Постанова № 32740460, 27.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року (10 год. 00 хв.)Справа № 808/1165/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.,

за участю представників:

позивача - не прибув;

відповідача - не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства «Гидростандарт»

до Південної митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2013 року Приватне підприємство «Гидростандарт» (далі по тексту - Позивач або ПП «Гидростандарт») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду (далі по тексту - суд) із адміністративним позовом до Південної митниці (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610001/2 від 05 січня 2013 року, що прийняте Південною митницею, м/п «Одеса-порт».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до зовнішньоекономічного договору купівлі - продажу №UА-4/12 від 21 лютого 2012 року на адресу ПП «Гидростандарт» надійшли втулки для гідравлічних рукавів з Китаю у асортименті. На вказаний товар була оформлена вантажна митна декларація №50006001/2012/025548, але у прийнятті цієї декларації митницею було відмовлено з причин коригування митної вартості, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації. Крім того, за результатами розгляду ВМД було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610001/2 від 05 січня 2013 року. Позивач зазначає, що вказаним рішенням для втулок по коду товару 7307999000 (втулки) вартість встановлена 34725,54 доларів США, що на 25393,73 доларів США більше ніж ціна договору (курс 7,993 грн. за долар). Підставою для визначення митної вартості є розбіжності у документах, що надані декларантом та ВМД, що є у електронній базі митниці. Внаслідок збільшення митної вартості декларант зобов'язаний був сплатити на 42276,24 грн. ПДВ та 10065,77 мита більше. Вказана сума у розмірі 52342,01 грн., є сумою на яку протиправно змінився майновий стан позивача та є предметом спору. ПП «Гидростандарт» не погоджується з визначеною митним органом вартістю товару, через що звернулося до митниці із заявою щодо випуску у вільний обіг вказаного вище товару під гарантію у вигляді сплати до державного бюджету платежів.

Також, ПП «Гидростандарт» не згодне з діями митниці щодо визначення митної вартості спірного товару за методом встановленим чс2 ст.64 МКУ з підстав цін, що зазначені у митних деклараціях, на які є посилання у пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів, та не погоджується з твердженням митниці про розбіжності у наданих документах.

Позивач зазначає, що з метою декларування митної вартості ПП «Гидростандарт» до митного органу надані усі необхідні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Таким чином, у митного органу були усі документи та підстави для застосування першого методу визначення митної вартості (за ціною договору).

Щодо різної ціни товару у експортній декларації країни відправлення та зовнішньоекономічному інвойсі №UA-03 позивач відзначає, що відправником товару був виробник «Zhejiang Sanye Machinery Co.», а продавцем «Industrial Hydraulic Company Limited». Митному органу надані докази оплати вартості товару між нерезидентами України, де зазначено за яку ціну він придбаний. Позивач зазначає, що «Industrial Hydraulic Company Limited» продав товар ПП «Гидростандарт» за ціну більшу ніж придбав, а відтак, ціна втулок у експортній декларації країни відправлення та у інвойсі №UA-03 повинна розрізнятись. На підставі зазначеного позивач просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Відповідачем подані письмові заперечення на позов, відповідно до яких представник відповідача зазначає, що ПП «Гидростандарт» було заявлено до митного оформлення товар - «вироби зі сталі, втулки (фітинги) виготовлені зі сталі 3-20, згідно технічного завдання ТЗ 33470962-007:2012, методом холодного штампування, для трубок відповідного діаметру, без різьби, для комплектації гідравлічних систем автотракторної техніки, комерційна назва втулка сталева» за митною декларацією від 27.12.2012 №500060001/2012/025548, заявлена митна вартість складала 76245,82 грн., що відповідає рівню 2,0163 дол. США за кг нетто.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 13.12.2010 №1467, програмним комплексом АСАУР «Інспектор-2006» на митну декларацію від 27.12.2012 №500060001/2012/025548 згенеровано форму контролю «105-2», відповідно до якої «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів». Також, зазначає, що частиною першою статті 337 Митного кодексу (далі - Кодекс) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. За результатами візуальної перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного товару, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості було встановлено, що внутрішній інвойс між нерезидентами датований 11.11.2012, в той час, як зовнішньоекономічний інвойс датований 01.10.2012. Тобто інвойс позивача з постачальником товару укладено раніше, ніж між цим постачальником та виробником товару. Крім того, в копії митної декларації країни відправлення зазначена інша вартість товару, ніж в зовнішньоекономічному інвойсі, а саме: в інвойсі - 27 595, 08 дол. США, в експортній декларації - 27 336, 91 дол. США. В зв'язку з чим виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості.

