 804 грн. 75 коп. збитків, а також 3 336 грн. 09 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ-ПРИМА» (40030, м. Суми, вул. Заливна, буд. 9, код 35539842) на користь Дочірнього підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (42700, м. Охтирка Сумської області, вул. Червоноармійська, буд. 11, код 00956031) 1 163 грн. 18 коп. відшкодування оплати проведеної судової товарознавчої експертизи.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 31 липня 2013 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА
СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА
СУДДЯ В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА
Судове рішення № 32741602, Господарський суд Сумської області було прийнято 26.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5021/1143/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: