Постанова № 32739605, 24.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 р. Справа №805/9761/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бєломєстнова О.Ю. при секретарі Сімонові Д.Ю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 325926,44 грн., -

за участю представника позивача - Чабаненка Є.О.

представника відповідач - Безуевської О.А.

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати цих санкцій у розмірі 325926,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 240 осіб. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві повинно бути працевлаштованим 10 інвалідів, але фактично за даними звіту на підприємстві працювало лише 2 інваліда. Тобто не виконано норматив по створенню 8 робочих місць. Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році складає 321680,00 грн. Відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій не сплачена. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п.4 «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» позивачем була нарахована пеня у розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення станом на 20 червня 2013 року на загальну суму 4246,44 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості складає 325926,44 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у письмових запереченнях, в яких зазначив, що підприємством було вжито всіх заходів для працевлаштування інвалідів. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза», ЄДРПОУ 13492430, зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.12.2012 року та перебуває на обліку у Донецькому обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідачем була подана звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, згідно якої підприємство повинно було створити у 2012 році 10 робочих місць для працевлаштування інваліда (відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 240 осіб), але фактично на підприємстві було працевлаштовано 2 інваліди.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Так, за змістом статті 19 цього Закону для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною 3 статті 18 зазначеного Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а саме, 240 осіб, відповідач повинен був створити 10 робочих міць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Позивачем була нарахована сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році, що згідно розрахунку, складає 321680,00 грн. Відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій не сплачена.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п.4 «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підставі вищенаведених норм позивачем була нарахована пеня у розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення. Станом на 20 червня 2013 року сума пені складає 4246,44 грн.

Разом з тим, у постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 22 грудня 2009 року у справі № 21-2151во09 викладено висновок проте, що нарахування адміністративно господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку із скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом № 875-ХІІ заходів для працевлаштування останніх, тобто, коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Аналогічні обставини викладені в Постанові Верховного Суду України від 08 червня 2010 року за винятковими обставинами за скаргою Відкритого акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім.. О.М. Горького» у справі за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Згідно зі ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на протязі 2012 року інформував Маріупольський міський центр зайнятості про наявні вакансії посад для працевлаштування інвалідів. Відповідач приймав участь у ярмарках вакансій. Також на протязі 2012 року відповідач інформував Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району м. Маріуполя про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів та Орджонікідзевську організацію захисту інвалідів у м. Маріуполі про наявність вільних робочих місць та потреби в працівниках.

Усі інваліди, що зверталися до відповідача були ним працевлаштовані. Фактів безпідставної відмови інвалідам у працевлаштуванні позивачем та іншими державними органами не зафіксовано, що підтверджується листом Маріупольського міського центру зайнятості від 18.07.2012 року № 07-3461.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» у 2012 році було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зважаючи на наведене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» про стягнення адміністративно-господарських за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати цих санкцій у розмірі 325926,44 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 24 липня 2013р. Постанова складена у повному обсязі 29 липня 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.