За результатом проведеної консультації за допомогою листів-повідомлень між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що свідчить відповідне повідомлення митного органу декларанту від 04.01.2013.

Відповідно до статей 54, 55 та 57 Кодексу, митним органом прийнято рішення про необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості товару та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості від 05.01.2013 №500060001/2013/610001/2. В митному оформленні було відмовлено шляхом складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 05.01.2012 №500060001/2013/00004. На підставі зазначеного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ПП «Гидростандарт» у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 27 червня 2013 року не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причину неприбуття не повідомляв. Заяв або клопотань до суду не надходило.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. 27 червня 2013 року подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Південної митниці.

За таких обставин суд приходить до висновку, про можливість розглянути адміністративну справу без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в адміністративній справі.

Відповідно ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Згідно з Довідкою АБ №572966 Головного управління статистики у Запорізькій області Приватне підприємство «Гидростандарт» зареєстроване 07.04.2005, як юридична особа за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, буд. 231/8, ідентифікаційний код 33470962.

Загальні положення щодо митної вартості товарів та методи її визначення врегульовані Митним кодексом України.

Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно із частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що між ПП «Гидростандарт» (покупець) та фірмою «Industrial Hydraulic Company Limited» (продавець) укладено Договір купівлі продажу №UA-4/12 від 21.02.2012, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та сплатити за запчастини до автотракторної техніки.

На виконання умов контракту позивач імпортував вироби зі сталі - втулки (фітинги) виготовлені зі сталі 3-20, згідно технічного завдання ТЗ 33470962-0072012 методом холодного штампування, для трубок відповідного діаметру, без різьби, для комплектації гідравлічних систем автотракторної техніки. Комерційна назва: steel plag/втулка сталева.

В якості основних документів, на підтвердження митної вартості даного товару ПП «Гидростандарт» надало до митного органу:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №112/2012/0000361 від 14.11.2012;

- Non-negotiable морський транспортний документ (морська накладна) №MAEU590339943 від 15.11.2012;

- Міжнародну автомобільну накладну (CMR) №013829 від 27.12.2012;

- Коносамент (Bill of Lading) № GB91608B від 15.11.2012;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 03.12.2012;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №5 від 05.12.2012;

- Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-3718678 від 24.12.2012;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №200 від 24.12.2012;

- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією висновок Запорізьк. ТПП №ОЦ-23 від 24.12.2012;

- Рахунок-фактуру (інвойс) UA-03 від 01.10.2012;

- Пакувальний лист б/н від 11.11.2012;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується UA-4/12 від 21.02.2012;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток №1 від 19.03.2012;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 3 від 01.10.2012;

- Договір (контракт) про перевезення №800/20 від 20.06.2012;

- Довідку про проведення декларування валютних цінностей. доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №248 від 05.10.2012;

- Інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2761 від 15.11.2012;

- Сертифікат про походження товару загальної форми №ССРІТ123729509 11.11.2012;

- Декларацію про походження товару UА-03 від 01.10.2012

- Інші некласифіковані документи екологічна декларація - №90956 від 20.12.2012;

- Інші некласифіковані документи сертифікат якості б/н від 11.11.2012;

- Інші некласифіковані документи технічне завдання ТЗ 33470962 від 21.02.2012;

- Інші некласифіковані документи рішення ЦСМ №032/27-20/968 від 21.12.2012;

- Копію митної декларації країни відправлення №310420120549100461 від 11.11.2012;

- Митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 500060001.2012.025548 від 27.12.2012.

Тобто, вимоги ч.2 ст.53 МК України виконані позивачем в повному обсязі, подані всі необхідні для митного оформлення товару документи, що дозволяють визначити митну вартість за ціною договору (контракту).

Відповідно до частин 2-7 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

На підставі зазначеного митним органом додатково витребувано у ПП «Гидростандарт»: виписку з бухгалтерської документації та інформацію з біржових організацій про вартість сировини.

Відповідно до ст.53 Кодексу декларантом на письмову вимогу митного органу під час митного оформлення було надано виписку з бухгалтерської документації від 03.01.2013 №б/н, інформацію біржових організацій про вартість сировини (витяг з мережі Інтернет), лист ПП «Гидростандарт» від 03.01.2013 №1/02, але у наданих документах також були розбіжності - внутрішній інвойс між двома нерезидентами більше ніж дата зовнішньоекономічного інвойсу, у копії митної декларації держави відправлення зазначена інша вартість ніж у зовнішньоекономічному інвойсі.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Щодо різної цини товару у експортній декларації країни відправлення та зовнішньоекономічному інвойсі №UA-03 необхідно відзначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відправником товару був виробник «Zhejiang Sanye Machinery Co.», а продавцем «Industrial Hydraulic Company Limited». Митному органу надані докази оплати вартості товару між нерезидентами України, де зазначено за яку ціну він придбаний. «Industrial Hydraulic Company Limited» продав товар ПП «Гидростандарт» за ціну більшу ніж придбав. Таким чином, ціна втулок у експортній декларації країни відправлення та у інвойсі № UA-03 повинна розрізнятись.

Таким чином жодної розбіжності у декларації країни відправлення та інвойсі не має та митному органу декларантом надані усі документи щоб у цьому переконатись.

Також, при вирішенні спору суд враховує, що відповідно до ч. ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Отже, відповідачем не доведено, що заявлена позивачем митна вартість не відповідає ціні, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналогічні вимоги висуваються й для можливості коригування митної вартості згідно частини першої першій статті 55 Митного кодексу України - рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Представник відповідача в запереченнях на адміністративний позов зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, (7,34 дол.США за кг нетто, ВМД №806020000/2012/6072 від 20.06.2012) ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом TOB «Гидростандарт» згідно митної декларації від 27.12.2012 №500060001/2012/025548 (2,0163 дол.США за кг нетто).

Матеріалами справи встановлено, що рішенням про коригування митної вартості №50006000/2013/610001/2 від 05.01.2013 для втулок по коду товару 7307999000 (втулки) вартість встановлена 34725,54 доларів США, що на 25393,73 доларів США більше ніж ціна договору (курс 7,993 грн. за долар).

Зі змісту оскаржуваного рішення Південної митниці про коригування митної вартості товарів №50006000/2013/610001/2 від 05.01.2013 судом встановлено, що воно не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, суд зазначає, що наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Суд зазначає, що ЄАІС з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким, чином, на думку суду, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Отже, коригування митної вартості товарів у межах спірних правовідносин відбулось за відсутності підстав, передбачених Митним кодексом України, необґрунтовано та без відповідних розрахунків числового значення митної вартості товарів, а тому протиправно.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку суду, Південною митницею не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів та видачі картки відмови з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «Гидростандарт» до Південної митниці підлягає задоволенню, а рішення Південної митниці про коригування митної вартості товарів №50006000/2013/610001/2 від 05.01.2013, - скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Гидростандарт» до Південної митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610001/2 від 05.01.2013, що прийнятий Південною митницею, м/п «Одеса-порт».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Гидростандарт» (Код ЄДРПОУ 33470962) судовий збір у розмірі 523 (п'ятсот двадцять три гривні) 42 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.П. Авдєєв